Завантажити повний текст статті у PDF

Nevidnyk-Pravda АY, Ushakova GO. Hematological parameters in dogs at the early stages of babesiosis in the Dnipro region of Ukraine. Bìol Tvarin. 2025; 27 (3): 47–55. DOI: 10.15407/animbiol27.03.047.
https://doi.org/10.15407/animbiol27.03.047
Received 25.08.2025 ▪ Revision 08.09.2025 ▪ Accepted 22.09.2025 ▪ Published online 22.10.2025

Гематологічні показники у собак на ранніх стадіях бабезіозу в Дніпропетровській області, Україна

А. Ю. Невідник-Правда, Г. О. Ушакова
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, проспект Науковий, 72, м. Дніпро, 49010, Україна

Бабезіоз собак — це трансмісивне захворювання, спричинене найпростішими паразитами роду Babesia, які передаються переважно через іксодових кліщів. Захворювання поширене в усьому світі, зокрема в більшості регіонів України. Babesia canis — найпоширеніший вид, який вражає собак, зі зростанням клінічного значення як для домашніх, так і для диких м’ясоїдних тварин. Інфекція призводить до внутрішньосудинного гемолізу, гіпоксичного пошкодження тканин та поліорганної дисфункції. Незважаючи на досягнення в діагностиці, ранні гематологічні зміни на початкових стадіях інфекції залишаються недостатньо вивченими. Метою цього дослідження є порівняти гематологічні параметри собак на ранніх стадіях бабезіозу зі здоровими контрольними тваринами, щоб визначити надійні показники для ранньої діагностики та моніторингу захворювання. Було проведено ретроспективний аналіз 13 клінічних випадків інфекції Babesia canis у собак, представлених на ветеринарному комплексі «Передовий» (Дніпро, Україна) у період з лютого по квітень 2024 р. Мазки крові підтвердили паразитемію, а загальний аналіз крові було проведено за допомогою автоматичного аналізатора MicroCC-20 Plus. Результати показали статистично вірогідне зниження кількості еритроцитів (3,59±0,37×10⁶/мкл) та гемоглобіну (83,42±2,96 г/л) у інфікованих собак, порівняно з контрольними тваринами (6,36±0,17×10⁶/мкл та 158,58±5,87 г/л відповідно). Значення гематокриту також були значно знижені (22,54±1,45% проти 43,51±2,39%; P<0,0001). Спостерігали значну тромбоцитопенію (38,23±6,20×103/мкл) та лейкопенію (7,08±0,60×10⁹/л) з одночасним нейтрофільним зсувом та лімфопенією. Середній об’єм еритроцитів (MCV) в інфікованій групі був значно нижчим (63,45±2,49 фл), тоді як інші показники еритроцитів (MCHC, RDW) та рівень загального білка не показали статистично вірогідних відмінностей. Ці дані підкреслюють виражені гематологічні порушення, пов’язані з ранньою стадією інфекції Babesia canis. Зміни кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну, гематокриту та рівня тромбоцитів можуть слугувати ранніми діагностичними маркерами. Необхідні подальші дослідження для уточнення гематологічного профілювання, щоб покращити прийняття клінічних рішень та своєчасне втручання при бабезіозі собак.

Ключові слова: собаки, кров, гематологічні показники, Babesia canis, еритроцити, лейкоцити, анемія, диференціальна діагностика

1. Alvarez JA, Rojas C, Figueroa JV. Diagnostic tools for the identification of Babesia sp. in persistently infected cattle. Pathogens. 2019; 8: 143. DOI: 10.3390/pathogens8030143.
2. Antunes S, Rosa C, Couto J, Ferrolho J, Domingos A. Deciphering Babesia-vector interactions. Front Cell Infect Microbiol. 2017; 7: 429. DOI: 10.3389/fcimb.2017.00429.
