Біологія тварин

Bìol. Tvarin, 2017, volume 19, issue 3, pp. 122–127    http://dx.doi.org/10.15407/animbiol19.03.122

КОМПЛЕКСНИЙ ВПЛИВ ЦИТРАТІВ МАГНІЮ ТА ХРОМУ НА ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН У КРОВІ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ДІАБЕТОМ

О. А. Шатинська, Р. Я. Іскра, О. З. Сварчевська

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

У статті наведені дані досліджень впливу комплексу цитратів магнію (Mg2+) і хрому (Cr3+) на активність ключових ензимів вуглеводного обміну, а також концентрацію інсуліну і С-пептиду в крові щурів з експериментальним цукровим діабетом. Комплекс цитратів магнію і хрому у дозах 250 мг Mg/кг маси тіла і 25 мкг Cr/кг маси тіла, а також 250 мг Mg/кг маси тіла і 10 мкг Cr/кг маси тіла протягом 30 днів додавали до питної води. Експериментальний цукровий діабет у тварин індукували одноразовим внутрішньоочеревинним введенням розчину алоксан моногідрату («Синбіас») з розрахунку 150 мг/кг маси тіла. Досліджували активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) у лізатах еритроцитів, концентрацію глюкози, інсуліну і С-пептиду  у плазмі крові дослідних тварин.

Виявлено, що за умов експериментального цукрового діабету спостерігалось зниження активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, концентрації інсуліну і С-пептиду та підвищення активності лактатдегідрогенази і концентрації глюкози. Комплекс цитратів магнію та хрому, який протягом чотирьох тижнів разом з питною водою додавали до раціону тварин, виявляв позитивний нормалізаційний ефект. Це проявлялось вірогідним підвищенням концентрації інсуліну і С-пептиду із наступним зниженням концентрації глюкози у плазмі крові.

Таким чином, наші дані демонструють, що добавка досліджуваної комплексної сполуки у перспективі може бути використана для розробки засобів корекції виникнeння і розвитку уcкладнeнь за цукрового діабету.

Ключові слова: ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ, ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН, ІНСУЛІН, ЦИТРАТ МАГНІЮ, ЦИТРАТ ХРОМУ

