ОСОБЛИВОСТІ ШКІР БУГАЙЦІВ СКОРОСПІЛИХ І ДОВГОРОСЛИХ М’ЯСНИХ ПОРІД

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Bìol. Tvarin, 2017, volume 19, issue 4, pp. 31–35             

http://doi.org/10.15407/animbiol19.04.031

ОСОБЛИВОСТІ ШКІР БУГАЙЦІВ СКОРОСПІЛИХ І ДОВГОРОСЛИХ М’ЯСНИХ ПОРІД

В. С. Козир

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інституту сільського господарства степової зони НААН,
вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Шкіряна промисловість України відчуває гострий дефіцит шкур тварин, особливо великої рогатої худоби, які відрізняються масивністю, розмірами, товщиною і міцністю. Шкури піддослідних бугайців за прийнятою класифікацією належать до великого шкіряної сировини категорії «бугай» (понад 25 кг) вже у річному віці. З таких шкур отримують взуттєву шкіру для низу (з неї виготовляють підошви і устілки) і для верху взуття (юфт і опойок). З віком тварин послідовно змінюються і якісні показники шкур. Порівняно з 12-місячним віком, шкури абердино-ангусів і шароле вже у 18 місяців збільшуються за масою, відповідно, в 1,5–1,7 разу, а в 30 місяців — в 1,8–2 рази. Їх площа і товщина у стандартних точках, пружність і міцність також помітно зростає. Враховуючи те, що габітус бугайців шароле набагато перевершує розміри тіла абердин-ангусів, величина їх шкур також значно більша. У відгодованих тварин усі показники набагато вищі.

З огляду на породні особливості досліджуваних генотипів, їх енергію росту і технологічні показники шкіряної сировини, отриманої від них, бугайців абердин-ангуської породи доцільно забивати у віці 18–20 місяців, а шароле — у 30 і більше місяців. Це узгоджується з забійними показниками даних порід в умовах їх еколого-генетичного походження (Великобританія, Франція).

На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що за інтенсивної відгодівлі бугайців скоростиглої абердин-ангуської і довгорослої шаролеської порід в умовах степової зони України можливе значне скорочення дефіциту важкої шкіряної сировини у країні.

Ключові слова: М’ЯСНІ ПОРОДИ ВРХ, АБЕРДИН-АНГУС, ШАРОЛЕ, ШКІРА, ШКІРЯНА СИРОВИНА

  1. Clothier A., Schmél F. Footwear industry and its influence on the world trade. Vienna, United Nations Industrial Development Organization, 2004.
  2. Future trends in the world leather and leather products industry and trade. Vienna, United Nations Industrial Development Organization, 2010.
  3. Katsy G.D. Mammalian skin: theory and practice. Lugansk, Rus, 2000, 144 p. (in Russian)
  4. Koppany J. A geopolitical essay of the leather industry over the past 50 years. Journal of the American Leather Chemists Association, 2004, vol. 99, no. 12, pp. 485–493.
  5. Liulchenko M.G. Features of the adaptation of the Aberdeen-Angolan and Polissyan-zone type of meat cattle to the present conditions of Polissya. Animal husbandry of Ukraine, 2000, no. 7–8, pp. 24–25. (in Ukrainian)
  6. Oliynyk S. O. Interspecies features of the development of skin glands of Bulls. Bulletin of agrarian sciences of the Black Sea region, Mykolayiv state University, 2009, issue 4 (51), pp. 207–215. (in Ukrainian)
  7. Pearson A. M., Dutson T. R. Inedible Meat by-Products. Advances in Meat Research, vol. 8, Springer Science & Business Media, 2013, 416 p.
  8. Serenko O., Nizamova Z., Kalinin M., Ostrov­sky Y., Polukhina L., Muzafarov A. Effect of the Morphology of Leather Surface on the Hydrophobic-Hydrophilic Properties. Advances in Materials Physics and Chemistry, vol.4, no.2, 2014, pp. 13–19.
  9. VdovichenkoI. V. Influence of maintenance conditions on productivity, quality of mass and skin of pure-bred and dumbbell bulls on fattening. Sci.-th. Bullet. URIA, Askania Nova, Kherson, 1986, issue 1, pp. 24–27. (in Russian)
  10. World statistical compendium for raw hides and skins, leather and leather footwear. FAO, 2015. Available at: http://www.fao.org/3/a-i4651e.pdf.

скачати повний текст статті в форматі PDF

© 2016 Біологія тварин науковий журнал

Search