3. Bajer A, Beck A, Beck R, Behnke JM, Dwużnik-Szarek D, Eichenberger RM, Farkas R, Fuehrer HP, Heddergott M, Jokelainen P, Leschnik M, Oborina V, Paulauskas A, Radzijevskaja J, Ranka R, Schnyder M, Springer A, Strube C, Tolkacz K, Walochnik J. Babesiosis in southeastern, central and northeastern Europe: An emerging and re-emerging tick-borne disease of humans and animals. Microorganisms. 2022; 10 (5): 945. DOI: 10.3390/microorganisms10050945.
4. Bajer A, Kowalec M, Levytska VA, Mierzejewska EJ, Alsarraf M, Poliukhovych V, Rodo A, Wężyk D, Dwużnik-Szarek D. Tick-borne pathogens, Babesia spp. and Borrelia burgdorferi sl, in sled and companion dogs from central and north-eastern Europe. Pathogens. 2022; 11 (5): 499. DOI: 10.3390/pathogens11050499.
5. Beletić A, Janjić F, Radaković M, Spariosu K, Francuski Andrić J, Chandrashekar R, Tyrrell P, Radonjić V, Balint B, Ajtić J, Kovačević Filipović M. Systemic inflammatory response syndrome in dogs with naturally infected with Babesia canis: Association with the parasite load and host factors. Vet Parasitol. 2021; 291: 109366. DOI: 10.1016/j.vetpar.2021.109366.
6. Baneth G, Bourdeau P, Bourdoiseau G, Bowman D, Breitschwerdt E, Capelli G, Cardoso L, Dantas-Torres F, Day M, Dedet JP, Dobler G, Ferrer L, Irwin P, Kempf V, Kohn B, Lappin M, Little S, Maggi R, Miró G, Naucke T, Oliva G, Otranto D, Penzhorn B, Pfeffer M, Roura X, Sainz A, Shaw S, Shin S, Solano-Gallego L, Straubinger R, Traub R, Trees A, Truyen U, Demonceau T, Fitzgerald R, Gatti D, Hostetler J, Kilmer B, Krieger K, Mencke N, Mendão C, Mottier L, Pachnicke S, Rees B, Siebert S, Stanneck D, Tarancón Mingote M, von Simson C, Weston S. Vector-borne diseases — constant challenge for practicing veterinarians: Recommendations from the CVBD World Forum. Parasites Vectors. 2012; 5: 55. DOI: 10.1186/1756-3305-5-55.
7. Barić Rafaj R, Kules J, Selanec J, Vrkić N, Zovko V, Zupančič M, Trampuš Bakija A, Matijatko V, Crnogaj M, Mrljak V. Markers of coagulation activation, endothelial stimulation, and inflammation in dogs with babesiosis. J Vet Intern Med. 2013; 27 (5): 1172–1178. DOI: 10.1111/jvim.12146.
8. Bartnicki M, Łyp P, Dębiak P, Staniec M, Winiarczyk S, Buczek K, Adaszek Ł. Cardiac disorders in dogs infected with Babesia canis. Pol J Vet Sci. 2017; 20 (3): 573–581. DOI: 10.1515/pjvs-2017-0070.
9. Birkenheuer AJ, Buch J, Beall MJ, Braff J, Chandrashekar R. Global distribution of canine Babesia species identified by a commercial diagnostic laboratory. Vet Parasitol Reg Stud Rep. 2020; 22: 100471. DOI: 10.1016/j.vprsr.2020.100471.
10. Bilwal A, Mandali G, Tandel F. Liver enzyme activity in dogs infected with Babesia canis. Intas Polivet. 2018; 19 (II): 313–314. Available at: https://www.cabidigitallibrary.org/doi/pdf/10.5555/20193238376
11. Boozer AL, Macintire DK. Canine babesiosis. Vet Clin N Am Small Anim Pract. 2003; 33 (4): 885–904. DOI: 10.1016/S0195-5616(03)00039-1.
12. Brandão LP, Hagiwara MK, Myiashiro SI. Humoral immunity and reinfection resistance in dogs experimentally inoculated with Babesia canis and either treated or untreated with imidocarb dipropionate. Vet Parasitol. 2003; 114 (4): 253–265. DOI: 10.1016/S0304-4017(03)00130-4.