  1. Barbagallo M., Dominguez L. J., Brucato V., Antonio Galioto A., Pineo A., Ferlisi A., Tranchina E., Belvedere M., Putignano E., Costanza G. Magnesium metabolism in insulin resistance, metabolic syndrome, and type 2 diabetes mellitus. New perspectives in magnesium research, Springer London, 2007, pp. 213–223.
  2. Cefalu W. T., Hu F. B. Role of chromium in human health and in diabetes. Diabetes Care, 2004, vol. 27, no. 11, pp. 2741–2751.
  3. Chetan P. Hans, Dharam P. Chaudhary, Devi D. Bansal. Effect of magnesium supplementation on oxidative stress in alloxanic diabetic rats. Magnesium Research, 2003, vol. 16, no. 1, pp. 13–19.
  4. Fediv O. I., Marchuk Yu. F., Voloshyna L .A. Peculiarities of an affection of the hepatobiliary systems in patients with diabetes mellitus. Bukovinian Medical Herald, 2008, vol. 12, no. 4, pp. 126–131. (in Ukrainian)
  5. Galenova T., Raksha N., Savchuk O., Ostapchenko L. Functioning of some key enzymes of carbohydrate metabolism in rats under experimental type 2 diabetes. Experimental and Clinical Physiology and Biochemistry, 2011, vol. 2, no. 54, pp. 13–21. (in Ukrainian)
  6. Gulich M. P., Kharchenko O. O., Yemchenko N. L., Yermolenko V. P., Moiseienko I. Ye. Magnesium citrate, obtained on the basis of aquananotechnology: chemical and biological characteristics. Environment and health, 2014, vol. 71, no. 4, pp. 14–18.
  7. Iskra R. Ya, Vlizlo V. V. Peculiarities of antioxidant defense system in erythroid cells and tissues of pigs under action of chromium chloride. The Ukrainian Biochemical Journal, 2012, vol. 85, no. 3, pp. 96–102. (in Ukrainian)
  8. Iskra R. Ya. Some indices of antioxidant protection and carbohydrates metabolism in rats’ tissues at chromium nanocytrate action. Studia Biologica, 2011, vol. 5, no. 3, pp. 49–58.
  9. Maritim A. C., Sanders A., Watkins 3. J. Diabetes, oxidative stress, and antioxidants: a review. Journal of biochemical and molecular toxicology, 2003, vol. 17, no. 1, pp. 24–38.
  10. Menshikov V. V. Laboratory Research Methods in Clinic. Medicine, 1987, pp. 174–177. (in Russian)
  11. O’Connell B. S. Select vitamins and minerals in the management of diabetes. Diabetes Spectrum, 2001, vol. 14, no. 3, pp. 133–148.
  12. Pankiv V. I. Diabetes Mellitus: Diagnostic Criteria, Etiology and Pathogenesis. International journal of endocrinology, 2013, vol. 8, no. 56, pp. 53–68. (in Ukrainian)
  13. Prystupok O. Metabolic therapy for patients with diabetes mellitus. International journal of endocrinology, 2010, vol. 6, pp. 6–11. (in Ukrainian)
  14. Smolyar V. I., Petrashenko H. I. Alimentary hypo- and hypermicroelementosis. Problems of nutrition, 2005, vol. 4, pp. 40–42. (in Ukrainian)
  15. Suslyk A. I. Peculiarities of trace element content in the blood of patients with type 2 diabetes mellitus and obesity. Experimental and Clinical Physiology and Biochemistry, 2012, vol. 59, no. 3, pp. 54–59. (in Ukrainian)
  16. Ta S. Diagnosis and classification of diabetes mellitus. Diabetes care, 2014, vol. 37, pp. 81–90.
  17. Vincent J. B. The biochemistry of chromium. The Journal of nutrition, 2000, vol. 130, no. 4, pp. 715–718.
  18. Vlizlo V. V., Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of research in biology, stockbreeding and veterinary medicine. A handbook. Ed. by. V. V. Vlizlo. Lviv, Spolom, 2012, 764 p. (in Ukrainian)
  19. Volpe S. L. Magnesium in disease prevention and overall health. Advances in Nutrition: An International Review Journal, 2013, vol. 4, no. 3, pp. 378–383.

скачати повний текст статті в форматі PDF

Bìol. Tvarin, 2017, volume 19, issue 3, pp. 115–121

ГЕМАТОЛОГІЧНІ І БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗМУ ЩУРІВ F2 У ПЕРІОД ТРИВАЛОГО ВИПОЮВАННЯ НАНО-Ge ЦИТРАТУ

Р. С. Федорук1, У. І. Тесарівська2, М. І. Храбко1, М. М. Цап1, О. П. Долайчук1, С. Й. Кропивка3

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

2ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок,
вул. Донецька, 11, м. Львів, 79019, Україна

3Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

У статті наведені результати експериментальних досліджень впливу десятикратно відмінних (20 і 200 мкг Ge) доз цитрату Ge, отриманого методом нанотехнології, на гематологічний і біохімічний профіль організму самців щурів F2 другого приплоду.

Встановлено, що застосування з питною водою нано-Ge цитрату в дозах 20 і 200 мкг Ge/кг м. т. впродовж чотирьох місяців характеризується зниженням кількості еритроцитів у крові самців обох груп, а тромбоцитів — тільки за дії 20 мкг Ge, з підвищенням у тварин цієї групи моноцитів порівняно з контролем. Обговорюється можливість посилення депонуючої функції організму щурів стосовно еритроцитів і лейкоцитів за дії цитрату Ge. У крові самців дослідних груп відзначено підвищення вмісту альбуміну, Са, Р, ТАГ, що вказує на стимулювальний вплив цитрату Ge на її транспортну функцію, забезпечення органів і систем структурними та енергетичними елементами. За дії нано-Ge цитрату у крові самців дослідних груп посилюється вплив ензимної ланки АОЗ з підвищенням її СОД і ГП-активності та зниженням інтенсивності процесів пероксидації ліпідів. Застосовані дози нано-Ge цитрату сприяють зростанню імунофізіологічної реактивності організму самців з підвищенням вмісту молекул середньої маси, циркулюючих імунних комплексів, сіалових кислот і церулоплазміну в їх крові порівняно з концентрацією цих компонентів у крові тварин контрольної групи.

