ПАРАМЕТРИ ЯКОСТІ ВОДИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ТРОПІЧНОЇ ЖАБИ ЇСТІВНОЇ (HOPLOBATRACHUS OCCIPITALIS) ВІД СТАДІЇ ПУГОЛОВКА ДО ПОВНОГО МЕТАМОРФОЗУ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 3, pp. 69–76

ПАРАМЕТРИ ЯКОСТІ ВОДИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ТРОПІЧНОЇ ЖАБИ ЇСТІВНОЇ (HOPLOBATRACHUS OCCIPITALIS) ВІД СТАДІЇ ПУГОЛОВКА ДО ПОВНОГО МЕТАМОРФОЗУ

М. К. Мустафа

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кафедра зоології, Університет Ілоріна,
Університетська дорога, Ілорін, 240003, Нігерія

Для штучного вирощування жаб необхідна належна якість води. Проте в наш час немає рекомендованих норм складу води для утримання жаб.

Проведено дослідження з метою встановлення допустимих меж коливання параметрів води для утримання жаб виду Hoplobatrachus occipitalis від стадії пуголовка до формування зрілої особини. 180 пуголовків було розміщено у 3 акваріуми з проточною системою водопостачання, місткістю 60 л кожен. Параметри якості води вимірювали впродовж 16 тижнів, протягом яких пуголовки пройшли повний метаморфоз. Смертність становила лише 10 %. Параметри води під час досліду коливались у межах: температура 24,1–27,2 °С, рН 6,8–7,2, електропровідність 240–280 мкСм/см, загальний вміст твердих частинок 161–188 мг/л, лужність 225–200 мг/л, загальна жорсткість 120–160 мг/л, концентрація Кальцію 80–100 мг/л, Магнію 40–60 мг/л, фосфатів 0,3–0,8 мг/л, нітратів 0,8–1,3 мг/л, розчиненого кисню 6,2–6.9 мг/л, аміаку 0,10–0,22 мг/л. Такий діапазон показників якості води виявився придатним для вирощування жаб цього виду, про що свідчить нормальний метаморфоз і низька смертність (10 % за 16 тижнів). Проточна система водопостачання з використанням підземних вод зі свердловини забезпечила сприятливі умови для вирощування жаб.

Ключові слова: ЖАБА ЇСТІВНА, ЯКІСТЬ ВОДИ, ПУГОЛОВКИ, МЕТАМОРФОЗ, ВИРОЩУВАННЯ, ПРОТОЧНА СИСТЕМА ВОДОПОСТАЧАННЯ

  1. Bishop C., Mahony N., Struger J., Ng P., Petit K. E. Anuran development, density, and diversity in relation to agricultural activity in the Holland River watershed, Ontario, Canada (1990–1992). Environmental Monitoring Assessment, 2008, vol. 57, issue 1, pp. 21–43. https://doi.org/10.1023/A:1005988611661
  2. Borges F. F., Amaral L. A., De Stéfani M. V. Characterization of effluents from bullfrog (Lithobates catesbeianus, Shaw, 1802) grow-out ponds. Acta Limnologica Brasiliensia, 2012, vol. 24, no. 2, pp. 160–166. https://doi.org/10.1590/S2179-975X2012005000035
  3. Borges F. F., De Stéfani M. V. Amaral L. A. Quality of the effluents of bullfrog tadpole ponds. Bol. Inst. Pesca, 2014, vol. 40, no. 3, pp. 409–417.
  4. Boyer R., Grue C. E. The need for water quality criteria for frogs. Environmental Health Perspectives, 1995, vol. 103, no. 4, pp. 352–357. https://doi.org/10.1289/ehp.95103352
  5. Brasil. Dispõe sobre a classificação dos corpos de água e diretrizes ambientais para o seu enquadramento, bem como estabelece as condições e padrões de lançamento de efluentes, e dá outras providências. Diário Oficial da União, 2005, vol. 53, no. 1, pp. 58–63. (in Portuguese)
  6. Castro J. C., Pinto A. T. Qualidade da água em tanques de girinos de rã-touro, Rana catesbeiana Shaw, 1802, cultivados em diferentes densidades de estocagem. Revista Brasileira de Zootecnia, 2000, vol. 29, no. 6, suplemento 1, pp. 1903–1911. (in Portuguese)
  7. Ferreira C. M. A importância da água e sua utilização em ranários comerciais. Panorama da Aquicultura, 2003, vol. 13, no. 79, pp. 15–17. (in Portuguese)
  8. Ferreira C. M., Pimenta A. G. C., Paiva Neto J. S. Introdução à ranicultura. Boletim Técnico do Instituto de Pesca, 2002, vol. 33, p. 15. (in Portuguese)
  9. Flores-Nava A. Bullfrog farming: Comparison of inundated and semi dry ongoing methods. Global Aquaculture Alliance, 2000, vol. 1 no. 1, pp. 52–54.
  10. Flores-Nava A., Vera‐Muñoz P. Growth, metamorphosis and feeding behaviour of Rana catesbeiana Shaw, 1802 tadpoles at different rearing densities. Aquaculture Research, 1999, vol. 30, issue 5, pp. 341–347. https://doi.org/10.1046/j.1365-2109.1999.00335.x
  11. Helfrich L. A., Neves R. J., Parkhurst J. Commercial frog farming. Virginia Cooperative Extension. Virginia State University, USA, 2001, p. 4.
  12. Klaver R. W., Peterson C. R., Patla D. A. Influence of water conductivity on amphibian occupancy in the greater yellow stone ecosystem. Western North American Naturalist, 2013, vol. 73, no. 2, pp. 184–197. https://doi.org/10.3398/064.073.0208
  13. Mercante C. T. J., Vaz-dos-Santos A. M., Moraes M. A. P., Pereira J. T., Lombardi J. V. Bullfrog (Lithobates catesbeianus) farming system: water quality and environmental changes. Acta Limnologica Brasiliensia, 2014, vol. 26, no. 1, pp. 9–11. https://doi.org/10.1590/S2179-975X2014000100003
  14. Oza G. M. Ecological effects of the frog’s legs trade. The Environmentalist, 1990, vol. 10, issue 1, pp. 39–42. https://doi.org/10.1007/BF02239556
  15. SAS Institute, Inc. SAS Statistical Software, V.9.2. 2008. SAS Institute, Inc. Cary, North Carolina.
  16. Sipaúba-Tavares L. H., Morais J. C. L., De Stéfani M. V. Comportamento alimentar e qualidade de água em tanques de criação de girinos de rã-touro Lithobates catesbeianus. Acta Scientiarum Animal Science, 2008, vol. 30, pp. 95–101. (in Portuguese)
  17. Standard Methods for the Examination of Water and Wastewater. APHA. 22nd ed. American Public Health Association, Washington, 2012.
  18. Tacon A. G. J., Forster I. P. Aquafeeds and the environment: policy implications. Aquaculture, 2003, vol. 226, issue 1–4, pp. 181–189. https://doi.org/10.1016/S0044-8486(03)00476-9
© 2016 Біологія тварин науковий журнал

Search