Біохімічні маркери функціонального стану печінки щурів Із токсичним гепатитом за умов введення цитрату германію

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Bìol. Tvarin, 2017, Volume 19, Issue 1, pp. 59–64                    http://dx.doi.org/10.15407/animbiol19.01.059

Біохімічні маркери функціонального стану печінки щурів Із токсичним гепатитом за умов введення цитрату германію

Г. П. Копильчук, О. М. Волощук, О. В. Баландюк

o.voloschuk@chnu.edu.ua

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
Інститут біології, хімії та біоресурсів, кафедра біохімії та біотехнології,
вул. Коцюбинського, 2, м. Чернівці, 58000, Україна

Метою роботи було дослідження активності маркерних ензимів стану печінки щурів за умов ацетамінофен-індукованого токсичного ураження та впливу цитрату германію. Для досягнення мети у роботі проведена оцінка сорбітолдегідрогеназної, аланін- та аспартатамінотрансферазної активності у сироватці крові, а також розраховано коефіцієнт де Рітіса за досліджуваних умов.

Активність сорбітолдегідрогенази у сироватці крові визначали кінетичним методом уреакції NADH-залежного відновлення D-фруктози в D-сорбітол. Активність аланінамінотрансферази (АлТ) та аспартатамінотрансферази (АсТ) в сироватці крові оцінювали спектрофотометрично на спектрометрі Cary 60 (Agilent Technologies), використовуючи набори реактивів («Філісіт-Діагностика», Україна). Гепатит моделювали шляхом введення ацетамінофену per os у дозі 1 г/кг маси тварин у 2 % крохмальній суміші протягом двох діб за допомогою спеціального зонду.

Показано, що за умов модельованого токсичного ураження печінки на фоні підвищення ензиматичної активності сорбітолдегідрогенази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази спостерігається підвищення коефіцієнту де Рітіса.

Введення цитрату германію інтактним тваринам показало, що він не мав гепатотоксичних властивостей, оскільки активність досліджуваних ензиматичних маркерів функціонального стану печінки (сорбітолдегідрогенази, АлТ, АсТ) залишається у межах норми при збереженні на рівні контролю коефіцієнта де Рітіса.

Дослідження гепатопротекторних властивостей цитрату германію показало, що у тварин з попередньо модельованим токсичним ураженням печінки за умов уведення цитрату германію спостерігається зниження в 2,5 разу активності сорбітолдегідрогенази, а також активності досліджуваних амінотрансфераз сироватки крові та коефіцієнту де Рітіса порівняно з тваринами, які не отримували досліджуваного засобу. Встановлене зниження ензиматичної активності маркерних ферментів стану печінки відкриває перспективи для вивчення біохімічних механізмів гепатопротекторних властивостей цитрату германію.

Ключові слова: ТОКСИЧНЕ ПОШКОДЖЕННЯ ПЕЧІНКИ, ЦИТРАТ ГЕРМАНІЮ, СОРБІТОЛДЕГІДРОГЕНАЗА, АЛАНІНАМІНОТРАНСФЕРАЗА, АСПАРТАТАМІНОТРАНСФЕРАЗА, КОЕФІЦІЄНТ ДЕ РІТІСА

1. BorlakJ., ChatterjiB., LondheK.B., WatkinsP.B. Serum acute phase reactants hallmark healthy individuals at risk for acetaminophen-induced liver injury. Genome Medicine, 2013, vol.5, p.86. DOI: 10.1186/gm493.

2. Demidov V. I., Nazarenko O. A., Torshun I. Yu., Grishina T. R., Gromova O. A. The effectiveness of progepara in experimental liver damage alcohol and paracetamol: biochemistry and histology. Farmateka, 2011, no. 2, pp. 93–98. (in Russian)

3.Dremza I. K., Cheshchevik V. T., Zabrodskaya S. V., Maksimchik Y. Z., Sudnikovich E. Yu., Lapshina E. A., Zavodnik I. B. Hepatotoxic efects of acetaminophen. Protective properties of tryptophan-derivatives. Biomedical chemistry, 2010, vol. 56, no. 6, pp. 710–718. DOI: 10.18097/PBMC20105606710. (in Russian)

4.Fisher K., Vuppalanchi R., Saxena R. Drug-Induced Liver Injury. Arch. Pathol. Lab. Med., 2015, vol. 139, pp. 876–887. DOI: 10.5858/ arpa.2014-0214-RA)

5.Fontana R. J. Acute Liver Failure including Acetaminophen Overdose. Med. Clin. North. Am., 2008, vol. 92, no. 4, pp. 761–794.

