ВМІСТ ЗАГАЛЬНИХ ЛІПІДІВ І СПІВВІДНОШЕННЯ ЇХ ФРАКЦІЙ У ТКАНИНАХ ГРУДЕЙ І ЧЕРЕВЦЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ БОРОШНА З БОБІВ НАТИВНОЇ ТА ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ СОЇ

Л. І. Романів, Р. С. Федорук

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38; м. Львів, 79034, Україна

Вивчено вплив згодовування борошна з бобів сої нативного та генетично модифікованого сортів на вміст ліпідів та співвідношення їх фракцій у тканинах грудного і черевного відділів організму робочих бджіл. Дослідження проведено у весняно-літній період на 3 групах медоносних бджіл карпатської породи, по 3 бджолосім’ї у групі. Бджоли контрольної (І) групи утримувались за стаціонарних умов з передбачуваним відбором пергових запасів корму. Бджоли дослідної (II) групи на відміну від контрольної групи, отримували в підгодівлю борошно з бобів нативного сорту сої в кількості 200 г/тиждень/бджолосім’ю, а бджіл III(дослідної) групи підгодовували борошном сої генетично модифікованого сорту в кількості 200 г/бджолосім’ю/тиждень. Дослід тривав 35 діб з інтервалом підгодівлі 7 діб. Бджолосім’ї сформовано силою 6 рамок на кожну з 9 молодих плідних маток, за методом аналогів. Контрольна та дослідні групи бджіл благополучні щодо інфекційних та інвазійних хвороб. На завершальному етапі згодовування сої (35 доба) відбирали зразки тканин медоносних бджіл. У зразках тканин медоносних бджіл визначали кількісний вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх фракцій. Визначення вмісту загальних ліпідів проводили методом екстрагування за Фолчем, а співвідношення окремих класів ліпідів методом тонкошарової хроматографії з використанням силікагелевих пластин Sorbfil ПТСХ-П-А. Дослідженнями не встановлено вірогідних різниць вмісту загальних ліпідів у тканинах грудного і черевного відділів бджіл дослідних груп порівняно з контрольною. У складі загальних ліпідів відносний вміст окремих їх фракцій у грудному відділі тіла медоносних бджіл контрольної, II і III дослідних груп характеризувався таким співвідношенням (%): фосфоліпідів 18,91; 21,61 (р<0,001); 21,09 (р<0,001); моно- і диацилгліцеролів — 22,03; 14,70 (р<0,001); 15,62 (р<0,001); вільного холестеролу — 18,57; 16,24 (р<0,001); 14,09 (р<0,001); НЕЖК — 14,81; 15,44 (р<0,05); 16,64 (р<0,01); триацилгліцеролів — 14,37; 19,43 (р<0,001); 18,66 (р<0,001); етерифікованого холестеролу — 11,06; 12,52 (р<0,01); 13,85 (р<0,001). У тканинах черевного відділу бджіл II і III дослідних груп порівняно до контрольної, відзначено відмінності відносного вмісту окремих класів ліпідів, зокрема (%): фосфоліпідів — 15,01; 22,24 (р<0,001); 22,01 (р<0,001); моно- і диацилгліцеролів — 17,66; 14,30 (р<0,001); 12,49 (р<0,001); вільного холестеролу — 21,10; 13,67 (р<0,001); 15,44 (р<0,001); НЕЖК — 16,66; 14,36 (р<0,001); 14,05 (р<0,001); триацилгліцеролів — 12,93; 15,86 (р<0,001); 17,37 (0,001); етерифікованого холестеролу — 16,36; 19,57 (р<0,001); 18,59 (р<0,01). У ліпідах тканин грудного відділу тіла медоносних бджіл II дослідної групи збільшилась відносна кількість фосфоліпідів, НЕЖК, триацилгліцеролів, етерифікованого холестеролу, порівняно з контрольною групою. Відносний вміст моно- і диацилгліцеролів, вільного холестеролу у ліпідах тканин бджіл цієї групи вірогідно знизився. Аналогічні зміни вмісту окремих фракцій ліпідів спостерігались в тканинах грудей бджіл III дослідної групи, які отримували борошно з бобів генетично модифікованого сорту сої. У черевному відділі тіла медоносних бджіл II та III дослідних груп порівняно з контролем збільшився вміст фосфоліпідів, триацилгліцеролів та етерифікованого холестеролу. Одержані результати можуть вказувати на позитивний вплив окремих компонентів соєвого борошна на метаболізм загальних ліпідів та окремих їх фракцій у тканинах організму медоносних бджіл і рівень обміну їх структурних елементів у процесі життєдіяльності.