Біологія тварин

У перші тижні після отелення у високопродуктивних молочних корів існує негативний енергетичний баланс як результат невідповідності поступлення енергії з кормом і витрат глюкози на метаболічні процеси та синтез молока. Для його покриття тварина використовує власні резерви тіла за рахунок вуглеводів, жирів та білків. У роботі представлені результати, які характеризують рівень катаболізму білка у хворих на кетоз корів. Дослідження проводились на десяти коровах (5 клінічно здорових, з негативним тестом на наявність кетонових тіл у сечі та 5 з позитивним тестом), української чорно-рябої молочної породи, у віці від 2 до 5 років, продуктивністю понад 5500 кг молока за попередню лактацію. Проби крові відбирали у березні через два-три тижні після отелення корів. Кров відбирали з яремної вени перед ранішньою годівлею. Проведені дослідження показали, що за умови гіпоглікемії та гіпоінсулінемії відбувається підвищення активності компенсаторних механізмів організму високопродуктивних корів. Зокрема, реєструється вірогідне (р<0,001) зростання вмісту кортизолу у плазмі крові, що дозволяє підвищити мобілізацію амінокислот з м’язових білків (протеоліз) та забезпечити глюконеогенез необхідними вихідними сполуками. У результаті цього у крові корів, хворих на кетоз, порівняно зі здоровими тваринами, реєструється вірогідне зростання вмісту 3-метилгістидину (на 78,9 %; р<0,001) та креатиніну (на 26,8 %; р<0,01). При цьому, у хворих корів зросло співвідношення між креатиніном та 3-метилгістидином майже у чотири рази від 5,5 до 19,1. Враховуючи отримані результати, а також те, що 3-метилгістидин після вивільнення у кров далі не метаболізується і повністю екскретується із сечею, можна зробити висновок про те, що вміст 3-метилгістидину у плазмі крові молочних корів є інформативним показником деструктивних змін скоротливих білків, а дослідження індексу креатинін/3-метилгістидин дає уяву про відносну швидкість катаболізму м’язової тканини.

Ключові слова: КОРОВИ, КЕТОЗ, КОРТИЗОЛ, 3-метилгістидин, креатинін, АМІНОКИСЛОТИ, глюкоза, інсулін, білковий обмін, ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН

1. Levchenko V. I. Ketosis highly productive cows: etiology, diagnosis and treatment. Animal health and medicine, 2009, vol. 2, pp. 14–15. (in Ukrainian)
2. Lee H. H. Slow recovery of blood glucose in insulin tolerance test during the prepartum transition period negatively impacts the nutritional status and reproductive performance postpartum of dairy cows. J. Vet Med Sci., 2011, 47 (1), pp. 95–105.
3. Vlizlo V. V. Steatosis in cows. Dr. veterinary sci. diss. Kyiv, 1998, 491 p. (in Ukrainian)
4. Annison E. F. Perspectives on ruminant nutrition and metabolism. J. Nutr. Res. Rev., 1999, 12 (1), pp. 147–177. https://doi.org/10.1079/095442299108728866
5. Houweling M., van der Drift R. Jorritsma A. G. M. Tielens Technical note: Quantification of plasma 1- and 3-methylhistidine in dairy cows by high-performance liquid chromatography — tandem mass spectrometry. Journal of Dairy Science, 2012, 95, pp. 3125–3130. https://doi.org/10.3168/jds.2011-4769
6. Akamatsu H., Saitoh Y., Serizawa M. Changes of Serum 3-Methylhistidine Concentration and Energy-Associated Metabolites in Dairy Cows with Ketosis. Journal of veterinary medical science Y., 2007, 69 (10), pp. 1091–1093.
7. Bos C., Gaudichon C., Tomé D. Nutritional and physiological criteria in the assessment of milk protein quality for humans. J. Am. Coll. Nutr., 2000, 19 (l2), pp. 191–205. https://doi.org/10.1080/07315724.2000.10718068
8. Therkildsen M. Muscle protein degradation in bull calves with compensatory growth. Livestock Production Science, 2005, 98, 205–218. https://doi.org/10.1016/j.livprodsci.2005.05.008
9. Myint T., Fraser G., Lindsted D. Urinary 1-methylhistidine is a marker of meat consumption in black and in white california seventh-day adventists. American Journal of Epidemiology, 2000, 152 (8), pp. 752–755. https://doi.org/10.1093/aje/152.8.752
10. Graugnard D., Bionaz M., Trevisi E. Blood immunometabolic indices and polymorphonuclear neutrophil function in peripartum dairy cows are altered by level of dietary energy prepartum. J. Dairy Sci., 2012, 95 (4), pp. 1749–1758. https://doi.org/10.3168/jds.2011-4579

скачати повний текст статті в форматі PDF