6.Freitag A. F., Cardia G. F., da Rocha B. A., Aguiar R. P., Silva-Comar F. M., Spironello R. A., Grespan R., Caparroz-Assef S. M., Bersani-Amado C. A., Cuman R. K. Hepatoprotective Effect of Silymarin (Silybum marianum) on Hepatotoxicity Induced by Acetaminophen in Spontaneously Hypertensive Rats. Evid. Based Complement Alternat. Med., 2015, 538317. DOI:10.1155/2015/538317

7.Han D., Dara L., Win S., Than T. A., Yuan L., Abbasi S. Q., Liu Z.-X., Kaplowitz N. Regulation of drug-induced liver injury by signal transduction pathways: critical role of mitochondria. Trends in Pharmacological Sciences, 2013, vol. 34, no. 4, pp. 243–253.

8.Kopylchuk G. P., Voloshchuk O. M. Modeling of the acetaminophen-induced disturbances of the bile producing liver function under the conditions of alimentary deprivation of protein. Biomedicine, 2015, no. 2. pp. 30–36. (in Russian)

9.Koroleva M. V. Exogenous toxic hepatitis. Modern look at etiology, pathogenesis, clinical course. Drug J., 2015, vol. 9, no. 2 (58), pp. 18–22. (in Russian)

10.Krecyun V. Y., Seyffulina I. Y., Godovan V. V. Prospects for the development of new drugs based on complex compounds of germanium Odessa Medical Journal, 2011, no. 1 (123), pp. 31–35. (in Ukrainian)

11.Kuvandik G., Duru M., Nacar A. Yonden Z., Helvaci R., Koc A., Kozlu T., Kaya H., Sogüt S. Effects of Erdosteine on Acetaminophen-induced Hepatotoxicity in Rats. Toxicologic Pathology, 2008, vol. 36, pp. 714–719. DOI: 10.1177/0192623308320800.

12.Lee J. H., Kim K. W., Yoon M. Y., Lee J. Y., Kim C. J., Sim S. S. Anti-inflammatory effect of germaniumconcentrated yeast against paw oedema is related to the inhibition of arachidonic acid release and prostaglandin E production in RBL 2H3 cells. Auton. Autacoid. Pharmacol., 2005, vol. 25, no. 4, pp. 129–134. DOI:10.1111/j.1474-8673.2005.00335.x

13.McGill M. R., Sharpe M. R., Williams C. D., Taha M., Curry S. C., Jaeschke H. The mechanism underlying acetaminopheninduced hepatotoxicity in humans and mice involves mitochondrial damage and nuclear DNA fragmentation. The Journal of Clinical Investigation, 2012, vol. 122, no. 4, pp. 1574–1583.

14.Okovity S. V., Sukhanov D. S., Petrov A. Yu., Romantsov M. G. Hepatotropic medicines: current status. Terapevt. Arch., 2012, no. 2, pp. 62–68. (in Ukrainian)

15.Ozer J., Ratner M., Shaw M., Bailey W., Schomaker S. The current state of serum biomarkers of hepatotoxicity. Toxicology, 2008, vol. 245, no. 3, pp. 194–205. DOI: 10.1016/j.tox.2007.11.021.

16.Rose C. I., Henderson A. R. Reaction rate assay of serum sorbitol dehydrogenase activity at 37 °C. Clin. Chem., 1975, vol. 21, pp. 1619–1624.

17.Singh A., Bhat T. K., Sharma O. P. Clinical Biochemistry of Hepatotoxicity. J. Clinic. Toxicol., 2011, S4:001. DOI:10.4172/2161-0495.S4-001.

18.Somanawat K., Thong-Ngam D., Klaikeaw N. Curcumin attenuated paracetamol overdose induced hepatitis. World J. Gastroenterol., 2013, vol. 19, no. 12, pp. 1962–1967. DOI: 10.3748/wjg.v19.i12.1962.

19.Sumioka I., Matsura T., Yamada K. Acetaminophen-Induced Hepatotoxicity: Still an Important Issue. Yonago Acta medica, 2004, vol. 47, pp. 17–28.

20.Voloshchuk O. N., Kopylchuk G. P., Buchkovskaya I. M. Activity of the marker liver enzymes under the conditions of toxic hepatitis and alimentary deprivation of protein. Experimental & clinical gastroenterology, 2014, vol. 108, 8, pp. 96–100. (in Russian)

21.Zinko G. A., Slivinska L. G. The influence of selenium and germanium on separate links of pathogenesis of gastroenteritis of calves. The Animal Biology, 2015, vol.17, no.2, pp.5764. (in Ukrainian)

скачати повний текст статті в форматі PDF