Bìol. Tvarin, 2016, Volume 18, Issue 2, pp. 80–87
http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.02.080
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЕТІОЛОГІЯ КАРДІОМІОПАТІЙ У СВІЙСЬКОГО КОТА: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПРОМІЖНОЇ ФОРМИ КАРДІОМІОПАТІЇ
В. М. Плисюк1,2, М. І. Цвіліховський1
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
1Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна
2Мережа ветеринарних клінік ВЦ «Алден-Вет»,
вул. М. Малиновського, 34, пр. В. Лобановського, 10А, м. Київ, Україна
У статті представлено сучасний погляд на класифікацію та причини розвитку кардіоміопатій у котів. На сьогодні велику кількість випадків клінічного прояву кардіоміопатій не вдається відобразити у наявній класифікації. Якщо ретельно розглядати поділ кардіоміопатій за етіологічним чинником, то їх розділяють на первинні (ідіопатичні) та вторинні (етіологічний чинник встановлений).
До первинних кардіоміопатій належать: гіпертрофічна (асиметрична і симетрична, обструктивна і необструктивна), дилятаційна (або застійна), рестриктивна (облітеруюча і дифузна) та проміжна. До вторинних кардіоміопатій належать: метаболічні (ендокринного, аліментарного походження); інфільтративні (неопластичні процеси); запальні (іммуноопосередковані, коронавірусна інфекція, вірусний імунодефіцит); фіброзні (постінфекційні); токсичні (застосування доксирубіцину, циклофосфану); інші (хронічна ниркова недостатність, травма, інфаркт).
Кардіоміопатії у котів можуть проявлятися однією або кількома ознаками, за якими їх можна віднести до різних форм. У таких випадках можна спостерігати проміжну фазу розвитку захворювання, в міру розвитку якого до кінцевої фази формується пошкодження міокарда, яке легше класифікувати.
У багатьох випадках при першому обстеженні котів з підозрою на кардіоміопатію методом ехокардіографії не вдається одразу класифікувати проміжну чи іншу форми кардіоміопатії. Для цього необхідно проводити 2–3, а інколи й більше ультразвукових обстежень серця з інтервалом 4–6 місяців, а також застосовувати клінічні та лабораторні методи діагностики котів з підозрою на кардіоміопатію для виключення наявності вторинних форм кардіоміопатій.
На жаль, кожна зі схем класифікації є неповною і деякі випадки кардіоміопатій можуть бути невиявленими, а інші важко віднести до певної форми. Хоча у таких форм кардіоміопатій не існує чітко встановлених меж, поділ їх на гіпертрофічну, рестриктивну та дилятаційну залишається клінічно значущим.
Ключові слова: МІОКАРД, КАРДІОМІОПАТІЯ, ЕТІОЛОГІЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ЕХОКАРДІОГРАФІЯ
2. Amosova K. M. Cardiomyopathy. Kyiv, Book plus, 1999, 213 p. (in Ukrainian)
3. Fox P. R. Feline myocardial diseanse. Canine and Feline Cardiology, Churchill Livingstone, New York, 1988, pp. 435–466.
4. Ivkina S. S., Bubnevich T. E., Kravchuk Zh. P., Rumyantseva O. A. Cardiomyopathy in children: literature review. Health and environmental problems, 2012, no 3, pp. 22–28. (in Belorussian)
5. Storozchakov G. I. Cardiomyopathies: Evolutions of Views of the Problem. Medical business. 2009, no 1, pp. 3–12. (in Russian)
6. Shchedrina A. Yu., Skvortsov A. A., Zykov K. A., Safiullina A. A., Tereshchenko S. N. The role of parvovirus B19 in the development of inflammatory cardiomyopathy.
Rational Pharmacotherapy in Cardiology, 2013, vol. 9 (5), pp. 542–550. (in Russian)
https://doi.org/10.20996/1819-6446-2013-9-5-542-5507. Maron B. J, Towbin J. A, Thiene G., Antzelevitch C., Corrado D., Arnett D., Moss A. J., Seidman C. E., Young J. B. Contemporary definitions and classification of the cardiomyopathies.
Circulation, 2006, vol. 113, pp. 1807–1816.
https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.1742878. Chandler E. A., Gaskell C. J., Gaskell R. M. Feline medicine and therapeutics. Moscow, Aquarium Print, 2011, 696 p. (in Russian)
9. Wingfield W. E. Veterinary emergency medicine secrets. Moscow, Publisher BINOM, Nevsky Dialect, 2000, 608 p. (in Russian)
10. Nanni L, Pieroni M, Chimenti C., Simionati B., Zimbello R., Maseri A., Frustaci A., Lanfranchi G. Hypertrophic cardiomyopathy: Two homozygous cases with «typical» hypertrophic cardiomyopathy and three new mutations in cases with progression to dilated cardiomyopathy.
