ВПЛИВ МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ МІКОТОКСИНІВ КОРМУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ КОНЕЙ

О.В.Ткачов1, І.О.Жукова2

sasha_sashaola@ukr.net

 

1Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України, вул. 7-ої Гвардійської Армії, 3, м. Харків, 62404, Україна

2Харківська державна зооветеринарна академія, смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., 62341, Україна

 

У статті представлені результати досліджень впливу максимально допустимих концентрацій мікотоксинів корму на гомеостаз, ефективність штучного осіменіння кобил охолодженою та відталою спермою. Досліджено комплексний вплив субклінічних доз зеараленона, Т-2 токсину, дезоксініваленолу і афлатоксину на гематологічні, біохімічні показники крові обстежених племінних конематок української верхової породи. Встановлено, що існуючі максимально допустимі рівні мікотоксинів корму для коней потребують перегляду по відношенню до племінних кобил, котрі використовуються у системі штучного осіменіння. Встановлено, що комплексне потрапляння в організм обстежених кобил максимально допустимих концентрацій зеараленону, Т-2 токсину, дезоксиніваленолу, афлатоксину протягом чотирьох і більше тижнів знижує ефективність парування на 32,8 % (р<0,001), осіменіння охолодженою спермою — на 29,5 % (р<0,001), відталою спермою — на 25,1 % (р<0,001). За тривалого потрапляння з кормом максимально допустимих концентрацій мікотоксинів у піддослідних кобил у першу чергу зростає активність гамма-глутамілтрансферази на 14 добу, і сягає максимуму на 21 добу досліду, що свідчить про латентну гепатоцелюлярну недостатність. Через п’ять тижнів годівлі кобил кормом із допустимими концентраціями зеараленону, Т-2 токсину, дезоксиніваленолу і афлатоксину зміни показників крові свідчать про пригнічення імунної системи та скриті запальні процеси, котрі, можливо, сприяли зниженню запліднюваності. Проведені дослідження дозволяють говорити або про необхідність зниження допустимих концентрацій зеараленону, Т-2 токсину, дезоксиніваленолу і афлатоксину у кормах для племінних маток як мінімум у 2 рази; або про обмеження періоду годівлі племінних кобил контамінованим кормом у парувальний період не більше 4–5 тижнів. Для підвищення виходу лошат перед проведенням штучного осіменіння необхідно враховувати комплексний негативний вплив мікотоксинів корму на гомеостаз конематок.

Ключові слова:БІОТЕХНОЛОГІЯ ВІДТВОРЕННЯ КОНЕЙ, МІКОТОКСИНИ, ШТУЧНЕ ОСІМЕНІННЯ, ПАРУВАННЯ, МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМІ РІВНІ, ЗЕАРАЛЕНОН, Т-2 ТОКСИН, ДЕЗОКСІНІВАЛЕНОЛ, АФЛАТОКСИН

скачати повний текст статті в форматі PDF

Search