Завантажити повний текст статті у форматі PDF

Bìol. Tvarin. 2020; 22(1): 31–35.
https://doi.org/10.15407/animbiol22.01.031
Received 19.10.2019 ▪ Accepted 24.03.2020 ▪ Published online 01.05.2020

Новітні підходи до аналізу епізоотичної ситуації зі сказу в Україні

І. Ф. Маковська
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Полковника Потєхіна, 16, м. Київ, 03041, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Оскільки географічна інформаційна система (ГІС) є інструментом для збору даних з багатьох джерел різними методами, який, крім стандартного картографування, дозволяє організовувати, зберігати, обробляти, аналізувати, моделювати, представляти просторові дані та створювати прогнози, то метою нашого дослідження було проведення аналізу епізоотичної ситуації зі сказу в Україні із застосуванням новітніх геоінформаційних технологій. Для цього було зібрано дані із захворюваності на сказ, визначено географічні координати для кожного випадку, створено науково-інформаційну базу даних усіх випадків сказу та адаптовано її для роботи у програмному забезпеченні QGIS. ГІС застосовували для динамічних моделей, у яких просторовий розподіл випадків сказу для різних видів тварин змінювався у послідовних часових межах. Проведено картографічну візуалізацію поширення сказу на території всіх областей України. Визначення напрямків руху епізоотії показало зміщення еліпса стандартних відхилень у східному напрямку для домашніх тварин, але в західному — для диких. Найвищу щільність сказу серед диких тварин виявлено у Хмельницькій та Вінницькій обл., а найнижчу — у Полтавській обл. Серед домашніх тварин найбільша щільність випадків сказу виявлена у північно-східній частині Вінницької обл. (на межі із Київською обл.) і у північно-східній частині Черкаської та Кіровоградської обл., а найнижча — у Закарпатській та південній частині Одеської обл. Аналіз ситуації вздовж кордонів України показав переважання сказу серед домашніх тварин вздовж кордонів з Росією, а диких — поруч із кордонами з Білоруссю, Молдовою та Угорщиною. Щодо сезонності поширення сказу для різних груп тварин, то захворюваність серед домашніх тварин найбільше спостерігали на початку року (у першому кварталі), а серед диких — наприкінці року (у четвертому кварталі). Таким чином, встановлення зон найвищого ураження сказом, періодів підйому і спаду епізоотії, визначення видового розповсюдження сказу на території кожної області дозволить ефективніше планувати й проводити протиепізоотичні заходи в Україні.

Ключові слова: сказ, геоінформаційні технології, епізоотія, база даних, ГІС-аналіз, візуалізація

  1. Fisher CR, Streicker DG, Schnell MJ. The spread and evolution of rabies virus: conquering new frontiers. Nature Reviews Microbiology. 2018; 16(4): 241–255. DOI: 10.1038/nrmicro.2018.11.
  2. Kornienko LE, Moroz OA, Mezhensky AO, Skorokhod SV, Datsenko RA, Karpulenko MS, Polupan IM, Dzyuba YM, Nedosekov VV, Makovskaya IF, Hibaliuk YO, Sonko MP, Tsarenko TM, Pishchanskyi OV. Epizootological and epidemiological aspects for rabies in Ukraine for the period from 1999 to 2018. Veterinary Science, Technologies of Animal Husbandry and Nature Management. 2019; 3: 90–109. DOI: 10.31890/vttp.2019.03.14.
  3. Lourenço A, Carneiro S, Ferreira EC, Carreira R, Rocha LM, Glez-Peña D, Méndez JR, Fdez-Riverola F, Diaz F, Rocha I, Rocha M. Biomedical text mining applied to document retrieval and semantic indexing. In: Distributed Computing, Artificial Intelligence, Bioinformatics, Soft Computing, and Ambient Assisted Living. Proceedings of 10th International Work-Conference on Artificial Neural Networks, IWANN 2009 Workshops, Part II, Salamanca, Spain; 2009: 954–963. DOI: 10.1007/978-3-642-02481-8.
  4. Maki J, Guiot AL, Aubert M, Brochier B, Cliquet F, Hanlon CA, King R, Oertli EH, Rupprecht CE, Schumacher C, Slate D, Yakobson B, Wohlers A, Lankau EW. Oral vaccination of wildlife using a vaccinia–rabies-glycoprotein recombinant virus vaccine (RABORAL V-RG®): a global review. Veterinary Research. 2017; 48(1): 57. DOI: 10.1186/s13567-017-0459-9.
  5. Makovska IF, Nedosekov VV, Kornienko LY, Novokhatny YO, Nebogatkin IV, Yustyniuk VY. A retrospective analysis of the spread of rabies in Ukraine (1950–2019). Theoretical and Applied Veterinary Medicine. 2020; 8(1): 36–49. DOI: 10.32819/2020.81007. (in Ukrainian)
  6. Makovska IF, Nedosekov VV, Polupan IM, Latmanizova TS. Distribution trend rabies in cats in Ukraine. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences. 2018; 20(92): 18–23. DOI: 10.32718/nvlvet9204.
  7. Picot V, Rasuli A, Abella-Rider A, Saadatian-Elahi M, Aikimbayev A, Barkia A, Benmaiz S, Bouslama Z, De Balogh K, Dehove A, Davlyatov F, Farahtaj F, Gongal G, Gholami A, Imnadze P, Issad M, Khoufi S, Nedosekov V, Rafila A, Rich H, Soufi A, Tuychiev J, Vranjes N, Vodopija R, Zaouia I, Nel L. The Middle East and Eastern Europe rabies Expert Bureau (MEEREB) third meeting: Lyon-France (7–8 April, 2015). Journal of Infection and Public Health. 2017; 10(6): 695–701. DOI: 10.1016/j.jiph.2017.03.005.
  8. Polupan I, Bezymennyi M, Gibaliuk Y, Drozhzhe Z, Rudoi O, Ukhovskyi V, Nedosekov V, De Nardi M. An Analysis of rabies incidence and its geographic spread in the buffer area among orally vaccinated wildlife in Ukraine from 2012 to 2016. Front. Vet. Sci. 2019: 1–13. DOI: 10.3389/fvets.2019.00290.
  9. Polupan I, Bezymennyi M, Golik M, Drozhzhe Z, Nychyk S. Nedosekov V. Spatial and temporal patterns of enzootic rabies on the territory of Chernihiv region of Ukraine. Journal for Veterinary Medicine, Biotechnology and Biosafety. 2017; 3(2): 31–36. Available at: http://jvmbbs.kharkov.ua/archive/2017/volume3/issue2/article6.php
  10. Robertson C. Towards a geocomputational landscape epidemiology: surveillance, modelling, and interventions. GeoJournal. 2017; 82(2): 397–414. DOI: 10.1007/s10708-015-9688-5.
  11. Ulugtekin N, Alkoy S, Seker DZ, Goksel C. Use of GIS in epidemiology: a case study in Istanbul. Journal of Environmental Science and Health, Part A. 2006; 41(9): 2013–2026. DOI: 10.1080/10934520600780636.

Search