ОСОБЛИВОСТІ ВМІСТУ НЕЕТЕРИФІКОВАНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ В ЗЯБРАХ КОРОПА ЗА РІЗНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ МІДІ ТА ЦИНКУ У ВОДІ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Bìol. Tvarin, 2017, Volume 19, Issue 1, pp. 9399                    http://dx.doi.org/10.15407/animbiol19.01.093

ОСОБЛИВОСТІ ВМІСТУ НЕЕТЕРИФІКОВАНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ В ЗЯБРАХ КОРОПА ЗА РІЗНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ МІДІ ТА ЦИНКУ У ВОДІ

Й.Ф. Рівіс1, Н.Є. Янович2

yandeni77@gmail.com

1Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН,
вул. Грушевського, 5, с.Оброшино, Львівська обл., 81115, Україна

2Львівський національний університет ветеринарної медицини
та
біотехнологій іменіС. З. Ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Цинк та Мідь належать до життєво важливих для риб елементів з широким спектром біологічної дії; зокрема, вони впливають на процеси обміну жирних кислот. Вміст та співвідношення жирних кислот безпосередньо впливає на харчову та біологічну цінність м’яса риб, крім того, жирнокислотний склад клітинних мембран впливає на їхню проникність для ксенобіотиків, у тому числі важких металів. Таким чином, дослідження впливу вказаних елементів на метаболізм жирних кислот у різних органах і тканинах промислових риб має як теоретичне, так і практичне значення.

Дослідження проводились на трьох групах дворічок коропа (Cyprinus carpio L.) по 10 особин укожній групі. Коропи утримувались впродовж 21 дня без підгодівлі в умовах акваріуму з концентрацією Міді та Цинку у воді, відповідно, 0,3 та 4,2 мг/л для контрольної групи, однієї гранично допустимої концентрації (1 ГДК) для I дослідної групи та 2ГДК для II дослідної групи. Наприкінці досліду коропів кожної групи зважували, зразки зябер після забою відбирали для лабораторних досліджень. Вміст Цинку та Міді в зябрах визначали спектрометричним методом, концентрацію неетерифікованих жирних кислот визначали методом газової хроматографії.

Представлені результати досліджень свідчать, що за 1ГДК Цинку і Міді у воді їхня концентрація в зябрах коропа зростає, відповідно, на 9,31% (P<0,020.05) та 29,54% порівняно з рибами контрольної групи. За 2 ГДК Цинку та Міді у воді концентрація Цинку у зябрах коропа зростає на 16,49 % (P<0,01), а Міді — на 104,54 % (P<0,001) порівняно з контрольною групою. Збільшення концентрації Цинку та Міді в зябрах коропа призводило до змін вмісту в них неетерифікованих жирних кислот. Зокрема, за 1 ГДК Цинку та Купруму у воді у зябрах коропа спостерігалось збільшення загального вмісту високо метаболічно активних неетерифікованих жирних кислот. Водночас за 2 ГДК Цинку та Купруму у воді загальний вміст високо метаболічно активних жирних кислот в зябрах коропа знижувався. Зміни концентрації Цинку, Купруму та неетерифікованих жирних кислот в зябрах коропа супроводжувались змінами їх живої ваги наприкінці експерименту. Коропи контрольної групи втрачали 3,90 % маси тіла, а коропи I та II дослідних груп — відповідно, 4,91 та 9,75 % (P<0,02–0,05).

Ключові слова: НЕЕТЕРИФІКОВАНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ, ЦИНК, МІДЬ, ЗЯБРА, КОРОПИ, ЖИВА МАСА

1. Appendix A of the European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes (Ets no. 123). Guidelines for accommodation and care of animals (Article 5 of the Convention) approved by the multilateral consultation. Strasbourg, 15 June 2006, 109 p.

2. Clearwater S. J., Farag A. M., Meyer J. S. Bioavailability and toxicity of diet borne Copper and Zinc to fish. Comp. Biochem. Physiol. C. Toxicol. Pharmacol., 2002, vol. 132, no. 3, pp. 269–313.

3. Dhanapakiam P. Toxic effects of copper and zinc mixtures on some haematological and biochemical parameters in common carp, Cyprinus carpio (linn). J. Environ. Biol., 2001, vol. 22, pp. 105–111.

4. Evtushenko N. Y., Malugeva T. D. Intensity of protein synthesis in carp liver at keeping in water with different zinc concentration. Theses of report of Second Union Conference on the use of warm waters of TPS and APS for fisheries purposes, Moscow, 1980, pp. 26–27. (in Russian)

5. Hongxia J., Hongmei Y., Xianghui K., Shuping W. Huiyun G. Changes of superoxide dismutase and catalase activities in crucian carp (Carassius auratus) exposed to copper and recovery response. Life Sci. J., 2013, 10 (1), pp. 3281–3288.