13. Daněk O, Hrazdilová K, Kozderková D, Jirků D, Modrý D. The distribution of Dermacentor reticulatus in the Czech Republic re-assessed: Citizen science approach to understanding the current distribution of the Babesia canis vector. Parasites Vectors. 2022; 15: 132. DOI: 10.1186/s13071-022-05242-6.
14. Dantas-Torres F. Biology and ecology of the brown dog tick, Rhipicephalus sanguineus. Parasites Vectors. 2010; 3: 26. DOI: 10.1186/1756-3305-3-26.
15. Dantas-Torres F, Ketzis J, Mihalca AD, Baneth G, Otranto D, Tort GP, Watanabe M, Linh BK, Inpankaew T, Castro PDJ, Borrás P, Arumugam S, Penzhorn BL, Ybañez AP, Irwin P, Traub RJ. TroCCAP recommendations for the diagnosis, prevention and treatment of parasitic infections in dogs and cats in the tropics. Vet Parasitol. 2020; 283: 109167. DOI: 10.1016/j.vetpar.2020.109167.
16. Djokic V, Rocha SC, Parveen N. Lessons learned for pathogenesis, immunology, and disease of erythrocytic parasites: Plasmodium and Babesia. Front Cell Infect Microbiol. 2021; 11: 685239. DOI: 10.3389/fcimb.2021.685239.
17. Drehmann M, Springer A, Lindau A, Fachet K, Mai S, Thoma D, Schneider CR, Chitimia-Dobler L, Bröker M, Dobler G, Mackenstedt U, Strube C. The spatial distribution of Dermacentor ticks (Ixodidae) in Germany — evidence of a continuing spread of Dermacentor reticulatus. Front Vet Sci. 2020; 7: 578220. DOI: 10.3389/fvets.2020.578220.
18. Dwużnik-Szarek D, Mierzejewska EJ, Rodo A, Goździk K, Behnke-Borowczyk J, Kiewra D, Kartawik N, Bajer A. Monitoring the expansion of Dermacentor reticulatus and occurrence of canine babesiosis in Poland in 2016–2018. Parasites Vectors. 2021; 14: 267. DOI: 10.1186/s13071-021-04758-7.
19. Eichenberger RM, Riond B, Willi B, Hofmann-Lehmann R, Deplazes P. Prognostic markers in acute Babesia canis infections. J Vet Intern Med. 2016; 30 (1): 174–182. DOI: 10.1111/jvim.13822.
20. Efstratiou A, Karanis G, Karanis P. Tick-borne pathogens and diseases in Greece. Microorganisms. 2021; 9 (8): 1732. DOI: 10.3390/microorganisms9081732.
21. Eslahi AV, Mowlavi G, Houshmand E, Pirestani M, Majidiani H, Nahavandi KH, Johkool MG, Badri M. Occurrence of Dioctophyme renale (Goeze, 1782) in road-killed canids of Iran and its public health implication. Vet Parasitol Reg Stud Rep. 2021; 24: 100568. DOI: 10.1016/j.vprsr.2021.100568.
22. Eslahi AV, Olfatifar M, Zaki L, Pirestani M, Sotoodeh S, Farahvash MA, Maleki A, Badri M. The worldwide prevalence of intestinal helminthic parasites among food handlers: A systematic review and meta-analysis. Food Control. 2023; 148: 109658. DOI: 10.1016/j.foodcont.2023.109658.
23. Galon EM, Zafar I, Ji S, Li H, Ma Z, Xuan X. Molecular reports of ruminant Babesia in southeast Asia. Pathogens. 2022; 11 (8): 915. DOI: 10.3390/pathogens11080915.
24. Garcia K, Weakley M, Do T, Mir S. Current and future molecular diagnostics of tick-borne diseases in cattle. Vet Sci. 2022; 9 (5): 241. DOI: 10.3390/vetsci9050241.
25. Fabisiak M, Sapierzyński R, Kluciński W. Analysis of haematological abnormalities observed in dogs infected by a large Babesia. Bull Vet Inst Pulawy. 2010; 54 (2): 167–170. Available at: https://www.researchgate.net/publication/289677912_Analyis_of_haematological_abnormalities_observed_in_dogs_infected_by_a_large_Babesia
26. Goddard A, Wiinberg B, Schoeman JP, Kristensen AT, Kjelgaard-Hansen M. Mortality in virulent canine babesiosis is associated with a consumptive coagulopathy. Vet J. 2013; 196 (2): 213–217. DOI: 10.1016/j.tvjl.2012.09.009.
27. Jacobson LS, Clark IA. The pathophysiology of canine babesiosis: New approaches to an old puzzle. J S Afr Vet Assoc. 1994; 65 (3): 134–145. PMID: 7595923.
28. Jalovecka M, Sojka D, Ascencio M, Schnittger L. Babesia life cycle — when phylogeny meets biology. Trends Parasitol. 2019; 35 (5): 356–368. DOI: 10.1016/j.pt.2019.01.007.
29. Helm SC, Weingart C, Ramünke S, Schäfer I, Müller E, von Samson-Himmelstjerna G, Kohn B, Krücken J. High genetic diversity of Babesia canis (Piana & Galli-Valerio, 1895) in a recent local outbreak in Berlin/Brandenburg, Germany. Transbound Emerg Dis. 2022; 69: e3336. DOI: 10.1111/tbed.14617.
30. Kassa D, Petros B, Mesele T, Hailu E, Wolday D. Characterization of peripheral blood lymphocyte subsets in patients with acute Plasmodium falciparum and P. vivax malaria infections at Wonji Sugar Estate, Ethiopia. Clin. Vaccine Immunol. 2006; 13 (3): 376–379. DOI: 10.1128/CVI.13.3.376-379.2006.
31. Kettner F, Reyers F, Miller D. Thrombocytopaenia in canine babesiosis and its clinical usefulness. J S Afr Vet Assoc. 2003; 74 (3): 63–68. DOI: 10.4102/jsava.v74i3.512.
32. Kirtz G, Leschnik M, Hooijberg E, Tichy A, Leidinger E. In-clinic laboratory diagnosis of canine babesiosis (Babesia canis canis) for veterinary practitioners in Central Europe. Tierarztl Prax Ausg K Kleintiere Heimtiere. 2012; 40 (2): 87–94. DOI: 10.1055/s-0038-1623628.
33. Kuleš J, Potocnakova L, Bhide K, Tomassone L, Fuehrer HP, Horvatić A, Galan A, Guillemin N, Nižić P, Mrljak V, Bhide M. The challenges and advances in diagnosis of vector-borne diseases: where do we stand? Vector Borne Zoonotic Dis. 2017; 17 (5): 285–296. DOI: 10.1089/vbz.2016.2074.
34. Kuo CY, Zhao C, Cheng T, Tsou CC, Li YC, Zhang Y, Hsieh MC, Haung SB, Chen WY. Rapid identification of Babesia canis and Babesia gibsoni (Asian genotype) in canine blood samples using a customized portable real-time PCR analyzer and TaqMan-based assay. Ticks Tick Borne Dis. 2020; 11 (2): 101362. DOI: 10.1016/j.ttbdis.2019.101362.
35. Liebenberg C, Goddard A, Wiinberg B, Kjelgaard-Hansen M, van der Merwe LL, Thompson PN, Matjila PT, Schoeman JP. Hemostatic abnormalities in uncomplicated babesiosis (Babesia rossi) in dogs. J Vet Intern Med. 2013; 27 (1): 150–156. DOI: 10.1111/jvim.12016.
36. Leisewitz A, Goddard A, De Gier J, Van Engelshoven J, Clift S, Thompson P, Schoeman JP. Disease severity and blood cytokine concentrations in dogs with natural Babesia rossi infection. Parasite Immunol. 2019; 41 (7): e12630. DOI: 10.1111/pim.12630.
37. Máthé A, Vörös K, Nemeth T, Biksi I, Hetyey C, Manczur F, Tekes L. Clinicopathological changes and effect of imidocarb therapy in dogs experimentally infected with Babesia canis. Acta Vet Hung. 2006; 54 (1): 19–33. DOI: 10.1556/avet.54.2006.1.3.
38. Milanović Z, Beletić A, Vekić J, Zeljković A, Andrić N, Ilić Božović A, Spariosu K, Radaković M, Ajtić J, Kovačević Filipović M. Evidence of acute phase reaction in asymptomatic dogs naturally infected with Babesia canis. Vet Parasitol. 2020; 282: 109140. DOI: 10.1016/j.vetpar.2020.109140.
39. Onishi T, Suzuki S, Horie M, Hashimoto M, Kajikawa T, Ohishi I, Ejima H. Serum hemolytic activity of Babesia gibsoni-infected dogs: the difference in the activity between self and nonself red blood cells. J Vet Med Sci. 1993; 55 (2): 203–206. DOI: 10.1292/jvms.55.203.
40. Otranto D, Dantas-Torres F, Fourie JJ, Lorusso V, Varloud M, Gradoni L, Drake J, Geurden T, Kaminsky R, Heckeroth AR, Schunack B, Pollmeier M, Beugnet F, Holdsworth P. World Association for the Advancement of Veterinary Parasitology (W.A.A.V.P.) guidelines for studies evaluating the efficacy of parasiticides in reducing the risk of vector-borne pathogen transmission in dogs and cats. Vet Parasitol. 2021; 290: 109369. DOI: 10.1016/j.vetpar.2021.109369.
41. Panti-May JA, Rodríguez-Vivas RI. Canine babesiosis: A literature review of prevalence, distribution, and diagnosis in Latin America and the Caribbean. Vet Parasitol Reg Stud Rep. 2020; 21: 100417. DOI: 10.1016/j.vprsr.2020.100417.
42. Pawełczyk O, Kotela D, Asman M, Witecka J, Wilhelmsson P, Bubel P, Solarz K. The first records of canine babesiosis in dogs from Dermacentor reticulatus — Free zone in Poland. Pathogens. 2022; 11 (11): 1329. DOI: 10.3390/pathogens11111329.
43. Penzhorn BL. Don’t let sleeping dogs lie: Unravelling the identity and taxonomy of Babesia canis, Babesia rossi and Babesia vogeli. Parasites Vectors. 2020; 13: 184. DOI: 10.1186/s13071-020-04062-w.
44. Penzhorn BL, Harrison-White RF, Stoltsz WH. Completing the cycle: Haemaphysalis elliptica, the vector of Babesia rossi, is the most prevalent tick infesting black-backed jackals (Canis mesomelas), an indigenous reservoir host of B. rossi in South Africa. Ticks Tick Borne Dis. 2020; 11 (2): 101325. DOI: 10.1016/j.ttbdis.2019.101325.
45. Reyers F, Leisewitz AL, Lobetti RG, Milner RJ, Jacobson LS, van Zyl M. Canine babesiosis in South Africa: more than one disease. Does this serve as a model for falciparum malaria? Ann Trop Med Parasitol. 1998; 92 (4): 503–511. DOI: 10.1080/00034983.1998.11813308.
46. Scheepers E, Leisewitz AL, Thompson PN, Christopher MM. Serial haematology results in transfused and non-transfused dogs naturally infected with Babesia rossi. J S Afr Vet Assoc. 2011; 82 (3): 136–143. DOI: 10.4102/jsava.v82i3.51.
47. Schäfer I, Helm C, Marsboom C, Hendrickx G, Kohn B, Krücken J, Samson-Himmelstjerna G, Müller E. Infections with Babesia spp. in dogs living in Germany (2007–2020). J Vet Intern Med. 2021; 35: 3199.
48. Schoeman JP, Herrtage ME. Adrenal response to the low dose ACTH stimulation test and the cortisol-to-adrenocorticotrophic hormone ratio in canine babesiosis. Vet Parasitol. 2008; 154 (3–4): 205–213. DOI: 10.1016/j.vetpar.2008.03.023.
