КОРТИКО-ВЕГЕТАТИВНІ ВЗАЄМИНИ В РЕГУЛЯЦІЇ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ СВИНЕЙ
П. В. Карповський, В. В. Карповський, А. В. Трокоз, А. О. Ландсман, В. М. Скрипкіна, Р. В. Постой, Д. І. Криворучко, В. О. Трокоз, В. І. Карповський
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ-41, 03041, Україна
У статті наведено результати дослідження взаємозв’язку між основними властивостями коркових процесів і тонусом автономної нервової системи у свиней.
Досліди проводили на свиноматках великої білої породи 3-річного віку. Тип вищої нервової діяльності у свиней визначали за допомогою експрес-методики, розробленої кафедрою фізіології, патофізіології та імунології тварин НУБіП України. За результатами дослідження умовно-рефлекторної діяльності було сформовано 4 дослідні групи, по 5 тварин у кожній. У першу групу входили тварини сильного врівноваженого рухливого, у другу — сильного врівноваженого інертного, у третю — сильного неврівноваженого, у четверту — слабкого типів вищої нервової діяльності. Потім у тварин всіх дослідних груп досліджували тонус автономної нервової системи тригеміновагальним тестом, за результатами якого визначали тип автономної регуляції і, відповідно, тварину відносили до нормотоніків, симпатикотоніків чи ваготоніків. Для встановлення взаємозв’язку між корковими процесами та тонусом автономної нервової системи проводили однофакторний дисперсійний аналіз.
Встановлено, що ваготоніки мають найвищі показники сили, врівноваженості та рухливості коркових процесів, а симпатикотоніки — найнижчі. Нормотоніки при цьому займають проміжне положення. Аналізуючи співвідношення тварин з різним тонусом автономної нервової системи за типами вищої нервової діяльності, встановлено, що нормотоніки та ваготоніки здебільшого відносяться до сильних типів вищої нервової діяльності, тоді як більшість симпатикотоніків відносяться до слабкого типу. Встановлено, що властивості коркових процесів майже не впливають на частоту серцевих скорочень у стані спокою, але встановлений їх вірогідний вплив на різницю частоти серцевих скорочень до та після натискання на очні яблука. Крім того, зареєстровано вірогідний вплив врівноваженості процесів збудження і гальмування у корі великого мозку на частоту серцевих скорочень після натискання на очні яблука.
Таким чином, між основними властивостями вищої нервової діяльності та особливостями вегетативної регуляції фізіологічних функцій організму свиней існує вірогідний тісний взаємозв’язок.
Ключові слова:ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ТОНУС АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, СВИНІ, ТРИГЕМІНОВАГАЛЬНИЙ РЕФЛЕКС, УМОВНО-РЕФЛЕКТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
