Архів

ВМІСТ ОКРЕМИХ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ТКАНИНАХ І ПРОДУКЦІЇ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗА УМОВ ПІДГОДІВЛІ БОРОШНОМ НАТИВНОЇ СОЇ З ДОДАВАННЯМ ХЛОРИДУ ТА АКВАНАНОЦИТРАТУ ХРОМУ

Р. С. Федорук, Л. І. Романів, І. І. Ковальчук

іnenbiol@mail.lviv.ua

Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Досліджено вплив згодовування борошна нативної сої з додаванням до нього хлориду та аквананоцитрату хрому на вміст Хрому, Цинку, Міді, Заліза, Кадмію та Свинцю у тканинах голови, грудей, черевця та цілого організму медоносних бджіл, а також у меді, перзі і стільниках. Дослідженнями встановлені вірогідні міжгрупові різниці за вмістом Хрому, Цинку, Міді, Заліза, Кадмію та Свинцю (мг/кг маси тіла) у зразках тканин голови, грудей, черевця та цілого організму. Утканинах голови бджіл контрольної, II і III дослідних груп — за вмістом Цинку ― 12,73; 10,13 (р<0,01); 8,60 (р<0,001) і Заліза ― 49,01; 45,40 (р<0,05); 38,53 (р<0,001). У тканинах грудного відділу тіла бджіл II і III дослідних груп, відзначено зниження вмісту Цинку ― 8,03 (р<0,01); 8,43 (р<0,01); 11,22 порівняно до контрольної на тлі зростання вмісту Заліза ― 61,46 (р<0,01); 61,61 (р<0,01); 50,78. У тканинах черевця II і III дослідних груп порівняно до показників контрольної групи встановлено зростання вмісту Заліза ― 43,61 (р<0,02); 42,50 (р<0,02); 39,03. Встановлено також зростання у тканинах цілого організму бджіл II дослідної групи порівняно до контролю рівня Хрому ― 2,70 (р<0,05) 1,90 і Заліза у II та IIIдослідних групах ― 49,18 (р<0,001); 44,76 (р<0,001); 34,51. Уміст Міді, Кадмію та Свинцю у зразках тканин обох дослідних груп порівняно до контрольної групи суттєво не відрізнявся. У зразках перги III дослідної групи відзначено зростання вмісту Купруму (на 42,9 %, р<0,02) на тлі зниження вмісту Феруму (на 3,8 %, р<0,05) порівняно до показників у контрольній групі. Зростав також вміст Купруму у стільниках III дослідної групи на 83,2 % (р<0,02) порівняно до показників вмісту у контрольній групі. Тоді як вміст Хрому зріс у стільниках II дослідної групи на 29,9 % (р<0,05) проявляючи тенденцію до його більш високого рівня у зразках меду і перги бджіл як II, так і III дослідних груп.

1. Lindner E. Toxikologie der Nahrungsmittel. Georg Thieme Verlag, Stuttgart, New York, 4. Auflage, 1990.
2. Peterson T. Honey bees as monitors of industrial pollution. The work of Dr. Jerry Bromenshenk. American Bee Journal, 1984, pp. 466–467.
3. Paranyak R. P. Ways of heavy metals in the environment and their effects on living organisms. The Animal Biology, 2007, vol. 9, no.1–2, pp. 83–89. (in Ukrainian)
4. Khorn H. All about honeybees: production, getting, ecology purity and sale. Moscow, Astrel Publ., 2007, 316 p. (in Russian)
5. Pashayan S. A. Accumulation of pollutants in the flowers honey plants. Beekeping, 2005, no. 1, pp. 10–11. (in Russian)
6. Brodschneider R., Crailsheim K. Nutrition and health in honey bees. Apidologie, 2010, vol. 41, pp. 278–294. https://doi.org/10.1051/apido/2010012
7. Petybskaya V. S. Biochemistry of soy. Scientific and technical bulletin VNIIMK, 2005, pp. 80–85 (in Russian)
8. Petybskaya V. S. Feeding value of different varieties of soybean seeds. Scientific and technical bulletin VNIIMK, 2004, vol. 1, pp. 87–89. (in Russian)
9. Kherold Ye., Vays K. New course of beekeeping. Basis of theoretical and practical knowledge. Moscow, Astrel Publ., 2009, 368 p. (in Russian)
10. Dechaume-Moncharmont F.-X., Azzouz H., Pons O., Pham-Delegue M.-H. Soybean proteinase inhibitors and the foraging strategy of free flying honeybees. Apidologie, 2005, vol. 36, pp. 72–80. https://doi.org/10.1051/apido:2005031
11. Vincent J. B. The Nutritional Biochemistry of Chromium (III). Department of Chemistry The University of Alabama Tuscaloosa, USA, 2007, 277 p.
12. Yeskov E. K. Ecology of the honeybees. Rosahropromyzdat, 1992, pp. 190–191. (in Russian)
13. Velychko I. Antinutrient substances. Animal Ukraine, no. 8, 2004, pp. 13–17. (in Ukrainian)
14. Ludyanskyy Y. A. Guide apitherapy (bee venom therapy, honey, propolis, pollen and other bee products) for physicians, medical students and beekeepers. Poligrafist Publ., 1994, 461 p. (in Russian)
15. Bondareva H. B. On the metabolism of the body after a hard metals bees. Fish, NIIP Publ., 2004, pp. 126–130. (in Russian)
16. Lomaev H. V., Bondareva N. V. Dynamics of iron accumulation in the body of the bee in the products of its activity. Materials of All-Russian scientific-practical conference, 2003, pp. 171–180. (in Russian)
17. Porrini C., Sabatini A. G., Girotti S., Ghini S., Medrzycki P., Grillenzoni F., Bortolotti L., Gattavecchia E., Celli G. Honey bees and bee products as monitors of the environmental contamination. Apiacta, 2003, vol. 38, pp. 63–70.

скачати повний текст статті в форматі PDF