Ключові слова: ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ГЛІКОПРОТЕЇНИ, ЩУРИ, ДОЗИ НАНО-Ge ЦИТРАТУ, КРОВ, ВИПОЮВАННЯ

  1. Asai K., Tomizawa S., Sato R. Effects of organic germanium compound on spontaneously hypertensive rats. Rep. Asai Germanium Res. Inst., 1972, no. 1, pp. 21–23.
  2. Borisevich V. B., Kaplunenko V. G., Kosinov N. V. Nanomaterials in biology. Fundamentals of nanoveterinary. Kyiv, WA “Avicenna”, 2010, 416 p. (in Ukrainian).
  3. Byts H.O. Prevention of gastroenteritis in calves with using medications of selenium and germanium. Scientific Herald of LNAVM named after S. Z. Gzhytsky, 2010. vol. 12, no. 3 (1), pp. 3–6. (in Ukrainian)
  4. Dolaychuk O. P., Fedoruk R. S., Kovalchuk I. I., Kropyvka S. I. Physiological and biochemical processes in the organisms of rats when feeding them with different amounts of germanium citrate. The Animal Biology, 2015, vol. 17, no. 2, pp. 50–56. (in Ukrainian) https://doi.org/10.15407/animbiol17.02.050
  5. Dolaychuk O. P., Fedoruk R. S., Kropyvka S. Y. Physiological reactivity and antioxidant defense system of the animal organism induced by Germanium, Chromium, and Selenium “nanoaquacitrates”. Agricultural Science and Practice, 2015, vol. 2 (2), pp. 50–55. (in Ukrainian) https://doi.org/10.15407/agrisp2.02.050
  6. European convention for the protection of vertebrate animals used for experiment and other scientific purposes. Coun. of Europe, Strasbourg, 1986, 53 p.
  7. Fedoruk R. S., Khrabko M. I., Dolaychuk O. P., Tsap M. M. The growth and development of the F1 rats when watering them, and female-mothers of different doses of germanium citrate. Collection of works of Scientific symposium with international participation “Zootechnycal science — an important factor for the European type of the agriculture”, Moldova, Maximovca, 2016, pp. 780–785.
  8. Fedoruk R. S., Khrabko M. I., Tsap M. M., Martsynko O. E. Growth, development and reproductive function of female rats and their offspring viability at the conditions of the watering of different doses of citrate germanium. The Animal biology, 2016, vol. 18, no. 3, pp. 97–106. (in Ukrainian)
  9. Godovan V. V., Kresyun V. I., Seifullin I. J., Voloshenko B. A. New biologically active substances on the basis of germanium. Clinical Pharmacy, 2000, vol. 4, no. 4, pp. 66–67. (in Ukrainian)
  10. Hunchak O. V, Kaplunenko V. G. Effect of germanium supplements in feed for productive as geese reared for meat. Manufacturing and processing of livestock products, 2015, vol. 1, pp. 156–159. (in Ukrainian)
  11. Khrabko M. I., Fedoruk R. S. Growth and development of F1 male rats’ organism and its immunophysiological activity during the period watering them different doses of nanotechnology and chemically synthesized germanium citrate. Bulletin of Kyiv National Taras Shevchenko University, Problems of regulation of physiological functions, 2016, vol. 2, no. 21, pp. 39–43. (in Ukrainian)
  12. Kovalenko L. V. Evaluation of the stimulating effect of nanoaquachelates of germanium on the natural resistance of animals. Scientific Herald of NULES of Ukraine, Series: Veterinary medicine, quality and safety of products of stock-raising, 2012, vol. 172, no. 1, pp. 203–209. (in Ukrainian)
  13. Kovalchuk I. I. Heavy metals and lipids in the tissue and bee production at traditional and organic bee-keeping conditions and the ways of their levels` correction. Autoref. of PhD thesis in vet. science. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytsky, Lviv, 2015, 41 p. (in Ukrainian)
  14. Kresyun V. I., Shemonayeva K. F., Vidavska A. G. Pharmacological characterization of compounds of germanium. Clinical Pharmacy, 2004, no. 4, pp. 65–68. (in Ukrainian)
  15. Kuldonashvili K. V., Sheremeta V. I., Kaplunenko V. G. Nanoacqualate of germanium effect on the growth of piglets during the prenatal period. Animal Breeding and Genetic, 2016, vol. 51, pp. 261–266. (in Ukrainian)
  16. Lukevics E. J., Gard T. K., Ignatovich L. M., Mironov V. F. The biological activity of compounds of germanium. Riga, Zinatne, 1990, 191 p.
  17. Lukyanchuk V. D., Nemyatyh O. D. Influence of coordination compounds of germanium with nicotinic acid on the activity of enzymes of energy obmela under extreme oxygen-deficient state. Ukrainian Journal of Extreme Medicine named after G. O. Mozhaev, 2003, no. 1, pp. 62–66. (in Ukrainian)
  18. Sahanda I. V. Preparations germanium and their use in medicine. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, 2014, vol. 4, no. 84, pp. 83–86. (in Ukrainian)
  19. Shatorna V. F., Garets V.  I., Savenkova O. O., Kolosova I. I. The influence of heavy metals and nanometals to the condition of reproductive function in experiment. Tavria Medical and Biological Messenger, 2013, vol. 16, no. 1, pp. 246–250. (in Ukrainian)
  20. Stadnik A. M, Byts G. A, Stadnyk O. A. The biological role of germanium in animals and humans. Scientific Messenger of LNAVM named after S. Z. Gzhytsky, 2006, vol. 2, no. 1, pp. 174–85. (in Ukrainian)
  21. Tesarivska U. I., Fedoruk R. S., Shumska M. I. Reproductive function of rat females and postnatal development of F1 and F2 offspring for the actions of different doses of nanogermanium citrate. Scientific Messenger of LNUVMBT named after S. Z. Gzhytsky, 2016, vol. 18, no. 3 (71), pp. 124–129. (in Ukrainian)
  22. Thayer J. S. Germanium compounds in biological systems. Rev. Silicon, Germanium, Tin, Lead Compd., 1985, vol. 8, no. 2–3, pp. 133–155.
  23. Ukraine patent for utility model number 38391. IPC (2006): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, C07C 53/126 (2008.01), C07C 53/10 (2008.01), A23L 1/00, B82B 3/00. Method metal carboxylates “Nanotechnology receiving metal carboxylates”. Kosinov M. V., Kaplunenko V. G. Publish. 12.01.2009, Bull. no. 1. (in Ukrainian)
  24. Vlizlo V. V., Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary. A reference book. Ed. by V. V. Vlizlo. Lviv, Spolom, 2012, 764 p. (in Ukrainian)
  25. Xie W., Chen X., Yang K. Effects of selenium and germanium on lipid peroxidation in rats fed with low selenium grain. Zonghua Yu Fang Yi Xue Za Zhi, 1996, vol. 30, no. 2, pp. 88–90.

