Bìol. Tvarin, 2016, vol. 18, no. 1, pp. 46–51
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ТРЬОХ НАБОРІВ ДЛЯ СЕРОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ САПУ В РЕАКЦІЇ ЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕМЕНТУ
Р. В. Козій
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів,
вул. Донецька, 30, м. Київ, 03151, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
В останні роки сап набуває дедалі більшого значення, оскільки за рахунок руху коней під час міжнародної торгівлі, міжнародних кінних змагань тощо існує ризик занесення цієї хвороби з ендемічних (Бразилія, Близький Схід, Пакистан, Індія, Монголія тощо) у вільні регіони. Єдиним природним джерелом збудника сапу Burkholderia mallei є інфіковані тварини. Тому основною передумовою ефективного контролю поширення сапу є своєчасне виявлення та ізоляція хронічно та латентно хворих тварин.
Згідно з чинною Інструкцією щодо профілактики та боротьби з сапом тварин, основним методом серологічної діагностики сапу є реакція аглютинації (РА), що не відповідає міжнародним вимогам. Єдиним методом серологічної діагностики сапу, визнаним МЕБ для міжнародної торгівлі кіньми, є реакція зв’язування комплементу (РЗК). У зв’язку з цим, у лабораторіях ветеринарної медицини України для рутинної діагностики сапу застосовують РЗК з використанням набору виробництва БИОК (Росія).
Метою цієї роботи було провести порівняльну оцінку діагностичної чутливості та специфічності трьох наборів для реакції зв’язування комплементу, а саме c.c.pro (Німеччина), БИОК (Росія) та Jovac (Йорданія).
Досліджено лабораторну панель з 711 негативних сироваток та 94 референтних позитивних сироваток. Реакцію проводили мікрометодом згідно із СОП референтної лабораторії ЄС з сапу та інструкції виробника.
Встановлено, що найвища специфічність була у набору БИОК (99,7 %), а найвища чутливість — у набору c.c.pro (97,9 %). Враховуючи літературні дані, результати наших досліджень та рекомендації МЕБ щодо серологічної діагностики сапу коней, рекомендуємо внести зміни до Інструкції щодо профілактики та боротьби з сапом тварин та використовувати РЗК як основний метод для серологічної діагностики сапу.
Ключові слова: BURKHOLDERIA MALLEI, САП, РЕАКЦІЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕМЕНТУ, РЗК
1. Pal V., Kumar S., Malik P., Rai G. P. Evaluation of recombinant proteins of Burkholderia mallei for serodiagnosis of glanders.
Clinical and Vaccine Immunology, 2012, 19 (8), pp. 1190–1198.
https://doi.org/10.1128/CVI.00137-12
2. Elschner M., Liebler-Tenorio E., Wohlsein P., Lange E., Kaden V. Rotz — Ein im Jahr 2006 nach Deutschland importierter Rotz-Fall zeigt, dass diese Erkrankung eine allgegenwärtige Gefahr ist. FLI Jahresbericht., 2006, pp. 67–71.
3. Neubauer H., Sprague L. D., Zacharia R., Tomaso H., Al Dahouk S., Wernery R., Wernery U., Scholz H. C. Serodiagnosis of Burkholderia mallei infections in horses: state-of-the-art and perspectives.
J. Vet. Med., 2005, 52, pp. 201–205.
https://doi.org/10.1111/j.1439-0450.2005.00855.x
4. Gregory B. C., Waag D. M. Chapter 6. Glanders. Medical Aspects of Biological Warfare. 2006, pp. 95–106.
7. Muhammad G., Khan M. Z., Athar M. Clinico-microbiological and Therapeutic aspects of Glanders in Equines.
J. Equine Sci., 1998, 9 (3), pp. 93–96.
https://doi.org/10.1294/jes.9.93
8. Naureen A., Saqib M., Muhammad G., Hussain M. H., Asi M. N. Comparative evaluation of Rose Bengal plate agglutination test, mallein test, and some conventional serological tests for diagnosis of equine glanders.
J. Vet. Diagn. Invest., 2007, 19, pp. 362–367.
https://doi.org/10.1177/104063870701900404
9. Al-Ani F. K., Robertson J. Glanders in horses: a review of literature. Veterinary Archive, 2007, 77 (3), pp. 203–218.
10. Hagebock J. M., Schlater L. K., Frerichs W. M., Olson D. P. Serologic responses to the mallein test for glanders in solipeds.
J. Vet. Diagn. Invest., 1993, 5, pp. 97–99.
https://doi.org/10.1177/104063879300500121
12. Martin S. W. The Evaluation of Tests Can. J. comp. med., 1977, 41, pp. 19–25.
13. Viera A. J., Garrett G. M. Understanding interobserver agreement: the kappa statistic. Fam. Med., 2005, 37 (5), pp. 360–363.
14. Khan I., Wieler L. H., Melzer F., Gwida M., Santana V. L. de. A., de Souza M. M. A., Saqib M., Elschner M. C., Neubauer H. Comparative evaluation of three commercially available complement fixation test antigens for the diagnosis of glanders.
Veterinary Record, 2011, 169.
https://doi.org/10.1136/vr.d5410
15. Khan I., Wieler L. H., Melzer F., Elschner M. C., Muhammad G., Ali S., Sprague L. D., Neubauer H., Saqib M. Glanders in animals: a review of epidemiology, clinical presentation, diagnosis and countermeasures.
Transboundary and Emerging Diseases, 2013, 60 (3), pp. 204–221.
https://doi.org/10.1111/j.1865-1682.2012.01342.x
16. Khan. I, Wieler L. H., Saqib M., Melzer F., Santana V. L. de A., Neubauer H., Elschner M. C. Effect of incubation temperature on the diagnostic sensitivity of the glanders complement fixation test. Rev. sci. tech. Off. Int. Epiz., 2014, 33 (3).
скачати повний текст статті в форматі PDF