Bìol. Tvarin, 2016, vol. 18, no. 1, pp. 17–21

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ЗАРАЖЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ МЕТАЦЕРКАРІЯМИ ТРЕМАТОДИ PARACOENOGONIMUS OVATUS (TREMATODA, CYATHOCOTYLIDAE)

С. Л. Гончаров1, Н. М. Сорока2

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1Миколаївська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини,
вул. Луначарського, 2а, м. Миколаїв, 54003, Україна

2Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Полковника Потєхіна, 16, м. Київ, 03041, Україна

У статті подано результати дослідження можливості трематоди Paracoenogonimus ovatus (Katsurada, 1914) інвазувати неспецифічного хазяїна — лабораторного щура. Встановлення здатності трематоди P. оvatus інвазувати ссавців дає можливість сформувати загальне уявлення про ризики зараження домашніх та диких тварин, а також людини під час споживання риби та продуктів з неї, які пройшли недостатню кулінарну та термічну обробку.

Попередньо сформованим групам піддослідних тварин згодовували життєздатні матацеркарії трематоди P. оvatus, які заздалегідь вилучали разом з невеликою кількістю м’язової тканини, відібраної від щуки звичайної (Esox lucius). Групи дослідних тварин формували за принципом аналогів. Тваринам згодовували чітко визначену кількість паразитів — по 100 цист кожному щуру першої та другої груп; третя група була сформована як контрольна. Тварин досліджували через 20 діб (І група) і на 30-ту добу (ІІ група). На розтині виявляли статевозрілі особини досліджуваної трематоди — P. оvatus, які були нерівномірно розподілені вздовж шлунково-кишкового тракту.

У результаті досліду встановлено можливість трематоди інвазувати та розвиватись до статевозрілої форми в організмі ссавця. Водночас варто зазначити, що при експериментальному інвазуванні метацеркаріями щурів у декількох тварин було встановлено симптоми, які, вочевидь, були зумовлені патологічним впливом личинок трематоди. За результатами досліджень можна зробити висновок, що зі збільшенням терміну перебування трематоди в організмі ссавця інтенсивність інвазії знижується: у другій групі щурів, порівняно з першою, вона була меншою у2,3 разу.

Ключові слова: ТРЕМАТОДА, МАРИТА, PARACOENOGONIMUS OVATUS, МЕТАЦЕРКАРІЇ, ЛАБОРАТОРНІ ЩУРІ, ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ЗАРАЖЕННЯ

1. Ivanov V. M. Monitoring, structural changes and environmental features of vertebrates trematode fauna of the Volga delta and northern Caspian Sea (fauna, systematics, biology, ecology, pathogenic significance). Diss. Dr. biologist. Sciences: 03.00.19. Moscow, 2002, 323 p. (in Russian)
2. Demidenko L. A. Consortive connections of Phoca caspica with its helminth fauna in ecosystem of Caspian Sea. Autoref. of cand. dissert. in biol. science: 03.00.16. Dnipropetrovsk NU, Dnipropetrovsk, 2005, 22 p. (in Ukrainian)
3. Sudarikov V. J., Lomakin V. V., Atajev A. M, Semenova N. N. Metacercaria of Flukes (Trematoda). Fish Parasites the Caspian Sea and the Volga Delta. Moscow, Nauka, 2006, 183 p. (in Russian)
4. Davidov O. N., Tymnichanov Yu. D. Disease of freshwater fish. Kyiv, Vetinform, 2003, 219 p. (in Russian)
5. Novak A. I. Physiological adaptation of fish parasites to environmental characteristics of habitat. The bulletin of RGAU of P. A. Kostichev, 2011, no. 3 (11), pp. 44–49. (in Russian)
6. Markewitch A. P. Parasitofauna freshwater fish of the Ukrainian SSR. Kyiv, AN USSR, 1951, 357 p. (in Russian)
7. Henetsinska T. A., Kosheva A. F. On the question of the life cycle and the systematic position Paracoenogonimus ovatus Katsurada (Trematoda) and the identity of this species Neodiplostomulum hughesi Markewitch. The bulletin of the Leningrad university, 1959, no. 9, pp. 68–75. (in Russian)
8. Bikhovskaya-Pavlovskaya I. E. Parasites of fish. Study Guide. Leningrad, Nauka, 1985, 121 p. (in Russian)
9. The determinant of freshwater fish parasites. Un. ed. O. Bauer. Moscow, Nauka, 1985, vol. 3, 583 p. (in Russian)

скачати повний текст статті в форматі PDF

Search