скачати повний текст статті в форматі PDF

Bìol. Tvarin, 2017, volume 19, issue 3, pp. 107–114

ВПЛИВ ПРЕПАРАТІВ «ACTIVO» І «ПРОПОУЛ» НА СКЛАД МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКУ ПЕРЕПЕЛІВ ПОРОДИ «ФАРАОН» ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ

О. М. Стефанишин, А. В. Гунчак, О. І. Луковська, Я. М. Сірко, В. О. Кисців, Б. Б. Лісна, С. І. Коретчук

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

У статті наведено результати додаткового введення в раціон перепелів породи «Фараон» фітобіотика «Activo» (дозою 0,10 кг/т корму в період з 21-ї до 71-ї доби) та синбіотика «Пропоул» (дозою 7,5 г/кг корму в період з 21-ї по 35-у добу життя). Досліджували кількісний та якісний склад мікрофлори кишечника перепілок, несучість та якість отриманих яєць. Встановлено, що за введення препарату «Activo» збільшувалась кількість штамів із нормальною ферментативною активністю на тлі зростання загальної кількості клітин E. coli. За використання препарату «Пропоул» спостерігалось збільшення кількості лактобактерій і біфідобактерій у вмісті сліпих кишок птиці на 41-у добу їх життя, а також штамів кишкової палички з високою ферментативною активністю. Тобто обидва препарати позитивно впливали на мікробіоценоз кишечнику перепелів.

