ТОКСИКОДИНАМІКА БРОМУ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ НАТРІЮ БРОМІДОМ

Bìol. Tvarin, 2019, volume 21, issue 1, pp. 40–47

ТОКСИКОДИНАМІКА БРОМУ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ НАТРІЮ БРОМІДОМ

О. Л. Оробченко, М. Є. Романько, Ю. М. Коренева, О. Т. Куцан

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Національний науковий центр «Інститут експериментальної
і клінічної ветеринарної медицини» НААН,
м. Харків, 61023, вул. Пушкінська, 83, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Спектр екологічних впливів токсикантів неорганічного походження, зокрема мікроелементів, на клітинному, системному і організменному рівнях значною мірою залежить від концентрації та тривалості експозиції токсичної речовини, попереднього стану здоров’я тварин та їх імунологічної реактивності. На сьогодні встановлено, що механізми і швидкість проникнення мікроелементів крізь різні біологічні бар’єри та вибіркове накопичення залежить не лише від їх фізико-хімічних властивостей і хімічного складу, а й від умов внутрішнього середовища макроорганізму. Одним із таких мікроелементів є Бром. У статті наведені результати експериментальних досліджень параметрів токсикодинаміки Брому в організмі щурів за умов гострого отруєння натрію бромідом у дозах 37,0 (1/100 DL50) і 370,0 мг/кг (1/10 DL50) маси тіла (за Бромом).

Встановлено, що за одноразового перорального введення розчину натрію броміду в дозі 370,0 мг/кг маси тіла реєстрували зниження загального гемоглобіну (на 16,1 %), рівня показників протеїнограми (за зниженням загального протеїну та його альбумінової фракції у середньому на 13,5 та 13,2 %) і неспецифічної імунної резистентності (за зниженням утворення ЦІК на 13,4 % та підвищенням серомукоїдів на 20,7 %), а також гіпоглікемію (на 17,1 %) та зниження ензиматичної активності обох амінотрансфераз (за зниженням активності АлАТ та АсАТ в середньому на 8,0 і 13,8 % та на 8,2 і 10,3 %; Р<0,05) у крові щурів лише наприкінці експерименту (7- і 14-та доба). Отже, механізм токсичної дії Брому у організмі щурів характеризувався перенаправленням метаболічних реакцій, превалюванням катаболічних процесів над анаболічними поряд із втратою структурних і енергетичних ресурсів і має дозозалежний характер. Враховуючи одноразове введення токсиканту та ступінь відхилення досліджених показників, можна припустити, що в результаті адаптаційних процесів в організмі тварин у подальшому можливе відновлення таких параметрів до фізіологічного рівня. Проте актуальним є проведення подальших досліджень параметрів токсикодинаміки за умов хронічного (тривалого) надходження Брому в організм лабораторних і продуктивних тварин.

Ключові слова: ЩУРИ, БРОМ, ДОЗИ, КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ, КРОВ, ТОКСИКОДИНАМІКА, ОТРУЄННЯ

