ДІЯ ЕКЗОГЕННОГО ХОЛЕСТЕРОЛУ І АМІДОВАНОЇ ЦЕЛЮЛОЗИ НА КОНЦЕНТРАЦІЮ ЖИРУ І СТЕРОЛІВ У ФЕКАЛІЯХ

M. Мароунек1, З. Волєк1, Я. Тума2, Д. Душкова1, М.С. Калачнюк3,

Л.Г. Калачнюк3, Г.I. Калачнюк3

marounek.milan@vuzv.cz, lilkalachnyuk@gmail.com

1Інституттваринництва, 10400, Прага, Чеська Республіка

2Хіміко-технологічний інститут, 16628, Прага, Чеська Республіка

3Національний університет біоресурсів і природокористування України,

вул. Героїв Оборони, 15; Київ, 03041, Україна

Збільшення обсягів перетворення холестеролу до жовчних кислот у печінці компенсує втрату жовчних кислот у фекаліях. Це призводить до зниження холестеролу в крові. Альтернативою секвестрантам жовчних кислот є сорбенти стеролів, отриманих шляхом амідування полісахаридів.

Був відмічений гіпохолестеролемічний ефект при застосуванні октадецилпектиаміду на щурах, що утримувалися на раціонах, у складі яких входить холестерол у кількості 10 г/кг. Амідований пектин знижує вміст холестеролу в сироватці крові та вірогідно збільшує рівні природних стеролів й жовчних кислот у фекаліях. Тому далі досліджували дію згодовування холестеролу та амідованої окисненої монокарбоксицелюлози (МСС) й карбоксиметилцелюлози (СМС) на концентрацію жиру й стеролів у фекаліях щурів. Використовували 30 самок щурів лінії Вістар віком 3 місяці і вагою ~ 250 г. Після зрівняльного періоду (4 тижні) щурі були розділені на 6 груп по 5 тварин у кожній. Перша група залишалась контрольною, 2–6 групи взамін 10г/кг пальмового жиру одержували адекватну кількість холестеролу, 3 і 4 групи взамін звичайної целюлози (у загальному обсязі 60 г/кг) ще одержували відповідно по 30 і 60 г/кг амідованої МСС, а 5 і 6 — 30 і 60 г/кг амідованої СМС. Тривалість дослідного періоду — 4 тижні. Для аналізів збирали фекалії впродовж останніх 5 днів.

Встановлено, що у фекаліях усіх щурів, які поїдали холестерол вірогідно збільшуються концентрації холестеролу й копростанолу та вірогідно зростає копростанол при споживанні амідованої целюлози. Амідовані МСС і СМС вірогідно збільшують фекальний вихід жиру. Вони вірогідно зменшують у фекаліях концентрацію літохолевої, α-муріхолевої та загальної суми жовчних кислот.

Наведені результати суттєво відрізняють амідовані целюлози від амідованого пектину, який вірогідно збільшує фекальне виведення з організму холестеролу і в меншій мірі — жовчних кислот.

Можливості видалення жирів з організму з допомогою амідованої целюлози, що передбачають гіполіпідемічний і гіпохолестеролемічний ефекти, ще раз будуть перевірені найближчим часом.

Ключові слова: ХОЛЕСТЕРОЛ, ЖИР, ЖОВЧНІ КИСЛОТИ, АМІДОВАНА ЦЕЛЮЛОЗА, ФЕКАЛІЇ, ЩУРИ

скачати повний текст статті в форматі PDF

gslogo

ICLOGO

cr

nbuv

ouci0

WorldCat Logo

oa

Search