Про доцільність уведення до раціонів перепелів породи «Фараон» препаратів «Activo» і «Пропоул» свідчать результати аналізу яєчної продуктивності птиці за період досліду. Показано, що несучість перепілок дослідних груп зростала на 8 % і 13 % відповідно порівняно з показниками у птиці контрольної групи. Водночас покращувались інкубаційні якості яєць, отриманих від перепілок, яким згодовували стосовані препарати, про що свідчить вивід молодняку. Застосування у раціоні перепелів 1-ї дослідної групи препарату «Activo» сприяло збільшенню виходу молодняку на 13 %, а за використання препарату «Пропоул» у 2-й дослідній групі — на 5 % порівняно з показниками яєць від птиці контрольної групи.

Ключові слова: ПЕРЕПЕЛИ, МІКРОФЛОРА КИШЕЧНИКУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ

  1. Bajdevlyatova O. N., Ogurcova N. S., Shomina N. V., Tereshchenko A. V. Morphological indicators of quality of eggs a new subpopulation of chickens for meat and egg productivity direction. Poultry, 2011, vol. 67, pp. 1–7. (in Russian)
  2. Danilevska N., Subbotin V., Tishkin N. Probiotics: effects on different species of quail. Poultry, 2005, no. 8, pp. 14–15. (in Russian)
  3. Demir E., Sarica S., Ozcan M. The use of natural feed additives as alternative to an antibiotic growth promoter in broiler diets. Arch. Geflugelkd., 2005, 69, pp. 110–116.
  4. Gill C. Botanical feed additives. Feed International, 2004, pp. 14–17.
  5. Hunchak A. V., Ratych I. B., Kaminska M. V. Composition of cecum microflora and indices of cellular immunity in broiler chickens under the action of phytomedication. The Animal Biology, 2012, vol. 14, no. 1–2, pp. 518–523. (in Ukrainian)
  6. Jamroz D., Orda J., Kamel C. Influence of phytogenic extracts on performance, digestibility and gut microbial status in broiler chickens. Archiv fur Glflugelkunde; 11th European Poultry Conference, Bremen, 2002, p. 105.
  7. Kaminska M. V. The microflora of the bird’s intestinal tract: composition, main functions, causes and consequences of violations. Poultry, 2010, vol. 65, pp. 45–50. (in Ukrainian)
  8. Kaminska M. V., Stefanyshyn O. M., Hunchak A. V. Determining the composition of intestinal microflora of poultry. Lviv, 2015. 28 p. (in Ukrainian)
  9. Muhina N. V., Korotkov A. V., Martynova I. A., Zajcev F. N. Prospects for the use of natural growth promoters in poultry. Animal Nutrition and Forage Production, 2010, no 7, pp. 41–45. (in Russian)
  10. Neminushchaya L. A., Vorobyeva G. I., Skotnikova T. A. New antibiotics for poultry and their use in order to improve the effectiveness of vaccination. Poultry and poultry products, 2012, no. 5, pp. 41–44. (in Russian)
  11. Rolfe R. D. Interactions among microorganisms of the indigenous intestinal flora and their influence on the host. Rev Infect Dis., 1984, vol. 6, suppl. 1, pp. 73–79. https://doi.org/10.1093/clinids/6.Supplement_1.S73
  12. Shevyirina S. V., Zayceva E. V., Kriklivy H. H. Stages of development of female Japanese quails. Collection of scientific works “The modern world, nature and man”, 2009, pp. 43–44. (in Russian)
  13. Wald C. Gewürze und Coeine Übersicht. Lohmann Inform, 2003, 3, pp. 7–11.
  14. Vlizlo V. V., Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of research in biology, stockbreeding and veterinary medicine. Lviv, Spolom, 2012, 764 p. (in Ukrainian)

