ВИЗНАЧЕННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТРИАЗИНІВ СТОСОВНО SALMONELLA TYPHIMURIUM

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Bìol. Tvarin, 2017, Volume 19, Issue 1, pp. 16–23                    http://dx.doi.org/10.15407/animbiol19.01.016

ВИЗНАЧЕННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТРИАЗИНІВ СТОСОВНО SALMONELLA TYPHIMURIUM

М. М. Бабкіна1,4, О. В. Васильченко2, О. М. Дерябін3, О. А. Тарасов4,
А. М. Головко3, Л. Г. Пальчиковська2

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1Інститут біології тварин НААН,
вул. В.Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

2Інститут молекулярної біології і генетики НАН України,
вул. Академіка Заболотного, 150, м. Київ, 03680, Україна

3Державний науково-контрольний інститут біотехнології та штамів мікроорганізмів,
вул. Донецька, 30, м. Київ, 03151, Україна

4Інститут ветеринарної медицини НААН,
вул. Донецька, 30, м. Київ, 03151, Україна

У статті наведено результати дослідження антибіотичної активності та визначення мінімальних інгібуючих концентрацій речовин класів триазинів методом серійних розведень стосовно Salmonella typhimurium. Антибіотичну активність речовин класів триазинів досліджували диско-дифузійним методом. Встановлено антибактеріальну активність триазинів до музейної тест-культури Salmonella typhimurium, а також відсутність проявів резистентності у Salmonella typhimurium до досліджуваних сполук класів триазинів.

У роботі були використані речовини класів моноциклічних і трициклічних триазинів. Для досліджень було відібрано одинадцять сполук, що відрізнялись між собою положенням та природою радикала.

Результати проведених досліджень дозволили визначити мінімальну інгібуючу концентрацію і вірогідний діаметр зон затримки росту речовин класів моноциклічних триазинів та трициклічних триазинів, що становили, відповідно, від 0,41±0,005 мг/см3 до 0,0041±0,00007 мг/см3, та від 9,3±0,49 мм до 24±0,36 мм.

Найбільшу активність щодо Salmonella typhimurium проявили сполуки ОДИ-8 (6-[(4-амінофеніл)аміно]-1,2,4-триазин-3,5(2H,4H)-діон), ОДИ-13 (6-[(4-ізопропоксифеніл)аміно]-1,2,4-триазин-3,5(2H,4H)-діон), ОДИ-45 (7-метил-3-оксо-2,3-дигідро-1H-[1,2,4]триазино-[5,6-b][1,4]бензотіазин-9-карбонова кислота) та ОДИ-60 (7-метил-3-оксо-N-піримідин-2-ил-2,3-дигідро-1H-[1,2,4]триазино-[5,6-b][1,4]бензотіазин-9-карбоксамід) з мінімальною інгібуючою концентрацією 0,0041 мг/см3 та зонами затримки росту від 22,6±0,61 мм до 24±0,36 мм та ОДИ-11 з мінімальною інгібуючою концентрацією 0,041 мг/см3 та діаметром зон затримки росту 21,1±0,47 мм. Сполуки ОДИ-5, ОДИ-10, ОДИ-14, ОДИ-15, ОДИ-50 та ОДИ-58, що відрізнялись між собою положенням та природою радикалів, у мінімальній концентрації 0,41 мг/см3 проявляли низьку антибактеріальну активність, а діаметр зон затримки росту цих сполук становив від 9,3±0,49 мм до 11,3±0,49 мм.

Сполуки ОДИ-1, ОДИ-2, ОДИ-3, ОДИ-4, ОДИ-6, ОДИ-7, ОДИ-9, ОДИ-12, ОДИ-46, ОДИ-47, ОДИ-48, ОДИ-49, ОДИ-51, ОДИ-52, ОДИ-53, ОДИ-54, ОДИ-55, ОДИ-56, ОДИ-57, ОДИ-59 виявились неактивними щодо Salmonella typhimurium.

Ключові слова: МІКРООРГАНІЗМ, SALMONELLA TYPHIMURIUM, МІНІМАЛЬНА ІНГІБУЮЧА КОНЦЕНТРАЦІЯ, АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ, ТРИАЗИНИ

1. Abdel-Rahman R. M., Morsy J. M., Hanafy F., Amene H. A. Synthesis of heterobicyclic nitrogen systems bearing the 1,2,4-triazine moiety as anti-HIV and anticancer drugs: part I. Pharmazie, 1999, vol. 54, pp. 347–351.

2. Alekseev S. G., Charushin V. N., Chupakhin O. N., Aleksandrov G. G., Shorshnev S. V., Chernishev A. I. Cyclizations of azinie’s cations with bifunctional nucleophiles, 1989, vol. 7, p. 16–37. (in Russian)

3. ASM Task Force on Antibiotic Resistance. In: Report of the American Society for Microbiology Task Force on Antibiotic Resistance. American Society for Microbiology, Washington, DC; 1994: pp. 3–6. http://www.asm.org/ASM/files/CCPAGECONTENT/DOCFILENAME/0000005962/antibiot%5B1%5D.pdf.

4. Barraja P., Diana P., Lauria A., Almerico A. M., Dattolo G., Cirrincione G. 2-Diazoindoles: building blocks for the synthesis of antineoplastic agents. Farmaco, 2002, vol. 57, pp. 97–100.

