МАКСИМАЛЬНА ОКИСНА ЗДАТНІСТЬ МІТОХОНДРІЙ КЛІТИН ЛІМФОМИ NK/LY ЗА ВИКОРИСТАННЯ МЕТИЛОВИХ ЕСТЕРІВ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СУБСТРАТІВ

В. П. Гренюх1, Б. О. Манько1, О. О. Сідорова1, Й. В. Царик1,
М. І. Голубєв2, А. М. Бабський1

grenuh@gmail.com

1Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, Україна

2Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул.
 Героїв оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

В ізольованих мітохондріях та пермеабілізованих ракових клітинах процеси дихання іокисного фосфорилювання суттєво визначаються доступністю екзогенних субстратів, які за умов цілісності мембран клітин обмежено проникають у мітохондріїї. Метилові естери субстратів краще транспортуються крізь плазматичну мембрану нормальних і ракових клітин. Метою роботи було вивчення швидкості дихання клітин NK/Ly стимульованої різними концентраціями протонофора FCCP за окиснення ендогенних та екзогенних субстратів. До базового середовища векспериментах додавали екзогенні субстрати (по 2мМ): сукцинат, α-кетоглутарат та їх метилові естери (монометил-сукцинат і диметил-α-кетоглутарат). Після інкубації 10млн пухлинних клітин вносили у полярографічну комірку. Швидкість споживання кисню визначали полярографічним методом за допомогою установки, зібраної на базі електрода Кларка за температури 37°С. Максимальну окисну здатність мітохондрій клітин лімфоми NK/Ly досліджували за стимулювання дихання клітин різними концентраціями протонофора FCCP (0,25–2мкМ).

Встановлено, що максимальну стимуляцію дихання викликали концентрації FCCP 0,5 і 1мкМ, залежно від субстрату окиснення. Швидкість дихання і максимальна окисна здатність за окиснення екзогенних α-кетоглутарату чи сукцинату вірогідно не відрізнялися від контролю, що опосередковано свідчить про непроникність вказаних форм субстратів через мембрану. За окиснення диметил-α-кетоглутарату швидкість стимульованого FCCPдихання вірогідно зростала за концентрацій протонофора 0,5, 1 і 2мкМ. За окиснення монометил-сукцинату зростання швидкості дихання не підтверджено методами статистики. Отже, метильована форма α-кетоглутарату може бути успішно використана як енергетичний субстрат для оцінювання максимальної окисної здатності ракових клітин без пермеабілізації плазматичної мембрани чи ізолювання мітохондрій.

Ключові слова: ПЕРМЕАБІЛІЗОВАНІ КЛІТИНИ, NK/LY, СУБСТРАТИ ОКИСНЕННЯ, МАКСИМАЛЬНА ОКИСНА ЗДАТНІСТЬ

скачати повний текст статті в форматі PDF

© 2016 Біологія тварин науковий журнал

Search