скачати повний текст статті в форматі PDF

Bìol. Tvarin, 2017, volume 19, issue 3, pp. 99–106

ДИНАМІКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ КРОЛИЦЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ СУКРІЛЬНОСТІ ЗА ДІЇ РІЗНИХ ФОРМ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ НА ОСНОВІ СТАБІЛІЗОВАНИХ ГОНАДОТРОПІНІВ

Ю. І. Сливчук1, В. Я. Сирватка1, І. I. Гевкан1, О. В. Штапенко1, І. О. Матюха1, Г. О. Мілованова2, О. Ю. Сливчук1

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса. 38, м. Львів, 79034, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

2Київський національний університет імені Т. Шевченка,
вул. Володимирська, 60, м. Київ, 01033, Україна

Розроблено методичні підходи щодо створення нових форм ветеринарних препаратів на основі стабілізованих гонадотропінів, досліджено їх активність за умов тривалого зберігання. Досліджено вплив стабілізованих форм гонадотропних препаратів на механізми реалізації репродуктивної функції у кролематок за умов введення їм стабілізованого гонадотропного препарату у формі ліпосомальної емульсії. Об’єктом дослідження був хоріонічний гормон людини (ХГл), отриманий із сечі вагітних жінок. Активність гонадотропіну в нових формах препаратів на основі стабілізованого нами лізином та сахарозою гонадотропіну визначали за різницею загального та вільного хоріонічного гормону імунохемілюмінісцентним методом. Ефективність дії застосованих препаратів на репродуктивну функцію кролематок визначали за рівнем естрадіолу, прогестерону та окремих гематологічних і біохімічних показників крові кролиць у динаміці впродовж двох тижнів вагітності.

Встановлено, що диспергування призводить до втрати 10–12 % активності гонадотропіну, проте тривалість диспергування не впливає на його активність. У результаті проведених досліджень встановлено, що додані стабілізатори і ліпосомальна форма препарату забезпечують збереження активності гонадотропіну впродовж тривалого зберігання за температури від 2 °С до 4 °С та від 18 °С до 20 °С приблизно на рівні 90 %, якщо за початкову теоретичну активність рахувати ту, яка залишається після диспергування препарату з його 10–12 % втратою. Зростання активності лактатдегідрогенази та концентрації прогестерону та естрадіолу в сироватці крові кролиць за введення стабілізованих препаратів під час штучного осіменіння вказує на їх ефективну дію.

Ключові слова: ХОРІОНІЧНИЙ ГОНАДОТРОПІН, СТАБІЛІЗАЦІЯ, КРОЛИЦІ, ВАГІТНІСТЬ, ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

  1. Cole L. A. New discoveries on the biology and detection of human chorionic. Reprod. Biol. Endocrinol., 2009, 7, 8 p. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2649930.
  2. Frimel G. Immunological methods. Moscow, Medicine, 1987, 215 p. (in Russian)
  3. Larson G. H., Lewis P. E., Dailey R. A. Follicle stimulation hormone pattern and luteal function in cows receiving bovine follicular fluid during three stages of the estrus cycle. Journal of Animal Science, 1987, vol. 64, no. 5, pp. 1491–1497. https://doi.org/10.2527/jas1987.6451491x
  4. Lempiäinen A., Hotakainen K., Alfthan H., Stenman U. Loss of human chorionic gonadotropin in urine during storage at –20 °C. Clinica Chimica Acta, 2012, vol. 413, pp. 232–236. https://doi.org/10.1016/j.cca.2011.09.038
  5. Mc Chesney R., Wilcox A., O’Connor J. Intact HCG, free HCG beta subunit and HCG beta core fragment: longitudinal patterns in urine during early pregnancy. Hum Reprod., 2005, vol. 20, pp. 928–935. https://doi.org/10.1093/humrep/deh702
  6. Pierce J. G., Parsons T. F., Glycoprotein hormones: structure and function. Annu. Rev. Biochem., 1981, 50, pp. 465–495. https://doi.org/10.1146/annurev.bi.50.070181.002341
  7. Slyvchuk Yu. I., Hevkan I. I., Matyukha I. O., Syrvatka V. Ya. Stabilizing the gonadotropin activity with the use of organic compounds. Journal of Microbiology, Biotechnology and Food Sciences, Nitra, Slovakia, 2014, vol. 3, pp. 160–163.
  8. Slyvchuk Yu. I. The use of carbohydrates to stabilize the activity of gonadotropins. Materials of Intern. Scientific-prak. Confer. “Actual problems of scientific and practical veterinary medicine” dedicated to the Vet. Mr., Prof. G. S. Sivkova (March 28–29, 2013). Collection of scientific works of the All-Russian Scientific Research Institute of Veterinary Entomology and Arachnology, Tyumen. Russia, 2013, no. 52, pp. 186–192.
  9. Smolyaninov B. V., Krotkikh M. O. Biotechnology of farm animals. A tutorial. Odessa, 2008, 199 p. (in Russian)

