ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДНА АКТИВНІСТЬ НАДНИРНИКОВИХ ЗАЛОЗ У КОРІВ ПРОТЯГОМ ВАГІТНОСТІ ТА ЗА ОРТОПЕДИЧНОЇ, АКУШЕРСЬКОЇ Й ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЙ

Bìol. Tvarin, 2016, vol. 18, no. 1, pp. 9–16

https://doi.org/10.15407/animbiol18.01.009

С. А. Власенко

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Білоцерківський національний аграрний університет,
пл. Соборна, 8/1, м. Біла Церква, 09111, Україна

Ендокринні дослідження проводили методом імуноферментного аналізу. Кортизол визначали у сироватці крові корів протягом вагітності, на 3–5-у добу після отелення, за гострого післяродового метриту, гіпофункції яєчників, персистенції жовтого тіла, лютеїнової кісти й оофориту. До контрольної групи входили тварини зі здоровими кінцівками, а в дослідні — з виразками м’якуша та шкіри міжпальцевого склепіння, флегмоною вінчика, гнійним пододерматитом.

Встановлено, що динаміка рівня кортизолу у корів впродовж вагітності та після отелення зазнавала вірогідних змін і характеризувалася почерговими періодами підвищення та зниження гормону. На другому і третьому місяцях тільності він становив 1,41±0,45 та 1,22±0,25 мкг/дл, протягом четвертого зростав удвічі, а на п’ятому досягав максимальної величини — 3,02±0,44 мкг/дл. Шостий місяць вагітності характеризувався різким зниженням концентрації на 46,4 % — до 1,62±0,17 мкг/дл, а в наступні два місяці спостерігали незначні коливання показників. Підготовка до отелення перебігала на тлі зниженого в 1,7 разу рівня кортизолу, проте протягом перших 3–5-ти діб пуерперального періоду відмічалося його підвищення до 1,63±0,45 мкг/дл. Розвиток гострого післяродового метриту зумовлював збільшення концентрації кортизолу в 2,3 разу, персистентного жовтого тіла — у 7,2 разу, оофориту — вшестеро.

За гнійно-некротичних процесів в дистальній частині кінцівок в усіх хворих корів, незалежно від їх репродуктивного статусу, концентрація гормону була більшою на 20,4–67,7 % порівняно з контрольними тваринами. Крім цього, протягом вагітності різниця між показниками була незначною, що нівелювало їх у межах 2,63±0,31–3,99±0,46 мкг/дл. У випадках асоційованого розвитку в корів у післяродовий період ортопедичної патології та запалення матки вміст кортизолу у сироватці крові зазнавав вірогідного збільшення в 2,5 разу порівняно з клінічно здоровими тваринами та досягав 4,12±1,08 мкг/дл.

Ключові слова: КОРОВА, КОРТИЗОЛ, ІМУНОФЕРМЕНТНИЙ АНАЛІЗ, ВАГІТНІСТЬ, ПІСЛЯРОДОВИЙ ПЕРІОД, ОРТОПЕДИЧНА ПАТОЛОГІЯ, МЕТРИТ, ГІПОФУНКЦІЯ ЯЄЧНИКІВ, ГІПОТРОФІЯ ЯЄЧНИКІВ, ПЕРСИСТЕНЦІЯ ЖОВТОГО ТІЛА, ЛЮТЕЇНОВА КІСТА, ООФОРИТ

1. Jafarov M. H., Zaicev S. U., Maksimov V. I. Steroids. St.-Petersburg, Lanj, 2010, 288 p. (in Russian)

2. Serife Mehlika Kuskonmas, Neslihan Bascil Tütüncü. Sepsiste Steroid Kullanimi. Turkish journal of Endocrinology and Metabolism, 2013, vol. 17, pp. 121–124.

3. Grossman A., Johannsson G., Quinkler M., Zelissen P. Perspectives on the management of adrenal insufficiency: clinical insights from across Europe. Eur. Jornal Endocrinology, 2013, vol. 169, no 6, pp. 165–175. https://doi.org/10.1530/EJE-13-0450

4. Wirth M. M., Meier E. A., Fredrickson B. L., Schultheiss O. C. Relationship between salivary cortisol and progesterone levels in humans. Biological Psychology, 2007, vol. 74, pp. 104–107. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2006.06.007

5. Peter J. Fuller, Adrenal Diagnostics: An Endocrinologist’s Perspective focused on Hyperaldosteronism. J. Clin. Biochem. Rev., 2013, vol. 34, pp. 111–116.

