Завантажити повний текст статті у форматі PDF

Bìol. Tvarin. 2020; 22(1): 26–30.
https://doi.org/10.15407/animbiol22.01.026
Received 23.09.2019 ▪ Accepted 14.11.2019 ▪ Published online 01.05.2020

Гематологічні показники щурів за введення енрофлоксацину у складі полімеру

О. М. Зеленіна1, Д. Д. Остапів2, В. В. Влізло2,4, І. А. Дронь3, С. І. Винницька3
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1Одеський державний аграрний університет,
вул. Краснова, 3а, м. Одеса, 65012, Україна

2Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

3Національний університет «Львівська політехніка»,
пл. Св. Юра, 2, м. Львів, 79013, Україна

4Державний науково-дослідний контрольний інститут
ветеринарних препаратів та кормових добавок,
вул. Донецька, 11, м. Львів, 79019, Україна

Вивчали вплив комплексу антибіотика енрофлоксацину з полімером поліетиленгліколь-400 (ПЕГ-400) на вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів, а також стан лейкограми крові клінічно здорових щурів. Енрофлоксацин містить у структурі молекули реакційноздатні карбоксильні групи, що робить можливим проведення його модифікації з одержанням нових сполук. Комплекс антибіотика енрофлоксацину з ПЕГ-400 одержували реакцією хлорангідриду енрофлоксацину з ПЕГ-400. У результаті введення досліджуваних речовин не встановлено відхилень клінічного стану тварин. Дія комплексу енрофлоксацин+ПЕГ-400 на сьому добу після закінчення введення препарату проявляється зниженням кількості еритроцитів і концентрації гемоглобіну в крові щурів, а на 14 і 21 доби — активуванням гемопоетичної функції. Зокрема, через 14 діб після застосування препаратів кількість еритроцитів у крові тварин контрольної групи і за введення комплексу енрофлоксацин+ПЕГ-400 становила 4,6–4,7×1012/л, однак була на 8,0–16,4 % нижчою від груп щурів, яким застосовували окремо антибіотик і ПЕГ-400. Водночас за відсутності вірогідної різниці кількості еритроцитів підвищувалась концентрація гемоглобіну, яка була максимальною у тварин за введення комплексу енрофлоксацин+ПЕГ-400 (132,2±4,10 г/л) і дещо нижчою (на 2,7–8,9 г/л) у крові щурів інших груп. Після введення в організм щурів дія ПЕГ-400 та енрофлоксацину як окремо, так і в складі комплексу енрофлоксацин+ПЕГ-400 характеризувалася зниженням кількості лейкоцитів впродовж усього досліду. Так, через 21 добу експерименту у крові тварин, яким вводили комплекс енрофлоксацин+ПЕГ-400, кількість лейкоцитів була найнижчою — 4,2±0,41×109/л (P<0,001), а за введення енрофлоксацину у чистій формі та ПЕГ-400 — менша, відповідно, на 14,5 % (P<0,05) і 34,8 % (P<0,01). Зміни співвідношення різних видів лейкоцитів у крові щурів за введення досліджуваних речовин характеризують реакцію-відповідь на введення препарату, інтенсивність яких згасає через сім діб.

Ключові слова: щури, нанополімери, енрофлоксацин, гематологічні показники, лейкоцити

  1. Chekh BO, Dron IA, Vynnytska SI, Oleksa VV, Atamaniuk IE, Vlizlo VV. Antibacterial activity of complex of enrofloxacin with nanopolymer GluLa-DPG-PEG600. Bìol. Tvarin. 2017; 19(4): 83–87. DOI: 10.15407/animbiol19.04.083. (in Ukrainian)
  2. Chekh BO, Ferens MV, Ostapiv DD, Samaryk VY, Varvarenko SM, Vlizlo VV. Characteristics of novel polymer based on pseudo-polyamino acids GluLa-DPG-PEG600: binding of albumin, biocompatibility, biodistribution and potential crossing the blood-brain barrier in rats. Ukr. Biochem. J. 2017; 89(4): 13–21. DOI: 10.15407/ubj89.04.013. (in Ukrainian)
  3. Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. Official Journal of the European Union L276/33. 86/609/EC. 20.10.2010.
  4. Jones KE, Patel NG, Levy MA, Storeygard A, Balk D, Gittleman JL, Daszak P. Global trends in emerging infectious diseases. Nature. 2008; 451: 990–993. DOI: 10.1038/nature06536.
  5. Kirichek L.T. Antibiotics in modern chemotherapy. International Medical Journal. 2003; 1: 118–121.
  6. Martinho N, Damgé C, Reis CP. Recent advances in drug delivery systems. J. Biomater. Nanobiotechnol. 2011; 2(5): 510–526. DOI: 10.4236/jbnb.2011.225062.
  7. Mohanraj VJ, Chen Y. Nanoparticles — a review. Tropical J. Pharm. Res. 2006; 5(1): 561–573. DOI: 10.4314/tjpr.v5i1.14634.
  8. Pelgrift RY, Friedman AJ. Nanotechnology as a therapeutic tool to combat microbial resistance. Adv. Drug Deliv. Rev. 2013; 65(13–14): 1803–1815. DOI: 10.1016/j.addr.2013.07.011.
  9. Romberg B, Metselaar JM, Baranyi L, Snel CJ, Bünger R, Hennink WE, Szebeni J, Storm G. Poly(aminoacid)s: Promising enzymatically degradable stealth coatings for liposomes. Intern. J. Pharmaceut. 2007; 331(2): 186–189. DOI: 10.1016/j.ijpharm.2006.11.018.
  10. Semete B, Booysen L, Lemmer Y, Kalombo L, Katata L, Verschoor J, Swai HS. In vivo evaluation of the biodistribution and safety of PLGA nanoparticles as drug delivery systems. Nanomedicine. 2010; 6(5): 662–671. DOI: 10.1016/j.nano.2010.02.002.
  11. Varvarenko SM, Figurka NV, Samarik V, Voronov A, Tarnavchik IT, Nosova NT, Dron IA, Taras RS, Voronov SA. Synthesis and surface-active properties of new polyesters — pseudopolyamino acids based on natural dibasic α-amino acids. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2013; 5: 131–138. (in Ukrainian)
  12. Vlizlo V. V. Nanobiotechnologies and Nanoproducts: achievements and prospects for research in animal husbandry and veterinary medicine. Bulletin of Agrarian Science. 2017; 5: 5–10. (in Ukrainian)

gslogoICLOGO

cr

nbuv

WorldCat Logo

oa

Search