Завантажити повний текст статті у форматі PDF

Bìol. Tvarin. 2020; 22(1): 36–40.
https://doi.org/10.15407/animbiol22.01.036
Received 18.11.2019 ▪ Accepted 04.02.2020 ▪ Published online 01.05.2020

Льотна діяльність бджолиних сімей на зборі бджолиного обніжжя з роду Acer L.

Н. І. Марценюк, Л. О. Адамчук, О. І. Акульонок
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, оф. 207, Київ, 03041, Україна

Метою було дослідження льотної діяльності бджолиних сімей під час цвітіння Acer L. як джерела монофлорного обніжжя. Для досягнення мети було поставлено завдання: дослідити інтенсивність льоту бджіл під час цвітіння кленів; оцінити стан бджолиних сімей за силою та кількістю розплоду після підгодівлі з елементами дресирування на корм; встановити пилкопродуктивність бджолиних сімей під час цвітіння Acer L. Використовували загальноприйняті зоотехнічні методи формування груп-аналогів (контроль — стандартне утримання; дослід — підгодівля пилком з клену); пилкову продуктивність бджолиних сімей оцінювали за кількістю отриманої продукції; ботанічне походження бджолиного обніжжя визначали методом пилкового аналізу. Встановили, що інтенсивність льоту бджіл дослідної групи була вищою за контрольну під час першого обліку в середньому на 38,5 %, другого — на 30,0 % і третього — на 19,4 %. За кількістю відкритого і запечатаного розплоду дослідні сім’ї переважали контрольні на 0,5 і 1 стільник при першому обліку і на 0,5 — при другому; за кількістю кормів на 0,5 стільника при першому обліку і на 1 — при другому. Встановили, що дослідні сім’ї мали вищу пилкову продуктивність. Щоденний об’єм принесеного обніжжя у дослідних сім’ях знаходився у межах від 64 г до 97 г з максимальним коефіцієнтом варіації 9,6 %, а у контрольних — від 90 г до 135 г, з варіацією 14,4 %. Це дає підставу припустити, що чим сім’я має більше льотної бджоли, тим більше різної роботи вони виконують (збір нектару, пилку, прополісу, води), що може впливати на зміну показників продуктивності за певний період. Визначили, що стимулююча підгодівля і дресирування бджіл, мають позитивний ефект на збільшення пилкопродуктивності сімей. Середньодобова пилкопродуктивність бджолиних сімей дослідної групи становила 104,3 г, а контрольної — 79,3 г, що менше на 24 %. Маса сирого зібраного обніжжя за весь період становила 2,7 кг від дослідної групи і 2,1 кг від контрольної, що на 22,2 % менше. Різниця у вазі загального збору спричинена також більшою масою окремої пилкової грудочки монофлорного збору, що переважало поліфлорне (контрольної групи) на 28 %. Отже, стимуляційна підгодівля бджолиних сімей цукровим тістом з кленовим пилком, збільшує їх пилкопродуктивність на збиранні монофлорного бджолиного обніжжя під час цвітіння Acer L.

Ключові слова: пилок, бджолине обніжжя, підгодівля, Acer, пилкопродуктивність, дресирування бджіл

  1. Adamchuk LO. Bee pollen: a monograph. Kyiv, Vinnychenko Publishing House. 2017: 138 p. (in Ukrainian)
  2. Adamchuk L. Classification features of bee pollen. Animals of Ukraine. 2013; 5: 16–21. (in Ukrainian)
  3. Brovarskyi VD, Adamchuk LO. Classification of pollen grains by morphological features. Bioresources and Nature Management. 2011: 1–2. (in Ukrainian)
  4. Brovarskyi V, Brindza J, Otchenashko V, Povoznikov M, Adamchuk L. Methods of Research in Beekeeping: a textbook. Kyiv, Vinichenko Publishing House. 2017: 166 p. (in Ukrainian)
  5. Ivanova VD, Kyiashko SI. Improvement of bee pollen production technology. Bulletin of Agrarian Science of the Black Sea. 2011; 1(4): 31–34. (in Ukrainian)
  6. Kayyas A. Pollen: collection, properties, application. Bucharest, 1968: 85 p. (in Russian)
  7. Levchenko IA. The transfer of information about the coordinates of the source of food in honey bees. Kyiv, Naukova Dumka publ. 1976: 452 p. (in Russian)
  8. Mishchenko OA. Impact of beekeeping selection on the development and flight activity of bee colonies. Animal Husbandry and Food Technology. 2015; 223: 51–55. (in Ukrainian)
  9. Novytska A, Adamchuk L, Nikolaieva N. Acer L. bee pollen morphological features. Animal Husbandry and Food Technology. 2017; 250: 147–157.
  10. Polatto LP, Chaud-Netto J, Alves-Junior VV. Influence of abiotic factors and floral resource availability on daily foraging activity of bees. Journal of Insect Behavior. 2014; 27(5): 593–612. DOI: 10.1007/s10905-014-9452-6.
  11. Polishchuk VP, Haidar VA. Apiary. Kyiv, Perfect Style. 2008: 345 p. (in Ukrainian)
  12. Razanov SF, Hutsol HV. Development of bee colonies for production of bee pollen and bee bread. Collection of Scientific Works of VNAU. 2013; 1(71): 108–111. (in Ukrainian)
  13. Rooum D. Karl von Frisch and the ‘spot codes’ for marking insects. Bee world. 1989; 70(3): 120–126. DOI: 10.1080/0005772X.1989.11099002.
  14. Tepedino VJ, Sipes SD, Griswold TL. The reproductive biology and effective pollinators of the endangered beardtongue Penstemon penlandii (Scrophulariaceae). Plant Systematics and Evolution. 1999; 219(1–2): 39–54. DOI: 10.1007/BF01090298
  15. Von Der Ohe W, Oddo LP, Piana ML, Morlot M, Martin P. Harmonized methods of melissopalynology. Apidologie. 2004; 35(1): S18–S25. DOI: 10.1051/apido:2004050.
 

gslogoICLOGO

cr

nbuv

WorldCat Logo

oa

Search