6. Hrytsyniak I. I., Smolyaninov K. B., Yanovych V. G. Lipids metabolism in fish. Lviv, Triada plus, 2010, 336 p. (in Ukrainian)

7. Hrytsyniak I. I., Yanovych D. O., Schvets T. M. Ecotoxicology of Salmonids. Kyiv, Ltd. “DIA”, 2015, 472 p. (in Ukrainian)

8. Huang Y. S., Cunnane S. C., Horrobin D. F., Davignon J. Most biological effects of Zinc deficiency corrected by gamma-linolenic acid (18:3 omega 6) but not by linoleic acid (18:2 omega 6). Atherosclerosis, 1982, 41, pp. 193–207.

9. Kurant V. Z., Brodin S. V., Syniuk Y. V. The influence of heavy metals on glycine metabolism in tissues of carp (Cyprinus carpio L.). Materials of Metals and Cell Symposium Canterbury, University of Kent at Canterbury, 2001, 45 p.

10. Kurant V. Z., Chomenchuk V. O., Bujak V. Y. Ways of penetration and content of heavy metals in fish body. A review. Scientific Notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk, Series Biology, 2011, vol. 2 (47), pp. 263–269. (in Ukrainian)

11. Manyora G. B., Grubinko V. V. Dynamics of lipid composition of fish brain at intoxication of heavy metals ions. Hudrobiological J., 2004, vol. 40, no. 5, pp. 49–56. (in Russian)

12. Price W. J. Analytical Atomic Absorption Spectrometry. Heyden and Son Ltd., London, 1972, 239 p.

13. Rajamanickam V., Muthuswamy N. Effect of heavy metals induced toxicity on metabolic biomarkers in common carp (Cyprinus carpio L.). Mj. Int. J. Sci. Tech., 2008, 12 (01), pp. 192–200.

14. Reed S., Xia Qin, Ran-Ressler R., Brenna J.-T., Glahn R. P., Tako E. Dietary Zinc deficiency affects blood linoleic acid: dihomo-γ-linolenic acid (LA:DGLA) ratio; a sensitive physiological marker of Zinc status in vivo (Gallus gallus). Nutrients, 2014, 6 (3), pp. 1164–1180.

15. Rivis J. F., Fedoruk R. S. Quantitative and qualitative chromatographical methods of some lipids and fatty acids determination in biological material. Lviv, Spolom, 2010, 110 p. (in Ukrainian)

16. Sandor Z., Csengeri I., Oncsik M. B., Alexis M. N., Zubcova E. Trace metal levels in freshwater fish, sediment and water. Environ. Sci. Pollut. Res. Int., 2001, 8 (4), pp. 265–268.

17. Standards of water quality for facilities for fisheries purposes, including standards of maximum permitted levels of harmful substances in water of facilities for fisheries purposes. Moscow, VNIRO, 2011, 257 p. (in Russian)

18. Štrbac S., Kašanin-Grubin M., Jovančićević B., Simonović P. Bioaccumulation of Heavy Metals and Microelements in Silver Bream (Brama brama L.), Northern Pike (Esox lucius L.), Sterlet (Acipenser ruthenus L.), and Common Carp (Cyprinus carpio L.) From Tisza River, Serbia. J. Toxicol. Environ. Health A., 2015, 78 (11), pp. 663–665.

19. Wahle K. W. J., Davies N. T. Effect of dietary Copper deficiency in the rat on fatty acid composition of adipose tissue and desaturase activity of liver microsomes. British Journal of Nutrition, 1975, 34, pp. 105–112.

20. Watanabe T., Kiron V., Satoh H. Trace minerals in fish nutrition. Aquaculture, 1997, 151, pp. 185–207.

21. Yanovych N. E. Fatty acids composition of carp skeletal muscles under influence of different copper and zinc concentration in water. Fisheries Science of Ukraine, 2013, vol. 2, pp. 70–75.

22. Yanovych N. E. Influence of different copper and zinc concentration in water on fatty acids composition of carp liver. Fisheries Science of Ukraine, 2013, vol. 1, pp. 50–57.

23. Yanovych N. E., Yanovych D. O. Role of trace elements in pond fishes vital functions. Science herald of LNUVM and BT named after S. Z. Gzhytsky, 2014, vol. 16, no. 2, pp. 345–372. (in Ukrainian)

скачати повний текст статті в форматі PDF