ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ТКАНИНАХ САМИЦЬ ЩУРІВ F0 ТА САМЦІВ F1 ЗА ВИПОЮВАННЯ НАНО І ХІМІЧНО СИНТЕЗОВАНОГО ГЕРМАНІЮ ЦИТРАТУ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Bìol. Tvarin, 2017, Volume 19, Issue 1, pp. 125–134                 http://dx.doi.org/10.15407/animbiol19.01.125

ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ТКАНИНАХ САМИЦЬ ЩУРІВ F0 ТА САМЦІВ F1 ЗА ВИПОЮВАННЯ НАНО І ХІМІЧНО СИНТЕЗОВАНОГО ГЕРМАНІЮ ЦИТРАТУ

М. І. Храбко1, Р. С. Федорук1, М. І. Храбко2, О. Е. Марцинко3, Г. Г. Денис1

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

2Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету,
с. Вишня, Львівська обл., 81540, Україна

3Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, м. Одеса, 65082, Україна

У статті наведено результати вивчення впливу тривалого випоювання різних кількостей цитрату германію, отриманого нанотехнологічним та хімічним синтезом, на вміст мікроелементів у тканинах самиць-матерів і самців з їх приплоду. Встановлено вірогідні міжгрупові та статевовікові різниці вмісту Купруму, Кобальту, Мангану, Феруму і Цинку у тканинах печінки, нирок, легень та м’язів.

У тканинах самиць ІІ дослідної групи за випоювання 10 мкг Ge вміст мікроелементів є найвищим, на що вказують вірогідні збільшення рівня Cu у всіх органах, Co, Mn та Zn — нирках, легенях і м’язах самиць щурів. Збільшення концентрації Ge у питній воді зумовлює зменшення вмісту Co, Mn та Zn у цих органах; ця тенденція підтверджується і за випоювання хімічно синтезованого германію. Підвищення дози Ge до 20 і 200 мкг вплинуло на зниження вмісту Со і Мn у всіх тканинах самців ІІІ і ІV груп. Характерними є окремі відмінності між показниками вмісту мікроелементів у тканинах печінки, нирок, легень і м’язів самиць і самців ІІ групи, які отримували 10 мкг Ge. Для ІІІ та ІV груп вміст більшості елементів зберігав їх спрямованість як у самиць, так і самців цих груп, за винятком нижчого вмісту Zn у нирках, Fe — м’язах самців ІІІ групи, але вищого рівня Мn у цій тканині,а Fe — у легенях і м’язах ІV групи та нижчого рівня Cu у м’язах цих самців. Випоювання ЦGeХС в кількості 200 і 2000 мкг Ge зумовлювало однонаправлені зміни у тканинах внутрішніх органів і м’язів з вірогідним підвищенням рівня Со і Мn у печінці, легенях і м’язах, Cu — легенях і м’язах, Мn — в нирках і м’язах самиць V групи, а також Zn — у м’язах самиць V і VІ, нирках — VІ груп на тлі нижчого (Р<0,01) вмісту Cu у печінці V, Со і Мn — в печінці, легенях і м’язах, Cu і Со — у нирках самиць VІ груп. Уміст мікроелементів у тканинах самців VІ групи зберігав спрямованість вірогідних різниць у їх матерів порівняно з контрольною групою для більшості тканин та елементів, зокрема: для печінки, крім Zn, нирок і легень, крім Fe і Zn, а також м’язів, крім Cu.

Неоднаковий вплив різних доз цитрату Ge, отриманого методом нанотехнології та хімічного синтезу, на рівень окремих елементів у тканинах самиць і самців з їх приплоду, підтверджувався абсолютним вмістом мікроелементів у перерахунку на масу досліджуваних органів, для яких однакова спрямованість міжгрупових різниць в більшості визначень зберігалась як у матерів F0, так і їх приплоду F1.

Ключові слова: ЩУРИ, ЦИТРАТ ГЕРМАНІЮ, ТКАНИНИ, МІКРОЕЛЕМЕНТИ

1. Borisevich V. B., Kaplunenko V. G., Kosi­nov N. V. Nanomaterials in biology. Fundamentals nanoveterinary. Kyiv, Avicenna, 2010, 416 p. (in Ukrainian)

2. European convention for the protection of vertebrate animals used for experim and other scientific purposes. Coun. of Europe, Strasbourg, 1986, 53 p.

3. Fedoruk R. S., Khrabko M. I., Dolaychuk O. P., Tsap M. M. The growth and development of the F1 rats when watering them, and female-mothers of different doses of germanium citrate. Collection of works of scientific symposium with international participation “Zootechnycal science — an important factor for the European type of the agriculture”, Moldova, Maximovca, 2016, pp. 780–785.

