БІОМОРФОЛОГІЯ ТАЗОСТЕГНОВОГО СУГЛОБА ДЕЯКИХ СОКОЛОПОДІБНИХ
Н.В. Друзь
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Національний університет біоресурсів і природокористування України м. Київ, вул. Полковника Потєхіна 16, корпус 12, 03041, Україна
У статті викладено узагальнені результати оригінального системного морфо-функціонального та морфо-екологічного дослідження м’язів апарату біпедальної локомоції класу птахів, а саме ряду соколоподібних. Вперше наводиться детальна розробка порівняльної анатомії задніх кінцівок птахів, що супроводжується унікальним історичним оглядом та охоплює більш ніж двохтисячолітній період. Проведено аналіз деяких значущих морфологічних структур, що дає ключі до реконструкції адаптивної еволюції будь-якої групи птахів. Встановлено, що у представників цьогоряду ступінь диференціації м’язів тазостегнового суглоба обумовлений крокуючим типом біпедальної локомоції, а також біоморфологічними особливостями статики, що, у свою чергу, накладає певні відбитки на ступінь розвитку кожного окремого м’яза тазостегнового суглоба. Також виявлено точки фіксації, визначено наявність чи відсутність перистості. З метою з’ясування ступеня розвитку м’язів і м’язових груп, кожен м’яз зважували. Встановили, що розгинання тазостегнового суглоба в орлана білохвостого потребує значно більших зусиль ніж згинання, а у беркута, яструба великого, кречета та канюка навпаки більше навантаження під час статики та локомоції припадає на згиначі.
Ключові слова: БІОМОРФОЛОГІЯ, ТАЗОСТЕГНОВИЙ СУГЛОБ, М’ЯЗИ, ПТАХИ, СОКОЛОПОДІБНІ, ОРЛАН БІЛОХВІСТ, БЕРКУТ, ЯСТРУБ ВЕЛИКИЙ, КРЕЧЕТ, КАНЮК