скачати повний текст статті в форматі PDF

Bìol. Tvarin, 2017, volume 19, issue 3, pp. 88–98

ВМІСТ ЖИРНИХ КИСЛОТ В ОРГАНАХ CYPRINUS CARPIO L. ЗА РІЗНИХ УМОВ ІСНУВАННЯ

С. В. Сисолятін

sergiy_sv@ukr.net

Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

Важливе значення у процесах адаптації живих організмів до екстремальних умов зовнішнього середовища відіграють жирні кислоти (ЖК). Методом газорідинної хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектором досліджено жирнокислотний пул загальних ліпідів печінки, зябер та головного мозку Cyprinus caprio L. за нормобіозу та штучного гіпобіозу (на 6-у та 24-у години експозиції). Відмічено органоспецифічність за кількісним вмістом ЖК загальних ліпідів в організмі коропів. За нормобіозу ліпіди головного мозку коропів, на відміну від інших органів, характеризуються вищим рівнем насичених (42,4 %) та нижчим рівнем ненасичених ЖК (57,6 %) за рахунок високого рівня моноєнових ненасичених ЖК (39,3 %) та низького рівня полієнових ненасичених ЖК (18,3 %).

Встановлено, що вплив гіпокси-гіперкапнічного середовища за гіпотермії (штучний гіпобіоз) спричиняє зміни у кількісному складі жирних кислот загальних ліпідів органів коропів. Зокрема спостерігається зниження вмісту насичених жирних кислот, переважно пальмітинової та стеаринової, що, ймовірно, пов’язано з енергетичними та адаптаційними процесами. Вміст ненасичених жирних кислот ліпідів у досліджуваних органах збільшується переважно за рахунок полієнових, зокрема лінолевої, ліноленової, арахідонової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової. При цьому знижується ступінь насиченості жирних кислот. Зростання вмісту моноєнових ненасичених жирних кислот вірогідне лише у печінці коропів.

З’ясовано, що зростання сумарного вмісту жирних кислот родин ω-3, ω-9 та особливо ω-6, що призводить до змін величин відношень цих кислот, в органах коропів за штучного гіпобіозу має модифікаційний характер. Індекс інтенсивності обміну ліпідів (відношення вмісту пальмітинової кислоти до олеїнової (С16:0/С18:1ω9)) найбільше знижується у печінці та зябрах — у середньому на 54 % на 24-у годину експозиції гіпобіозу.

Виявлена за штучного гіпобіозу специфічна перебудова кількісного складу жирних кислот ліпідів печінки, зябер та головного мозку коропів може мати компенсаторний характер, спрямований на підтримку їх функціональної активності за інших умов існування.