4. Fedoruk R. S., Khrabko M. I., Tsap M. M., Martsynko O. E. Growth, development and reproductive function of female rats and their offspring viability at the conditions of the watering of different doses of citrate germanium. The Animal biology, 2016, vol. 18, no. 3, pp. 97–106. (in Ukrainian)

5. Flyd O. D., Gard T. K., Vernadsky A., Mi­ro­nov V. F. Connections of pentaco-ordinated Germanium. I. Hermotsyny, hermolany and hermokan. ZHOH, 2008, pp. 2745–2750. (in Russian)

6. Jeyaraman V., Sellappa S. In-vitro anticancer activity of organic germanium on human breast cancer cell line (MCF-7). Journal of Current Pharmaceutical Research, 2011, vol. 5 (1), pp. 39–41.

7. Kresyun V. I., Shemonayeva K. F., Vidavska A. G. Pharmacological characterization of compounds of germanium. Clinical Pharmacy, 2004, no. 4, pp. 65–68. (in Ukrainian)

8. Kudrin A. V., Skalny A. V., Larks A. A., Rocky M. G., Gromova O. A., Germanium and immune response. In the: Immunopharmacology microelements. Moscow, KMC Publ., 2000, 386 p. (in Russian)

9. Law of Ukraine no. 3447-IV “On protection of animals from cruelty”. Supreme Council of Ukraine, Official. kind., 2006, 27, 990: 230. (Library of official publications).

10. Lin C. H., Chen T. J., Hsieh Y. L., Jiang S. J., Chen S. S. Kinetics of germanium dioxide in rats. Toxicology, 1999, vol. 132 (2−3), pp. 147−153.

11. Lukevics E. J., Gard T. K., Ignatovich L. M., Mironov V. F. The biological activity of compounds of germanium. Riga, Zinatne, 1990, 191 p. (in Russian)

12. Lukyanchuk V. D., Nemyatyh O. D. Influence of coordination compounds of germanium with nicotinic acid on the activity of enzymes of energy metabolism under extreme oxygen-deficient state. Ukrainian Journal of extreme medicine behalf G. Mozhaeva, 2003, no. 1, pp. 62–66. (in Ukrainian)

13. Melnychuk S. D., Moklyachuk L. I., Draha M. V. Integrated provision of human micronutrients — problems and solutions. Agroecological journal, 2012, no. 2, pp. 24–27. (in Ukrainian)

14. Oberlis D., Garland B., Skalny A. The biological role of macro- and micronutrients in humans and animals. SPb.,The science, 2008, 542 p.

15. Perez Gallardo L., Sanchez-Mayoral A., Miguel R., Insern F., Romera J. A., Granados I., Santos A. Copper and zinc status in different rat tissues after the administration of ginseng. Metal Ions in Biology and Medicine, Paris, 1996, vol. 4, pp. 336–338.

16. Pogorelov M. V., Bumeyster V. I., Tkach G. F. Macro- and microelements (metabolism, pathology and determination methods). A monograph. Sumy, 2010, 147 p. (in Ukrainian)

17. Seba M. V., Losev O. M., Chorniy B. M., Kaplunenko V. G. Survivability bees for food different concentrations carboxylate acids in the composition of sugar syrup. Scientific Bulletin of NULES of Ukraine, Series of “Technology of production and processing of livestock products”, 2015, vol. 223, pp. 167–176. (in Ukrainian)

18. Shafran L. M., Pyhteeva E. G., Bolshoy D. V. Metallothioneins. Ed. by prof. Shafran L. M. Odessa, Chernomorye, 2011, 428 p. (in Russian)

19. Skalny A. V., Rudakov I. A. Bioelements in medicine. “Onyx 21” Publishing House, World, 2004, 272 p. (in Russian)

20. Trachtenberg I. M., Chekman I. S., Linnik V. O., Kaplunenko V. G. Interaction micronutrients, biological, medical and social aspects. Bulletin of the National Academy of Sciences, 2013, vol. 6, pp. 11–20. (in Ukrainian)

21. Ukraine patent for utility model number 38391. IPC (2006): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, C07C 53/126 (2008.01), C07C 53/10 (2008.01), A23L 1/00, B82B 3/00. Method metal carboxylates “Nanotechnology receiving metal carboxylates”. Kosinov M. V., Kaplunenko V. G. Publish. 12.01.2009, Bull. no. 1. (in Ukrainian)

22. Vlizlo V. V., Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary. A reference book. Ed. by V. V. Vlizlo. Lviv, Spolom, 2012, 764 p. (in Ukrainian)

скачати повний текст статті в форматі PDF