  1. Al-Akel A. S., Al-Balawi H. F. A., Al-Misned F., Mahboob S., Ahmad Z., Suliman E. M. Effects of dietary copper exposure on accumulation, growth, and hematological parameters in Cyprinus carpio. Toxicological & Environmental Chemistry, 2010, vol. 92, issue 10, pp. 1865–1878. https://doi.org/10.1080/02772248.2010.486230
  2. Article 26. The Law of Ukraine No. 5456-VI dated on 16.10.2012 “On the Protection of Animals from Cruel Treatment”.
  3. Avtsyn A. P., Zhavoronkov A. A., Rish M. A., Strochkova L. S. Human microelementosis: etiology, classification, organopathology. Moscow, Medicine, 1991, 496 p.
  4. Begriche K., Massart J., Robin M.-A., Borgne-Sanchez A., Fromenty B. Drug-induced toxicity on mitochondria and lipid metabolism: Mechanistic diversity and deleterious consequences for the liver. Journal of Hepatology, 2011, vol. 54, issue 4, pp. 773–794. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2010.11.006
  5. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Council Directive 86/609/EEC of 24 November 1986 on the approximation of laws, regulations and administrative provisions of the Member States regarding the protection of animals used for experimental and other scientific purposes. Official Journal of the European Communities L. 358, 1986, pp. 1–29.
  6. Fernandes A. R., Mortimer D., Rose M., Smith F., Panton S., Garcia-Lopez M. Bromine content and brominated flame retardants in food and animal feed from the UK. Chemosphere, 2016, vol. 150, pp. 472–478. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2015.12.042
  7. Kotsiumbas I. Ya. Preclinical studies of veterinary medicinal products. Lviv, Triada plus, 2005, pp. 134–147.
  8. Kutsan O. T., Orobchenko O. L., Holubiev M. I. Eco-toxicological characteristic of Bromine as a component of animal ration. Veterinary Medicine of Ukraine, 2015, no. 5, pp. 24–27.
  9. Kutsan O. T., Orobchenko O. L., Kocherhin Yu. A. Toxic-biochemical characteristic of inorganic elements and application of X-ray fluorescence analysis in veterinary medicine. Kharkiv, Planeta-print, 2014, 300 p.
  10. Leeuwen van F. X. R., Sangster B., Hildebrandt A. G. The Toxicology of Bromide Ion. CRC Critical Reviews in Toxicology, 1987, vol. 18, issue 3, pp. 189–213. https://doi.org/10.3109/10408448709089861
  11. Levchenko V. I. Veterinary Clinical Biochemistry. Bila Tserkva, 2002, 400 p.
  12. Levinsky R. J. Role of circulating immune complexes in renal diseases. Journal of Clinical Phathology, 1981, vol. 34, issue 11, pp. 1214–1222. https://doi.org/10.1136/jcp.34.11.1214
  13. McCall A. S., Cummings C. F., Bhave G., Vanacore R., Page-McCaw A., Hudson B G. Bromine is an essential trace element for assembly of collagen IV scaffolds in tissue development and architecture. Cell, 2014, vol. 157, issue 6, pp. 1380–1392. https://doi.org/10.1016/j.cell.2014.05.009
  14. Patnaik L., Patra A. K. Haematopoietic alterations induced by carbarylin Clarias batrachus (Linn.). Journal of Applied Sciences and Environmental Management, 2006, vol. 10, issue 3, pp. 5–7. https://doi.org/10.4314/jasem.v10i3.17305
  15. Rosenberger G., Dirksen G., Gründer H.-D., Stöber M. Die klinische Untersuchung des Rindes. (Hrsg.). 3 Aufl. Berlin, Hamburg, Paul Parey, 1990, pp. 367–385.
  16. Sangster B., Blom J. L., Sekhuis V. M., Loeber J. G., Rauws A. G., Koedam J. C., Krajnc E. I., Logten van M. J. The influence of Sodium Bromide in man: a study in human volunteers with special emphasis on the endocrine and the central nervous system. Food and Chemical Toxicology, 1983, vol. 21, issue 4, pp. 409–419. https://doi.org/10.1016/0278-6915(83)90095-9
  17. Shan H., Yan R., Diaoetal J. Involvement of caspases and their upstream regulators in myocardial apoptosis in a rat model of selenium deficiency-induced dilated cardiomyopathy. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 2015, vol. 31, pp. 85–91. https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2015.03.005
  18. Toit du J., Casey N. H. Iodine as an alleviator of bromine toxicity in thyroid, liver and kidney of broiler chickens. Livestock Science, 2012, vol. 144, issue 3, pp. 269–274. https://doi.org/10.1016/j.livsci.2011.12.011
  19. Vlizlo V. V. (ed.), Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of research in biology, livestock and veterinary medicine. A handbook. Lviv, Spolom, 2012, 764 p.
  20. Yurin V. M. Basics of xenobyology. Minsk, BGU, 2001, 234 p.
© 2016 Біологія тварин науковий журнал

Search