ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ СКЕЛЕТНОГО М'ЯЗА БУГАЙЦІВ

НА ВІДГОДІВЛІ ЗА РІЗНОГО ВМІСТУ ВІТАМІНУ Е ТА СЕЛЕНУ В РАЦІОНІ

Ю. П. Білаш1, 2, А. П. Дідович2, І. В. Вудмаска1, 2, О. В. Голубець3

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1 Інститут біології тварин НААН, Україна, м. Львів, 79034, вул. В. Стуса, 38

2 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, Україна, м. Львів, 79010, вул. Пекарська, 50

3 Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів, Україна, м. Київ, 03143, вул. Метрологічна, 4

Селен і вітамін Е не лише виявляють антиоксидантну дію в організмі тварин, а й впливають на життєдіяльність мікроорганізмів, у тому числі й мікрофлори рубця жуйних. Зміна видового співвідношення та ферментаційної активності мікроорганізмів вмісту рубця коригує процеси синтезу специфічних для бактерій жирних кислот і біогідрогенізації поліненасичених жирних кислот корму.

Проведено дослід на 3 групах бугайців української чорно-рябої молочної породи, по 5 голів у групі. Контрольна група отримувала збалансований раціон. Бугайці 1-ї дослідної групи отримували такий же раціон з добавкою 0,3 мг/кг Селену (у складі селеніту натрію) і 100 мг вітаміну Е, а 2-ї дослідної групи — 0,5 мг/кг Селену (у складі селеніту натрію) і 300 мг вітаміну Е на 1 кг сухої речовини корму. Дослід тривав 2 місяці з наступним забоєм тварин у 18-місячному віці. Жирнокислотний склад досліджували на газовому хроматографі HP-6890 з капілярною колонкою SP-2560 довжиною 100 м.

У складі жирних кислот ліпідів найдовшого м’яза спини тварин контрольної та 1ї і 2-ї дослідних груп виявлено (%): розгалужених кислот — 0,82; 0,87; 1,12

(p<0,001); непарних кислот — 3,67; 3,86; 4,29 (p<0,01); лінолевої кислоти — 3,79; 4,21 (p<0,05); 6,47 (p<0,001); ліноленової кислоти — 1,47; 1,45; 2,44 (p<0,001); транс10-18:1 — 1,09; 0,92; 0,77 (p<0,05); транс11-18:1 — 2,09; 2,39; 3,05 (p<0,05); транс10,цис12-18:2 — 0,11; 0,06 (p<0,05); 0,05 (p<0,001); цис9,транс11-18:2 — 0,30; 0,32; 0,47 (p<0,01). У м’язі бугайців 2-ї дослідної групи збільшилася кількість кислот 20:4, 20:5, 22:5 і 22:6. Вміст пальмітинової, стеаринової та олеїнової кислот не змінювався.

Таким чином, за додавання до раціону бугайців високих доз Селену та вітаміну Е (2-а дослідна група) у скелетних м’язах змінюється вміст жирних кислот, які утворюються у рубці, у тому числі й кон’югованої лінолевої кислоти. Крім того, зростає кількість поліненасичених жирних кислот, що може бути пов’язано з меншим ступенем їх пероксидного окиснення у тканинах. Менша доза Селену й вітаміну Е (1-а дослідна група) на жирнокислотний склад м’язової тканини вплинула незначно.

Ключові слова: БУГАЙЦІ, СЕЛЕН, ВІТАМІН Е, СКЕЛЕТНИЙ М’ЯЗ, ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД

скачати повний текст статті в форматі PDF

Search