УДК 619:616.98-07:578:636.4 http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.04.058
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГОВИХ СЕРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СВИНЕЙ ЩОДО ЦИРКОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЗАПЕРІОД 2013–2015 РОКІВ
Д. М. Масюк1, А. В. Кокарєв1, С. Г. Коляда1, І. Л. Фурда2, В. А. Байдалюк3, М. П. Ситюк3
dimasiuk@gmail.com
1Науково-дослідний центр біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК
Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету,
вул.Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49600, Україна
2Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна
3Інститут ветеринарної медицини НААН,
вул. Донецька, 30, м. Київ, 03151, Україна
У статті наведені результати серологічних моніторингових досліджень серед домашніх свиней у розрізі областей України щодо цирковірусної інфекції за період 2013–2015 рр.
Метою роботи було з’ясувати імунний статус домашніх свиней у різних областях України щодо цирковірусної інфекції.
Дослідження проведені у період 2013–2015 рр. За цей час було досліджено 1889 зразків сироваток крові зі 109 господарств, розташованих на територіях 96 районів адміністративних областей України. Наявність специфічних постінфекційних антитіл проти цирковірусу другого типу у сироватках крові домашніх свиней визначали методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем «Swinecheck® PCV2 IgG» (виробництва «Biovet», Канада), «Ingezim Circovirus IgG/IgM® 11.PCV.K2» («INGENASA», Іспанія).
За результатами серологічного моніторингу проведено картографічний аналіз серопревалентності домашніх свиней до цирковірусу другого типу в розрізі областей України.
Одержані результати досліджень сироваток крові від домашніх свиней щодо виявлення специфічних постінфекційних гуморальних антитіл проти цирковірусу другого типу методом ІФА свідчать, що загальний показник серопревалентноті становить 67,6 %, а в розрізі років спостерігається збільшення відсоткових показників позитивних проб від числа досліджених, а саме 62,4 %; 67,0 % і 83,29 % у 2013, 2014 і 2015 роках відповідно.
Найвищі показники серопревалентності свиней до цирковірусу другого типу були виявлені в Херсонській (95,2 %) та Чернігівській (93,42 %) областях.
Опрацьовані нами дані серологічних досліджень дозволяють стверджувати, що збудник цирковірусної інфекції циркулює в стадах домашніх свиней на території України.
Ключові слова: ДОМАШНІ СВИНІ, ЦИРКОВІРУС ДРУГОГО ТИПУ, ІМУНОФЕРМЕНТНИЙ АНАЛІЗ, АНТИТІЛА, СЕРОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ
1. Finsterbusch T., Mankertz A. Porcine circoviruses — small but powerful. Virus Res., 2009, 143, pp.177–183.
2. Gillespie J., Opriessnig T., Meng X., Pelzer K., Buechner-Maxwell V. Porcine circovirus type2 and porcine circovirus-associated disease. J. Vet. Intern. Med., 2009, vol.23, pp. 1151–1163.
3. Grechukhin A. N. Porcine circovirus infection and its specific prevention. Veterinary, 2010, no.10, 3, pp. 8–11. (in Russian)
4. Janke B. Porcine circovirus as a cause of reproductive problems. Case report: Proc Iowa Vet Med Assoc. Ames, Iowa, 2000, 101p.
5. Kiupe M., Stevenson G. M., Mital S. K. Circovirus-like viral associated disease in weaned pigs. Vet. Pathol., 1998, vol. 4 (35), no. 4, pp. 303–307.
6. Kukushkin S. A., Okovity T. V. Distribution of Lawsoniain tracellularis, Mycoplasma hyopneumoniae and PCV-2 in pig farms of Russia. Veterinary medicine, 2012, no.10, pp.20–22 (in Russian)
7. MalogolovkinA.S., NadtocheyD.V., KolbasovG.A. Allocation porcine circovirus type 2 from piglets with the syndrome of multisystem depletion piglets. Vet. doctor, 2009, no. 2, pp.27–30. (in Russian)
8. Masyuk D. M., Kokarev A. V., Movkalova H. S., Kolyada S. H., Shatalov S. A. Features of diagnosis the PCV2 using molecular diagnostic methods. Scientific and technical bulletin Research Center biosafety and environmental control resources AIC. Dnipropterovsk, 2014, vol. 4, no. 2. Available at: http://biosafety-center.com/2014-%D1%82-2-%E2%84%962
9. Pittman J. S. Reproductive failure associated with porcine circovirus type 2 in gilts. J. Swine Health Prod., 2008, 16, pp. 144–148.
10. Prudnikov S. I., Shkrylev A. N., Dimov S. K., Duhovskiy A. A., Andreev L. B., KolobovA.I. Epizootiological and economic importance of porcine circovirus infection and its prevention in modern conditions of industrial pig-breeding. Veterinary Kuban, 2010, no. 5, pp. 13–15. (in Russian)
11. Sateen T. A. Porcine circovirus infection. Vladimir, printing base of FGU 3, ARRIAH, 2003, 100p. (in Russian)
12. Segales J., Allan G., Domingo M. Porcine Circovirus Diseases. Diseases of swine, 9th Ed., 2006, pp.299–307.
13. Segales J. Porcine circovirus type 2 (PCV2) infections: clinical signs, pathology and laboratory diagnosis. Virus Res., 2012, 164, pp. 10–19.
14. Shkaeva M. A., Tsibezov V. V., Verhovskiy O. A. ELISA for detection of antibodies to porcine circovirus type 2. Veterinary medicine, 2005, no. 9, pp. 20–23. (in Russian)
