Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 1, pp. 110–115

ОСОБЛИВОСТІ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ОРГАНІЗМУ ПТИЦІ ЗА ПАСТЕРЕЛЬОЗНО-АСКАРИДІОЗНОГО МІКСТ-ЗАХВОРЮВАННЯ

В. М. Плис

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Державна установа «Інститут зернових культур НААН»,
вул. Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Мета — вивчити кількісний склад мікроорганізмів за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці. У статті викладено результати мікробіологічного моніторингу та вивчено кількісний склад мікроорганізмів за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Миколаївській і Вінницькій областях упродовж 2012–2016 рр. Досліджували динаміку особливості мікробіоценозу організму птиці за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання залежно від форми перебігу.
Аналіз результатів бактеріологічних досліджень вказує на тенденцію до високого зростання мікробіоценозу. З’ясували, що найчастіше із патологічного матеріалу виділяли мікрофлору такого складу: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Proteus vulgaris, Streptococcus zooepidemicus, Citrobacter amalonaticus, Erysipelothrix rhusiopathiae, Klebsiella pneumoniae. Варто зазначити, що найпоширенішими були такі види мікроорганізмів: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis та Proteus vulgaris, серед них перше місце посіла Escherichia coli, яка становила біля 40 %.
З’ясували, що симптомокомплекс за мікст-захворювання є патогномонічним для кожного описаного перебігу захворювання і характеризується: у молодняку — сповільненням реакції на зовнішні подразники, судомними скороченнями м’язів, проносними явищами; у дорослої птиці — септичними процесами. Характерними патолого-анатомічними зміна у дорослої птиці були септицемія та геморагічний діатез, а в молодняку — кон’юнктивіт, гідроперикардит, катаральна бронхопневмонія, перигепатит, катаральний ентероколіт. Встановлено, що значна кількість мікрофлори була виділена за гострого перебігу, сягала до 46 %, за частотою виділення превалювали такі види мікроорганізмів: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, Enterococcus faecalis. При хронічній формі мікст-захворювання склад мікрофлори становив у середньому 45 %, домінантними були Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus.

Ключові слова: ПТИЦЯ, МІКРОФЛОРА, МІКСТ-ЗАХВОРЮВАННЯ, ГЕЛЬМІНТИ, КОНТАМІНАЦІЯ

  1. Berezovsky A. V., Herman V. V., Fotina T. I., Fotini G. A. Avian diseases. A tutorial. Kyiv, LLC “DIA”, 2012, pp. 7–131. (in Ukrainian)
  2. Heddleston K. L., Hitchner S. B., Domermuth C. H., Purchase H. G., Williams J. E. Isolation and Identification of Avian Pathogens. American Association of Avian Pathologists, Kennet Square, PA, 1975, pp.38–51.
  3. Herman V. V., Stegniy B. T., Verbitsky P. I. Handbook of poultry diseases. Kharkiv, Folio, 2002, pp. 11–70. (in Ukrainian)
  4. Korovin R. N. Directory on veterinary doctor poultry enterprise. St. Petersburg, vol. 1, 1995, 3p. (in Russian)
  5. Labynskaya A. S. Microbiology with microbiological research. Moscow, Medicine, 1978, 394p. (in Russian)
  6. Plys V. M. The mixed pasteurellosis and ascaridisosis disease of poultry. Dnipro, Zhurfond, 2017, pp. 27–38 (in Ukrainian)
  7. Plys V. M., Shendryk L. I. Epizootological monitoring and pathological changes pasteurellosis (Cholera) poultry in association with some infestations. Scientific Bulletin of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytsky, 2014, vol. 16, no. 2(59), pp. 262–270. (in Ukrainian)
  8. Plys V. M., Fotina T. I. Epizootological monitoring, clinical signs and pathological changes pasteurellosis (Cholera) poultry associations with certain infectious and parasitic diseases. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 2014, no. 6 (35), pp. 114–122. (in Ukrainian)
  9. Pokrovsky V. I., Podeev O. K. Medical microbiology. Moscow, GOETAR, Medicine, 1999, 120 p. (in Russian)
  10. Priskoka A. V., Dostoevsky P. P., Borziak A. T. Parasitecenosis as an etiological factor mixed infections. Kyiv, 1995, pp. 19–20. (in Ukrainian)
  11. StegniyB.T., Sikachyna V. I., Plys V. M., Obukhovska O. V., Kolbasina T. V. Methodical guidelines for the diagnosis, prevention and control measures pasteurellosis (Cholera) of poultry. Dnepropetrovsk, 2009, pp. 3–38. (in Ukrainian)
  12. Rimler R. B. Presumptive identification of Pasteurella multocida serogroups A, D and F by capsule depolymerisation with mucopolysaccharidases. Vet. Rec., vol. 134, 1994, pp. 191–192. https://doi.org/10.1136/vr.134.8.191
  13. The determinant of Berjee bacteria. Ed. by J. Hoult. Moscow, The World, 1997, vol. 1–2. pp. 5–273.

скачати повний текст статті в форматі PDF

© 2016 Біологія тварин науковий журнал

Search