Ключові слова: ПЕЧІНКА, ЗЯБРА, ГОЛОВНИЙ МОЗОК, ЖИРНІ КИСЛОТИ, КОРОПИ, НОРМОБІОЗ, ШТУЧНИЙ ГІПОБІОЗ

  1. Aggelousis G., Lazos E. S. Fatty acid composition of the lipids from eight freshwater fish species from Greece. Journal of Food Composition and Analysis, 1991, pp. 68–76. https://doi.org/10.1016/0889-1575(91)90049-C
  2. Christie W. W. Lipid Analysis: Isolation, Separation, Identification and Structural Analysis of Lipids. Oxford, Pergamon Press., 1982, 207 p.
  3. Fedorchenko S. V., Kurt S. Chromatographic methods of analysis. Ivano-Frankivsk, Prykarp. National University named after V. Stefanyk, 2012, 146 p. (in Ukrainian)
  4. Folch J., Leez M., Stanley. H. S. Simple method for the isolation and purification of total lipides from animal tissues. J. Biol. Chem., 1957, 226 (2), pp. 497–501.
  5. Guschina L. A., Harwood J. L. Mechanisms of temperature adaptation in poikilotherms. FEBS Lett., 2006, vol. 580, is. 2, pp. 5477–5483.
  6. Hong H., Zhou Y., Wu H., Luo Y., Shen H. Lipid Content and Fatty Acid Profile of Muscle, Brain and Eyes of Seven Freshwater Fish: a Comparative Study. Journal of the American Oil Chemists’ Society, May 2014, vol. 91, is. 5. Pp. 795–804.
  7. Khyzhnyak S. V., Midyk S. V., Sysoliatin S. V., Voitsitsky V. M. Fatty acids composition of inner mitochondrial membrane of rat cardiomyocytes and hepatocytes during hypoxia — hypercapnia. Ukrainian Biochemical Journal, 2016, vol. 88, no. 3, pp. 92–98. (in Ukrainian) https://doi.org/10.15407/ubj88.03.092
  8. Kminkova M., Winterova R., Kucera J. Fatty acids in lipids of carp (Cyprinus carpio) tissues. Czech J. Food Sci., 2001, vol. 19. pp. 177–181. https://doi.org/10.17221/6604-CJFS
  9. Kogteva G. S., Bezuglov V. V. Unsaturated fatty acids as endogenous bioregulators. Overview. Biochemistry, 1998, vol. 63, is. 1. pp. 6–15. (in Russian)
    Timofeev N. N. Hypobiosis and cryobiosis. Past, present and future. Moscow, Inform-Znanie, 2005, 256 p. (in Russian)
  1. Kokunin V. A. Statistical processing of data with a small number of experiments. Ukr. Biochem. Journal, 1975, vol. 47, no. 6, pp. 776–790. (in Russian)
  2. Kreps E. M. Lipids of cell membranes. Leningrad, Science, 1981. 339 p. (in Russian)
  3. Melnytchuk S. D., Melnytchuk D. O. The animal hypobiosis state (molecular mechanisms and practical implications for the agriculture and medicine). Kyiv, NULES press, 2007, 220 p. (in Ukrainian)
  4. Melnychuk S. D., Melnychuk D. O., Tereshchenko S. V. The method of transfer and storage of fish in a state of artificial hibernation and installation for its implementation. Patent UA, no. 99116062, 2001. (in Ukrainian)
  5. Sidorov V. S. Ecological fish biochemistry. Lipids. Leningrad, Science, 1983, 240 p. (in Russian)
  6. Smolyaninov K. B., Paranyak R. P., Yanovich V. G. The biological role of polyunsaturated fatty acids. The Animal biology, 2002, vol. 4, no. 1–2, pp. 16–31. (in Ukrainian)
  7. Timofeev N. N. Hypobiosis and cryobiosis. Past, present and future. Moscow, Inform-Znanie, 2005, 256 p. (in Russian)
  8. Tocher D. R., Bell M. V. Biosynthesis of fatty acids; general principles and new directions. In: Arts M. T., Brett M., Kainz M., eds. Springer-Verlag; New York, NY, USA. 2009, pp. 211–236.

скачати повний текст статті в форматі PDF

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ АВТОРІВ
ПУБЛІКАЦІЙНА ЕТИКА
ПРОЦЕС РЕЦЕНЗУВАННЯ
ПОЛІТИКА ЩОДО ПЛАГІАТУ
ПОЛІТИКА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ
КОНФІДЕЦІЙНІСТЬ
АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ
АРХІВ

ICLOGO

DOAJ logo colour

gslogo

cr

nbuv

ouci0

WorldCat Logo

oa

Search