РЕАКЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ТВАРИН НА ВПЛИВ ПРИЖИТТЄВИХ ВИДІЛЕНЬ SAGITTARIASAGITTIFOLIAL.
О.М.Жукорський1, О.В.Гулай2, В.В.Гулай3, Н.П.Ткачук3
o_zhukorskiy@ukr.net
1Національна академія аграрних наук України, вул. Васильківська, 37, м. Київ, 03022
2Інститут агроекології і природокористування НААН,
вул. Метрологічна, 12, м.Київ, 03143
3Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка,
вул. Шевченка, 1, м.Кіровоград, 25006
На території України щорічно реєструються спалахи таких інфекційних хвороб як бешиха та лептоспіроз, що завдає значної економічної шкоди підприємствам та господарствам. Здатність збудників цих хвороб бактерій Erysipelothrixrhusiopathiae та спірохет Leptospirainterrogans тривалий час зберігатись в об’єктах зовнішнього середовища та циркулювати в екосистемах робить боротьбу з цими інфекційними агентами та профілактику захворювань вкрай складною та затратною.
На щільність популяцій та тривалість існування збудників інфекцій в об’єктах зовнішнього середовища суттєвий вплив здійснюють біотичні фактори, зокрема рослини, які є потужним джерелом надходження в екосистеми біологічно активних речовин.
Дослідженнями встановлено, що кореневі дифузати стрілолиста стрілолистого (Sagittariasagittifolia) у розведеннях 1:10 та 1:100 здійснюють стимулюючий вплив на популяції бактерій E. rhusiopathiae. Щільність еризипелотріксів у дослідних зразках була відповідно на 177,86% та 59,87% вищою ніж у контролі. У розведеннях 1:1000 та 1:10000 прижиттєві виділення стрілолиста не здійснювали виразного впливу на популяції збудника бешихи.
В експериментах із вивчення впливу кореневих дифузатів стрілолиста на щільність популяцій збудників лептоспірозів тестування проводили із культурами 7 серологічних штамів L. interrogans. Аналіз одержаних результатів показав, що прижиттєві виділення стрілолиста здійснюють виразний пригнічуючий вплив на піддослідні культури лептоспір. Серологічні варіанти L. interrogans відрізнялись між собою за ступінню чутливості до впливу з боку виділеньS. sagittifolia, а показник пригнічення популяцій спірохет коливався в межах від 25,53 % до 82,86 %.
В умовах прибережних та водних екосистем рослини S. sagittifolia виявляють алелопатичну активність по відношенню до популяцій патогенних бактерій E. rhusiopathiae та L. interrogans, в результаті чого між цими видами формується топічний тип екологічних взаємозв’язків.
Ключові слова: SAGITTARIASAGITTIFOLIA, КОРЕНЕВІ ДИФУЗАТИ, ERYSIPELOTHRIXRHUSIOPATHIAE, LEPTOSPIRAINTERROGANS, ТОПІЧНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ
