ФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ ЦЕРВІКАЛЬНОГО СЛИЗУ  ТА ЇХ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАПЛІДНЮВАНІСТЮ СТИМУЛЬОВАНИХ  ТА НЕСТИМУЛЬОВАНИХ ВІВЦЕМАТОК

І. В. Лобачова

LIV-post@ukr.net

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» НААН — Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства,
вул. Червоноармійська, 1, смт. Асканія-Нова, Чаплинський р-н, Херсонська обл., 75230, Україна

На вівцематках асканійської тонкорунної породи (65 гол.) досліджували показники розтягування, електричної опірності і типу кристалізації слизу, вилученого з району піхвового отвору шийки матки, та їх кореляційний зв’язок із запліднюваністю. Слиз отримували під час штучного осіменіння тварин: Г1ЕсПр — проявили статеву охоту природно, Г2ЕсСт — стимульовані в естральний сезон (грудень) за схемою 1, Г3АнСт/1 — стимульовані в анестральний сезон (квітень) за схемою 1, Г3АнСт/2 — стимульовані в анестральний сезон (квітень) за схемою 2. Групу Г4АнПр склали нестимульовані вівцематки з сезонним анеструсом (початок липня). Схема 1 передбачала послідовно: ін’єкцію естрогенмісткого препарату (1 мг), 10–12-добову дію внутрішньовагінальних песаріїв з кронолоном (30 мг), обробку сироватковим гонадотропіном (500 ІО) за добу до вилучення песаріїв; схема 2 — додаткову ін’єкцію естрогенмісткого препарату (1 мг) в день вилучення песаріїв.

Найнижчі показники розтягування і кристалізації та найбільшу електричну опірність спостережено у вівцематок групи Г4АнПр. У тварин з природною охотою ступінь розтягування і здатність слизу до кристалізації була більшою, а електрична опірність — меншою за показники анестральних вівцематок (Г4АнПр). На параметри слизу впливав факт стимуляції — показники розтягування і кристалізації у вівцематок групи Г2ЕсСт були меншими за дані тварин Г1ЕсПр. Сезон року модифікував реакцію на стимуляцію — показник кристалізації у тварин Г2ЕсСт був меншим, а розтягування і електрична опірність — більшими за аналогічні показники тварин групи Г3АнСт/1. В групі з природною охотою (Г1ЕсПр) у тварин, які в подальшому ягнились, показники розтягування (P<0,05) і кристалізації (P<0,05) були більшими, а електрична опірність — меншою за показники вівцематок, які залишились яловими. Сезон і гормональна стимуляція модифікували різницю між тваринами, які у подальшому ягнились, і тими, що залишилися яловими. Додаткова обробка в анестральний сезон естрогенмістким препаратом (Г3АнСт/2) наближувала значення параметрів розтягування та електричної опірності та їх різницю між тваринами, що ягнились, і тими, які залишилися яловими, до аналогічних у вівцематок груп Г1ЕсПр і Г2ЕсСт. В естральний сезон з трьох досліджених параметрів із запліднюваністю помітно корелювала лише здатність до розтягування (z=0,556–0,604), а в анестральний— електрична опірність (z від –0,715 до 0,543). Тип кристалізації слабо корелював із запліднюваністю вівцематок усіх груп (z від –0,094 до 0,118). Виявлені закономірності перспективні для оцінки якості схем гормональної стимуляції статевої охоти в овець.

Ключові слова: ВІВЦЯ, ГОРМОНАЛЬНА СТИМУЛЯЦІЯ, ЦЕРВІКАЛЬНИЙ СЛИЗ, РОЗТЯГУВАННЯ, ЕЛЕКТРИЧНА ОПІРНІСТЬ, КРИСТАЛІЗАЦІЯ, ЗАПЛІДНЮВАНІСТЬ, СЕЗОН РОКУ, КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК

скачати повний текст статті в форматі PDF

Search