5. Charushin V. N., Chupakhin O. N., van der Plas H. C. Reactions of azines with bifunctional nucleophiles. Cyclizations and ring transformations. Advances in Heterocyclic Chemistry, 1988, vol. 43, pp. 301–353.

6. Charushin V. N., Alexeev S. G., Chupakhin O. N., van der Plas H. C. Behavior of monocyclic 1,2,4-Triazines in reactions with C-, N-, O- and S-Nucleophiles. Advances in Heterocyclic Chemistry, 1989, vol. 46, pp. 73–142.

7. Chupakhin O. N., Alexeev S. G., Rudakov B. V., Charushin V. N. Recent advances in the chemistry of as triazinium salts. Heterocycles, 1992, vol. 33, pp. 931–972. (in Russian)

8. Chupakhin O. N., Beresenev D. N. The nucleophilic attack on an unsubstituted atom of carbon of azines and nitroarenes — effective methodology for construction heterocyclic system. Success of chemistry, 2002, vol. 71, no. 9, pp. 803–818. (in Russian)

9. Classification of salmonells. Functional gastroenterology. Available at: http://www.gastroscan.ru/handbook/118/3287. (in Russsian)

10. Devasahayam G., Scheld W. M., Hoffman P. S. Newer antibacterial drugs for a new century. Expert Opinion on Investigational Drugs, 2010, 9, pp. 215–234.

11. Diana P., Barraja P., Lauria A., Montalbano A., Almerico A. M., Dattolo G., Cirrincione G. Pyrrolo-2,1-c-[1,2,4]triazines from 2-diazopyrroles: synthesis and antiproliferative activity. European Journal of Medicinal Chemistry, 2002, vol. 37, pp. 267–272.

12. Elashry Esh., Rashed N., Taha M., Ramadan E. Condensed 1,2,4-triazines. Fused to heterocycles with 3-membered, 4-membered and 5-membered rings. Advances in heterocyclic chemistry, 1994, vol. 59, pp. 39–177.

13. Elashry Esh., Rashed N., Mousaad A., Ramadan E. Condensed 1,2,4-triazines. Fused to heterocycles with 6-membered and 7-membered rings and fused to 2 heterocyclic rings. Advances in heterocyclic chemistry, 1994, vol. 61, pp. 207–328.

14. Issartel V., Coudert P., Rubat C., Nhamias S., Couquelet J. Synthesis of thiazolotriazine derivatives and their antinociceptive effects in mice. Journal of Pharmacy and Pharmacology, 1998, vol. 50, pp. 575–582.

15. Kozhevnikov D. N., Rusinov V. L., Chupakhin O. N. 1,2,4-triazine N-oxides. Advances in heterocyclic chemistry, 2002, vol. 82, pp. 261–305. (in Russian)

16. Lorian V. Antibiotics in laboratory medicine. Baltimore, Williams and Wilkins, 1996, 642 p.

17. Monge A., Martinezmerino V., Sanmartin C., Ochoa M. C., Fernan-Dezalvarez E. New 5H-l,3-thiazolo[3,2-<z]pyrido[3,2-e]pyrimidine derivatives as diuretics. Arzneimittelforschung, 1990, vol. 42, pp. 1349–1352.

18. National Committee for Clinical Laboratory Standards. Performance Standards for Antimicrobial Disk Susceptibility Tests. 4th Edition, Approved Standard M2-A4. NCCLS, Villanova, PA, 1990.

19. Neunhoeffer Н. 1,2,4-Triazines in the chemistry of 1,2,3-triazines and 1,2,4-triazines, tetrazines and pentazines. The Chemistry of Heterocyclic Compounds, 1978, p. 189.

20. Neunhoeffer H. 1,2,4-triazines and their benzo derivatives. Comprehensive Heterocyclic Chemistry, 1984, p. 385.

21. Neunhoeffer H. 1,2,4-triazines and their benzo derivatives. Comprehensive Heterocyclic Chemistry II, 1996, vol. 6, p. 507.

22. Ochoa C., Coya P. Six-membered ring systems: triazines and fused ring polyaza systems. Progress in Heterocyclic Chemistry, 2002, 14, pp. 310–331.

23. Salmonella (not-typhoid). Information bulletin of WHO. Available at: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs139/ru. (in Russian)

24. Sanemitsu Y., Mizutani M., Nakayama Y. A synthetic approach to novel S,N-heterocycles with biological activities. Journal of Synthetic Organic Chemistry, Japan, 1992, vol. 50, pp. 875–886.

25. Sobko A. I., Pavlov E. G. Veterinary technology in the industrial pig production: a practical handbook. Kyiv, UkrINITEI, 1994, p. 192. (in Ukrainian)

26. Vasilev V. S., Volosach O. S., Malanova V. S., Pivovarchik R. A., Pozniak S. B., Poluden I. N., Tsyrkunov V. M. Hospital (intranspecial) salmonellosis nosoparazitizm in children: (instructions for use). 2002, 21 р (in Russian).

27. Weidemann B. Evaluation of data from susceptibility testing. International journal of antimicrobial agent, 1998, 10, pp. 218–219.

28. Yakovlev V. P., Yakovlev S. V. Prospects for establishment and implementation of new antimicrobial drugs. Inflectional and antimicrobial therapy, 2002, vol. 4, no. 2, pp. 24–30. (in Russian)

скачати повний текст статті в форматі PDF