49. Seleznova M, Kivrane A, Namina A, Krumins R, Aleinikova D, Lazovska M, Akopjana S, Capligina V, Ranka R. Babesiosis in Latvian domestic dogs, 2016–2019. Ticks Tick Borne Dis. 2020; 11 (5): 101459. DOI: 10.1016/j.ttbdis.2020.101459.
50. Solano-Gallego L, Sainz Á, Roura X, Estrada-Peña A, Miró G. A review of canine babesiosis: The European perspective. Parasites Vectors. 2016; 9: 336. DOI: 10.1186/s13071-016-1596-0.
51. Strobl A, Künzel F, Tichy A, Leschnik M. Complications and risk factors regarding the outcomes of canine babesiosis in Central Europe — a retrospective analysis of 240 cases. Acta Vet Hung. 2020; 68 (2): 160–168. DOI: 10.1556/004.2020.00031.
52. Sung LH, Sundaram AH, Glick AL, Chen DF, Shipton L. Babesiosis as a cause of atraumatic splenic injury: Two case reports and a review of literature. J Gen Intern Med. 2021; 36: 3869–3874. DOI: 10.1007/s11606-021-07117-5.
53. Teodorowski O, Winiarczyk S, Tarhan D, Dokuzeylül B, Ercan AM, Or ME, Staniec M, Adaszek Ł. Antioxidant status, and blood zinc and copper concentrations in dogs with uncomplicated babesiosis due to Babesia canis infections. J Vet Res. 2021; 65 (2):169–171. DOI: 10.2478/jvetres-2021-0031.
54. Thongsahuan S, Chethanond U, Wasiksiri S, Saechan V, Thongtako W, Musikacharoen T. Hematological profile of blood parasitic infected dogs in Southern Thailand. Vet World. 2020; 13 (11): 2388–2394. DOI: 10.14202/vetworld.2020.2388-2394.
55. Tołkacz K, Rodo A, Wdowiarska A, Bajer A, Bednarska M. Impact of Babesia microti infection on the initiation and course of pregnancy in BALB/c mice. Parasites Vectors. 2021; 14: 132. DOI: 10.1186/s13071-021-04638-0.
56. Vannier E, Krause PJ. Babesiosis. In: Ryan ET, Hill DR, Solomon T, Aronson NE, Endy TP (eds.). Hunter’s Tropical Medicine and Emerging Infectious Diseases. Elsevier, 2020. p. 799–802. DOI: 10.1016/B978-0-323-55512-8.00105-8.
57. Vatoliková I, Dekány D, Matušková H, Miklošovičová B, Macenauer Z, Szaboóvá A, Šimek J, Hanzlíček D. Babezióza psov na západnom Slovensku: retrospektívna klinická štúdia z rokov 2014–2018. Veterinářství. 2019; 69: 144–150.
58. Wykes MN, Horne-Debets JM, Leow CY, Karunarathne DS. Malaria drives T cells to exhaustion. Front Microbiol. 2014; 5: 249. DOI: 10.3389/fmicb.2014.00249.
59. Zygner W, Gójska-Zygner O, Norbury LJ. Pathogenesis of anemia in canine babesiosis: Possible contribution of pro-inflammatory cytokines and chemokines — a review. Pathogens. 2023; 12 (2): 166. DOI: 10.3390/pathogens12020166.
60. Zygner W, Rodo A, Gójska-Zygner O, Górski P, Bartosik J, Kotomski G. Disorders in blood circulation as a probable cause of death in dogs infected with Babesia canis. J Vet Res. 2021; 65 (3): 277–285. DOI: 10.2478/jvetres-2021-0036.
61. Žvorc Z, Baric Rafaj R, Kules J, Mrljak V. Erythrocyte and platelet indices in babesiosis of dogs. Vet. Arhiv. 2010; 80 (2): 259–267. Available at: https://wwwi.vef.hr/vetarhiv/papers/2010-80-2-10.pdf