6. Vlasova U. U. The role of the hypothalamic-pituitary-adrenal system in the pathogenesis of exogenously-constitutional obesity. Endocrinology, 2009, vol. 24, pp. 1610–1614. (in Russian)

7. Dreval A. V. Diagnosis of patients subclinical hypercorticism among alimentary obesity. Endocrinology, 2015, vol. 8, pp. 425–427. (in Russian)

8. Zografos G. N., Perysinakis I., Vassilatow E. Subclinical Cushing’s syndrome:current concepts and trends. J. Hormones (Athens), 2014, vol. 13, no. 3, pp. 323–337. https://doi.org/10.14310/horm.2002.1506

9. Fleseriu M. Recent advances in the medical treatment of Cushing’s disease. F1000 — Prime Reports, 2014, vol. 6, no. 18. DOI: 10. 12703/P6–18 (in USA)

10. Reznik Y., Bertherat J., Borson-Chazot F., Brue T., Chanson P., Cortet-Rudelli C., Delemer B., Tabarin A., Bisot-Locard S., Verges B. Management of hyperglycaemia in Cushing’s disease: experts’ proposals on the use of pasireotide. Diabetes Metab., 2013, vol. 39, pp. 34–41. https://doi.org/10.1016/j.diabet.2012.10.005

11. Dillard T. H., Gultekin S. H., Delashaw J. B., Yedinak C. G., Neuwelt E. A., Fleseriu M. Temozolomide for corticotroph pituitary adenomas refractory to standard therapy. Pituitary, 2011, vol. 14, pp. 80–91. https://doi.org/10.1007/s11102-010-0264-1

12. Bertagna X., Guignat L: Approach to the Cushing’s disease patient with persistent/recurrent hypercortisolism after pituitary surgery. J. Clin. Endocrinol. Metab., 2013, vol. 98, pp. 1307–1318. https://doi.org/10.1210/jc.2012-3200

13. Davis E. P., Sandman C. A. The Timing of Prenatal Exposure to Maternal Cortisol and Psychosocial Stress Is Associated With Human Infant Cognitive Development. Child Development, 2010, vol. 81, no. 1, pp. 131–148. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2009.01385.x

14. Tatarchuk T. F. Stress and reproductive function of woman. International endocrinology journal, 2006, vol. 3, no. 5, pp. 2–9. (in Ukrainian)

15. Tatarchuk T. F., Burlaka O. F., Tutchenko T. M., Ganzij I. U. Influence of psychosocial maladjustment to the reproductive health of adolescent girls. Reproductive health of women, 2008, vol. 5, no. 39, pp. 180–183. (in Ukrainian)

16. Dovgikova I. V. Cortisol during pregnancy. Bulletin VSNC SORAMN, 2010, vol. 6, no. 76, p. 1, pp. 226–229. (in Russian)

17. Dovgikova I. V., Lucenko M. T., Andrievskaja I. A. Content of cortisol in platsente during exacerbations of herpes infection in the early term pregnancy. Bulletin physiology and respiratory pathology, 2012, no. 44, pp. 69–74. (in Russian)

18. Alexander B. T. Fetal programming of hypertension. J. Physiol. Regylatory Integrative Comp. Physiol, 2006, vol. 290, no. 1, pp. 1–10. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00417.2005

19. Myatt L. Placental adaptive responses and fetal programming. J. Physiol., 2006, vol. 572, no 1, pp. 25–30. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2006.104968

20. Nefedova Z. V., Soboleva M. K. Evaluation indicators renin-angiotensin-aldosterone system, electrolyte metabolism and sekretsyy cortisol in the blood in children and adolescents with hypertension arteryal. Bulletin SO RAMN, 2011, vol. 31, no. 1, pp. 64–68. (in Russian)

21. Riecher-Rossler A., Steiner M. Perinatal stress, mood and anxiety disorders: from bench to bedside. Bassl, Karger, 2005, 199 p. https://doi.org/10.1159/isbn.978-3-318-01176-0

22. Sevrukov A. V. Contents hormones in the blood of dogs at alimentary stress. Kuban Veterinary, 2014, no. 6, pp. 12–16. (in Russian)

23. Deeva A. V., Polzunova M. V., Andreeva M. V., Zaiceva M. L. Prevention of transport stress horses. Veterinary, 2005, no. 5, pp. 16–19. (in Russian)

24. Ermakova N. V. Prevention tehnology stress in cows with correlation of seasons. Proc. 8^th Int. Conf. “Science Days”. Prague, 2012, pp. 33–36. (in Czech)

25. Nezdanov A. G. Illness of reproduction organs in large horned cattle livestock in modern achievements of reproductive endokrynolohy and patobyochymystry. Proc. Trudy. “Modern diagnostic problems treatment and prophilaktic infektional deseases animals and poultry”. Ekaterinburg, 2008, pp. 350–359. (in Russian)

26. Vlasov S. A. Fetoplacental insufficiency in cows (diagnostics, prophylactic). Dr. veterinary sci. diss. Voronezh, 2000. 284 p. (in Russian)

скачати повний текст статті в форматі PDF

Біологія тварин

Search