Завантажити повний текст у PDF

Bìol. Tvarin. 2023; 25 (2): 37–41.
https://doi.org/10.15407/animbiol25.02.037
Received 06.04.2023 ▪ Revision 11.05.2023 ▪ Accepted 23.06.2023 ▪ Published online 30.06.2023

---

Стан глутатіонової системи головного мозку щурів за умов споживання енергетичного напою

Н. І. Литвинюк, А. М. Ерстенюк

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Івано-Франківський національний медичний університет, вул. Галицька 2, м. Івано-Франківськ, 76018, Україна

---

У роботі досліджено вплив енергонапою на стан глутатіонової системи головного мозку щурів. Енерготоніки — напої, які містять велику кількість активних компонентів, здатних стимулювати центральну нервову систему людини та підвищувати фізичну працездатність, впливати на циркадні ритми, подовжуючи період неспання. Джерела вказують і на негативний вплив енергонапоїв на певні функціональні системи людського організму. Дослід проводили на білих щурах лінії Вістар масою 180–200 г, утримуваних на стандартному раціоні віварію за регламентованих параметрів мікроклімату (вологість, освітлення та температурний режим). Всі досліди проведено з дотриманням вимог Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин (Страсбург, 1986). Для забору необхідного матеріалу використовували неінгаляційний метод наркозу — внутрішньом’язове введення тіопентал-натрію в дозі 60 мг/кг. Піддослідних тварин розділили на 5 груп за логічним критерієм формування вибірки: 1-ша (контрольна група) — отримували питну воду; 2-га — енергонапій впродовж місяця, матеріал брали на 1-шу добу після завершення споживання енергонапою; 3-тя — енергонапій впродовж місяця, забір матеріалу на 10-ту добу; 4-та — енергонапій впродовж місяця, забір матеріалу на 20-ту добу; 5-та — енергонапій впродовж місяця, забір матеріалу на 30-ту добу після завершення випоювання. Активність ензимів глутатіонової системи (глутатіонредуктази, глататіонпероксидази та глутатіонтрансферази) та ензиму пентозофосфатного шляху (глюкозо-6-фосфатдегідрогенази) визначали ензиматичним методом. Споживання енергетичного напою зумовлює зміни активності ензимів глутатіонової системи: збільшення активності глутатіонредуктази в 2-, 4-, 5-й групах зі зниженням активності цього ензиму у щурів 3-ї групи; активність глутатіонпероксидази зросла в 4- і 5-й та зменшилась в 2- і 3-й групах. Активність глутатіонтрансферази зросла у всіх дослідних тварин. Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази зросла в 2- і 3-й та зменшилась в 4- і 5-й групах. Результати показали значний вплив енергонапою на стан антиоксидантного захисту тканин мозку щурів, зокрема на стан глутатіонової системи. Інтерпретація показників активності ензимів доводить, що напої енергетичних груп можуть провокувати подальші порушення сталості внутрішнього середовища організму.

Ключові слова: лабораторні щури, енергонапій, головний мозок, глутатіонова система, глутатіонпероксидаза, глутатіонтрансфераза, глутатіонредуктаза, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа

1. ---

   Ali F, Rehman H, Babayan Z, Stapleton D, Joshi DD. Energy drinks and their adverse health effects: a systematic reviewvof the current evidence. Med. 2015; 127 (3): 308–322. DOI: 10.1080/00325481.2015.1001712.
2. Azagba S, Langille D, Asbridge M. An emerging adolescent health risk: caffeinated energy drink consumption patterns among high school students. Med. 2014; 62: 54–59. DOI: 10.1016/j.ypmed.2014.01.019.
3. Anistratenko TI, Bilko TM, Blagodarova OV. Food Hygiene with the Basics of Nutritiology. In 2 parts. Part 1. A textbook; ed. by VI Tsyprian. Kyiv, Medicine. 2016: 528 p. ISBN 966-8144-52-Х. (in Ukrainian)
4. Bunting H, Baggett A, Grigor J. Adolescent and young adult perceptions of caffeinated energy drinks. A qualitative approach. 2013; 65: 132–138. DOI: 10.1016/j.appet.2013.02.011.
5. Costa BM, Hayley A, Miller P. Young adolescents’ perceptions, patterns, and contexts of energy drink use. A focus group study. Appetite. 2014; 80: 183–189. DOI: 10.1016/j.appet.2014.05.013.
6. Desbrow B, Leveritt M. Well-trained endurance athletes’ knowledge, insight, and experience of caffeine use. J. Sport Nutr. Exercise Metab. 2007; 17 (4): 328–339. DOI: 10.1123/ijsnem.17.4.328.
7. Larson N, Laska MN, Story M, Neumark-Sztainer D. Sports and energy drink consumption are linked to health-risk behaviors among young adults. Public Health Nutr. 2015; 18 (15): 2794–2803. DOI: 10.1017/S1368980015000191.
8. Partsei KY, Erstenyuk HM. Activity of glutation system of erythrocytes under consumption of energy drink. Europe. 2022; 92 (92): 3–7. DOI: 10.5281/zenodo.6532820.
9. Reissig CJ, Strain EC, Griffiths RR. Caffeinated energy drinks — a growing problem. Drug Alc. Depend. 2009; 99 (1–3): 1–10. DOI: 10.1016/j.drugalcdep.2008.08.001.
10. Reid JL, Hammond D, McCrory C, Dubin JA, Leatherdale ST. Use of caffeinated energy drinks among secondary school students in Ontario: Prevalence and correlates of using energy drinks and mixing with alcohol. J. Publ. Health. 2015; 106: 101–108. DOI: 10.17269/CJPH.106.4684.
11. Seifert SM, Schaechter JL, Hershorin ER, Lipshultz SE. Health effects of energy drinks on children, adolescents, and young adults. Pediatr. 2011; 127 (3): 511–528. DOI: 10.1542/peds.2009-3592.
12. Seifert SM, Seifert SA, Schaechter JL, Bronstein AC, Benson BE, Hershorin ER, Arheart KL, Franco VI, Lipshultz SE. An analysis of energy-drink toxicity in the National Poison Data System. Toxicol. 2013; 51 (7): 566–574. DOI: 10.3109/15563650.2013.820310.