МЕТАБОЛІЗМ АЗОТИСТИХ СПОЛУК У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ТРЬОХ ПОКОЛІНЬ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ГЛІФОСАТ-РЕЗИСТЕНТНОЇ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ СОЇ ТА ГЕРБІЦИДУ «ROUNDUP»

Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 4, pp. 69–73

МЕТАБОЛІЗМ АЗОТИСТИХ СПОЛУК У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ТРЬОХ ПОКОЛІНЬ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ГЛІФОСАТ-РЕЗИСТЕНТНОЇ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ СОЇ ТА ГЕРБІЦИДУ «ROUNDUP»

І. В. Чорна1, Г. В. Дроник2

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,
вул. Кирпичова, 2, м. Харків, 61002, Україна
2Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН,
вул. Богдана Крижанівського, 21, м. Чернівці, 58026, Україна

У статті подані результати дослідження впливу традиційної, гліфосат-резистентної генномодифікованої сої та дії самого гербіциду «Roundup» на вміст загального протеїну, сечовини, сечової кислоти та креатиніну в сироватці крові щурів трьох поколінь. Фосфорорганічні добрива є токсичними речовинами, які можуть призводити до порушення обміну речовин в організмі, тому дослідження впливу генномодифікованої сої, обробленої гербіцидом, та гербіциду «Roundup» на рівень метаболітів азотистого обміну в організмі тварин є актуальними.

Дослідження проводили на щурах лінії Вістар, поділених на п’ять груп: І контроль група — інтактна; І дослідна — у раціоні щурів 20–26 % корму замінювали традиційною соєю; ІІ дослідна — у раціоні щурів 20–26 % корму замінювали генномодифікованою соєю, яку не обробляли гербіцидом «Roundup»; IІІ дослідна — щури вживали генномодифіковану сою, яку обробляли гербіцидом; ІV група — щури отримували гербіцид з питною водою. Через 42 дні з початку згодовування добавок самиці всіх груп були спаровані і продовжували отримувати той самий раціон і гербіцид у питній воді.

Застосування раціону, який містив традиційну та генетично модифіковану сою, не обробену гербіцидом «Roundup», призводить до незначного підвищення рівня азотистих сполук у крові. Аналіз результатів дослідження показав, що застосування генетично модифікованої сої, яка була оброблена гербіцидом, та самого гербіциду з питною водою призводить до підвищення у крові рівня протеїну, сечовини, сечової кислоти та креатиніну у всіх трьох поколінь щурів; лише у IV групі спостерігається незначне зниження концентрації сечовини як у першому, так і в наступних поколіннях.

Такі результати можуть свідчити про токсичний вплив гербіциду і трансгенної сої, обробленої гербіцидом «Roundup», на функціональну діяльність печінки і нирок щурів.

Ключові слова: ТРАДИЦІЙНА ТА ТРАНСГЕННА СОЯ, ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ, СЕЧОВИНА, КРЕАТИНІН, СЕЧОВА КИСЛОТА, АЗОТИСТИЙ ОБМІН, ЗАГАЛЬНИЙ ПРОТЕЇН

  1. Ermakova I. V. GM soybeans revisiting a controversial format. Nature Biotechnology, 2007, vol. 25, no. 12, pp. 1351–1354. https://doi.org/10.1038/nbt1207-1351
  2. Ermakova I. V. Most offspring of rats fed Roundup Ready soy died within three weeks. In: Genetic Roulette. The Documented Health Risks of Genetically Engineered Foods. USA, Fairfield, IOWA, 2007, pp. 48–50.
  3. Ermakova I.V. New data on the influence of GMOs on the physiological state and higher nervous activity of mammals. 2nd All-Russian Symposium “Physiology of Transgenic Plants and Problems of Biosafety”, Moscow, 2007, pp. 38–39. (in Russian)
  4. Fedketik K. Biochemistry and physiology of action of herbicides. Moscow, 1985, 223 p.
  5. Gorbach T. V., Gubina-Vakulik G. I., Denisenko S. A. Influence of genetically modified soya in the diet of white rats on the metabolism and histology of the liver and kidneys from parents and descendants. Problems of aging and longevity, 2016, vol. 25, no. 1, pp. 80–86.
  6. Natarajan S. Proteomic and genetic analysis of glycinin subunits of sixteen soybean genotypes. Plant Physiology and Biochemistry, 2007, vol. 45, issue 6–7, pp. 436–444. https://doi.org/10.1016/j.plaphy.2007.03.031
  7. Saliha N. O., Snitinsky V. V. Genetically modified plants and their influence on the organism of animals. The Animal Biology, 2010, vol. 12, no. 2, pp. 61–74. (in Ukrainian)
  8. Séralini G.-E., Clair E., Mesnage R., Gress S., Defarge N., Malatesta M., Hennequin D., de Vendômois J. S. Long term toxicity of a Roundup herbicide and a Roundup-tolerant genetically modified maize. Food and Chemical Toxicology, 2012, no. 50, pp. 4221–4231. https://doi.org/10.1016/j.fct.2012.08.005
  9. Vecchio L., Cisterna B., Malatesta M., Martin T. E., Biggiogera M. Ultrastructural analysis of testesfrom mice fed on genetically modified soybean. European Journal of Histochemistry, 2003, vol. 48, no. 4, pp. 449–453. https://doi.org/10.4081/920

Завантажити повний текст статті у форматі PDF

© 2016 Біологія тварин науковий журнал

Search