АКТИВНІСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ ТА ЇЇ ІЗОЗИМІВ У ТКАНИНАХ ЩУРІВ ЗА ТРИВАЛОГО ПЕРОРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ ТАУРИНУ
Р. Д. Остапів1, 2, В. В. Манько1
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, Україна
2ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок,
вул. Донецька, 11, м. Львів, 79019, Україна
Метою роботи було вивчити активність супероксиддисмутази та ізозимів у тканинах за тривалого перорального введення таурину щурам. Самців щурів лінії Wistar масою 190–220 г і віком 4,5 місяці, ділили на три групи, яким протягом 28 діб, щоденно, через стравохідний зонд вводили: контрольній — питну воду, двом дослідним — розчин таурину з розрахунку 40 (І дослідна група) і 100(ІІ дослідна група) мг/кг маси відповідно. Після завершення досліджень тварин декапітували під легким хлороформним наркозом і виділяли тканини печінки, мозку, сім’яника та стегнового м’язу. Тканини гомогенізували, центрифугували і в супернатанті визначали загальну активність супероксиддисмутази та вміст ізозимів, після електрофорезу в 10 % поліакриламідному гелі, фарбуванням з нітросинім тетразолієм. Враховуючи відсотковий вміст ізозимів, активність кожного з них вираховували з загальної активності ензиму.
Встановлено, що за тривалого перорального введення таурину активність супероксиддисмутази мозку залишається в межах контролю. Однак, відбувається перерозподіл активностей цитоплазматичних ізозимів — S2 зростає, а S3 та S1 знижується. Активність супероксиддисмутази печінки тварин І дослідної групи найвища, при цьому зростає й активність позаклітинного (S5) та цитоплазматичного (S2) ізозимів. Зі зростанням активності супероксиддисмутази сім’яників ІІ дослідної групи, підвищуються й величини значень усіх ізозимів. У м’язах обох дослідних груп зі зростанням загальної підвищуються й активності позаклітинного (S5) та цитоплазматичного (S1) ізозимів супероксиддисмутази. Отже, вплив тривалого перорального введення таурину на активність супероксиддисмутази реалізується через вміст ізозимів, і є тканино- та дозоспецифічним.
Ключові слова: таурин, супероксиддисмутаза, ізозими, печінка, мозок, сім’яники, стегновий м’яз