J. Biochem. Biophys. Res. Commun., 2003, vol. 309, no 2, pp. 391–398.
https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2003.08.01411. Wawruch P. O. Histostereometric characteristics of antracycline cardiomyopathy and its correction. Journal of scientific Research, 2013, vol. 2, pp. 132–133. (in Ukrainian)
12. Fox P. R. Treatment of myocardial diseases in cats. Kirk’s current veterinary therapy. Small animal practice. Moscow, Aquarium Print, 2005, pp. 854–860. (in Russian)
13. Yin S. A. A comprehensive guide on veterinary medicine of small animals. Moscow, Aquarium Print, 2008, 1024 p. (in Russian)
14. Feldman E. C., Nelson R. W. Canine and feline endocrinology and reproduction medicine for small animals. Moscow, Sofion, 2008, 1256 p. (in Russian)
15. Frances Barr, Lorrie Gaschen. BSAVA Manual of Canine and Feline Ultrasjnjgraphy. A Company Limited by Guarantee in England, 2012, 222 p.
16. Plysiuk V. Regarding the etiology of cardiomyopathy cats. J. World veterinary, 2015, no. 6 (27), pp. 36–38. (in Ukrainian)
17. Horzinek M. C., Schmidt V., Lutz H. Praktika kliniczna: koty. Polskie widanie. Pro-Trade s.r.o. Bratislava, 2004, 868 p. (in Slovakian)
18. Wynne J., Braunwald E. The cardiomyopathies and myocarditides. In: Braunwald E. (ed). Heart Disease: A Textbook of Cardiovascular Medicine, 3rd ed. W. B. Saunders, Philadelphia, 1988, pp. 1410–1469.
19. Pion P. D., Kittleson M. D., Rogers Q. R. Cardiomiopathy in the cat and its relation to taurine deficiency. Current Veterinary Therapy X.W.B., Saunders, Philadelphia, 1989, pp. 251–262.
20. Kittleson M. D. Dilated cardiomyopathy in the American Cocker Spaniel caused by deficiency of taurine and carnitine. Kirk’s current veterinary therapy. Small animal practice., Moscow, Aquarium Print, 2005, pp. 853–854. (in Russian)
21. Koroleva E. B., Vostokova A. A. Peripartum cardiomyopathy. Diagnosis, prognosis, value for maternal mortality. Medical almanac, 2009, no 4 (9), pp. 82–86. (in Russian)
22. Keene B. W., Panciera D. P., Atkins C. E., Regitz V., Schmidt M. J., Shug A. L. Myocardial L-carnitine deficiency in a family of dogs with dilated cardiomyopathy. J. Am. Vet. Med. Ass., 1991, no. 198, pp. 647–650.
23. Rudebush P., Freeman L. M. Diet therapy for diseases of the heart. Kirk’s current veterinary therapy. Small animal practice. Moscow, Aquarium Print, 2005, pp. 798–803. (in Russian)
24. Meurs K. M., Sanchez X., David R. M., Bowles N. E., Towbin J. A., Reiser P. J., Kittleson J. A., Munro M. J., Dryburgh K., McDonald K. A., Kittleson M. D.. A cardiac myosin binding protein C mutation in the Maine Coon cat with familial hypertrophic cardiomyopathy.
Oxford Journals Human Molecular Genetics, 2005, vol. 14, no 23, pp. 3587–3593.
https://doi.org/10.1093/hmg/ddi38625. Wess G., Schinner C., Weber K., Küchenhoff H., Hartmann K. Association of A31P and A74T polymorphisms in the myosin binding protein C3 gene and hypertrophic cardiomyopathy in Maine Coon and other breed cats.
J. Vet. Intern. Med. 2010, no 24, pp. 527–532.
https://doi.org/10.1111/j.1939-1676.2010.0514.x26. Kresken J.-G. Katzenherzen. M. hundkatzepferd, 2010, vol. 3, pp. 6–8. (in German)
27. Rudenko K. V. Hypertrophic cardiomyopathy: analysis of immediate and long-term results of Staging Treatment. Bulletin problems of biology and medicine, 2013, vol. 4, no 1(104), pp. 203–208. (in Ukrainian)
28. Shaposhnik I. I., Bogdanov D. V. Differential diagnosis of hypertrophic cardiomyopathy and myocardial hypertrophy secondary origin. Russian Medical Journal. Cardiology, 2014, no 12, pp. 923–928. (in Russian)
29. Youschenko M. V., Shlyakhto E. V., Novik G. A., Kostareva A. A., Gudkova A. Ya. Clinical features of cardiomyopathies caused by cardiac troponin I mutations. Arterial hypertension, 2009, vol. 15, no 6, pp. 648–651. (in Russian)
30. Kostareva A., Gudkova A., Sjöberg G., Mörner S., Semernin E., Krutikov A., Shlyakhto E., Sejersen T. Deletion in TNNI3 gene is associated with restrictive cardiomyopathy.
International J. of Cardiology, 2009, vol. 131, no 3, pp. 410–412.
https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2007.07.10831. Seward J. B., Casaclang-Verzosa G. Infiltrative Cardiovascular Diseases: cardiomyopathy, which are difficult to differentiate.
Rational Pharmacotherapy in Cardiology, 2010, vol. 6, no 5, pp. 722–732. (in Russian)
https://doi.org/10.20996/1819-6446-2010-6-5-722-732скачати повний текст статті в форматі PDF
