УДК 636.2:618.591.11 http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.04.086
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ «АНТИМАСТ» НА СТАН Т- І В-КЛІТИННОЇ ЛАНОК ІМУНІТЕТУ КОРІВ, ХВОРИХ НА СУБКЛІНІЧНУ ФОРМУ МАСТИТУ
Г. В. Собко
sobko2312@gmail.com
Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна
У статті наведено результати експериментальних досліджень впливу препарату «Антимаст», виготовленого на основі натуральної бджолиної сировини, на показники Т- і В-клітинної ланок імунітету крові корів, хворих на субклінічну форму маститу.
Дослідження проведено у весняний період на двох групах корів чорно-рябої молочної породи (2–3 лактації) по 5–7 тварин у кожній. Корови перед початком досліджень були продіагностовані віскозиметричним експрес-методом на субклінічні форми маститу: контрольна група — клінічно здорові тварини, дослідна група — з ознаками субклінічного маститу. Коровам дослідної групи інтрацистернально в уражені чверті вимені тричі з інтервалом 24 години вводили по одному шприцу-тубі (13 мл) препарату «Антимаст», у здорові чверті молочної залози профілактично вводили половину лікувальної дози препарату. Кров для проведення імунологічних досліджень брали укорів на 1-шу добу (перед введенням препарату) і на 3-тю та 9-ту добу після його застосування.
Констатовано, що у корів, хворих на мастит із субклінічною формою перебігу, клітинна ланка імунної системи реагувала збільшенням (P<0,05–0,01) абсолютної кількості лейкоцитів і зниженням (P<0,05–0,01) відносної кількості та функціональної активності Т-лімфоцитів і їх регуляторних субпопуляцій за рахунок перерозподілу рецепторного апарату імунокомпетентних клітин.
Інтрацистернальне введення коровам дослідної групи препарату «Антимаст» сприяло зменшенню кількості лейкоцитів у крові. Так, на 9-ту добу після введення препарату кількість лейкоцитів укрові зменшилась (P<0,05) і була на рівні тварин контрольної групи. Укорів дослідної групи на 3-тю добу після введення препарату спостерігали зростання загальної кількості Т- і В-лімфоцитів укрові до рівня величин цього показника уклінічно здорових тварин. Загальна кількість Т-лімфоцитів (активних ітеофілін-резистентних) і В-лімфоцитів у крові корів дослідної групи на 9-ту добу після введення препарату була більшою (P<0,05–0,01), ніж уконтрольній. При цьому, кількість Тh-РУЛ і ЕАС-РУЛ знизькою щільністю рецепторів укрові корів дослідної групи була більша (P<0,01), а «нульових», недиференційованих у функціональному відношенні клітин — менша (P<0,01) порівняно з контролем.
Ключові слова: ВЕЛИКА РОГАТА ХУДОБА, КРОВ, СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ, ЛЕЙКОЦИТИ, Т- І В-ЛІМФОЦИТИ, СОМАТИЧНІ КЛІТИНИ
1. Baker C. E., Pradhan A. L. Pakstis. Synthesis and antibacterial properties of silver nanoparticles. J. of Nanoscience and Nanotechnology, 2005, vol. 2, no. 2, p. 244–247.
2. Balym Y. P., Novikov V. B. Distribution of subclinical (latent) mastitis in cows and its impact on the sanitary quality of milk. Veterinary Medicine: Int. temat. Science. Coll. 2000, no 78, p. 17–22. (in Russian)
3. Basella R. P. Staphylococcus aureus capsule and slime as virulence factor in ruminant mastitis. Arevian. Veter. Microbiol., 1994, vol. 39, no. 3/4, pp. 195–204.
4. Brulyn A. P., Boyko A. B. Program on struggle with venerable and Improvement of milk quality. Veterinary Medicine, 2006, no. 5, pp. 9–12. (in Russian)
5. Devriese A. Z. Asimple identification scheme for coagulase negative Staph. from bovine mastitis. Res in veter. Sc., 1994, v. 57, no. 2, pp. 240–244.
6. Golovko A. M., Vechmotov V. B., Huzhvynska S. O. Diagnosis and treatment of cows suffering from subclinical mastitis. Problems of Zooengineering and Vet. Medicine, 2001, no. 8, pp. 237–239. (in Russian)
7. Kalorey D. R., Kolte R. M., Dhoot V. M., Dakshinkar N. P., Harte S. D. Non-antibiotic treatment for subclinical mastitis in cows. Indian Journal of Veterinary Medicine, 1993, vol. 1, no. 3, pp. 284–286.
8. Kosenko M. V., Serhiyechko O. I., Kovalchuk L. M. Changes in the cellular composition of milk during subclinical mastitis in cows. Bulletin of Lviv. State. Acad. Vet. Medicine, 2002, vol. 4, no. 5, pp. 247–248. (in Russian)
9. Owens W. E., Nsckerson S. C., Doddie R. L. Watts Combination therapy increases cure rates for bovine mastitis. Louisiana Agriculture, 1989, vol. 20, no. 2, pp. 6–7.
10. Parykov V. A., Klimov N. T., Romanenko A. I. Mastitis in cows. Veterinary Medicine, 2000, no. 11, pp. 34–37. (in Russian)
11. Ratnakumar A. V. Hamza P. A., Choudhuri P. C. Treatment of subclinical mastitis in early lactation. Indian Veterinary Journal, 1996, vol. 9, no. 14, pp. 970–972.
12. Rubtsov V. I. Prevention and Treatment of mastitis in cows. Veterinary Medicine, 2006, no. 9, pp. 32–35. (in Russian)
13. Rumar A. V. Hamza P. A., Choudhuri P. C. Economic implications of treating subclinical mastitis. Indian Journal of Dairy Science, 1996, vol. 7, no, 8, pp. 459–641.
14. Saxena R. K., Dutta G. N., Boragohain J. T. Drug susceptibility and treatment of bovine subclinical mastitis. Indian Veterinary Journal, 1993, vol. 3, no. 6, pp. 201–203.
15. Sozdillo Z. M., Doymaz M. Z, Oliver S. P. Morphological study of chronic Staph. aureus mastitis in the lactation bovine mammary gland. Res. In veter. Sc., 1989, vol. 47, no. 2, pp. 247–252.
16. Vachevsky S. S., Vachevskaya N. L., Budantsev A. I. Comparative characteristics of integrated cows with mastitis therapy. Actual problems of deseases of reproduction organs and breast gland in animals, 2005, WITH, pp. 45–48. (in Russian)
17. Vasilyev V. M. Prevention of mastitis in cows. Veterinary Medicine, 2004, no. 11, pp. 37–38. (in Russian)
