ВМІСТ ЕНДОКРИНОЦИТІВ У КИШЕЧНИКУ ГУСЕЙ

ЗА КОРМОВОЇ ДЕПРИВАЦІЇ

М.М. Кущ

dr.kushch@meta.ua

Харківська державна зооветеринарна академія, вул. Ювілейна, 1;

сел. Мала Данилівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62341, Україна

Накопичені до цього часу дані стосовно вмісту ендокринних клітин APUD-системи в шлунково-кишковому тракті людини і тварин свідчать про значні індивідуальні коливання їх кількості. У статті представлені результати експериментального дослідження впливу кормової депривації на вміст ендокриноцитів APUD-системи у кишечнику гусей 8-місячного віку великої сірої породи, що виявляються у світловому мікроскопі. Для оцінки загальної кількості ендокриноцитів (аргірофільних клітин) слизової оболонки кишечнику застосовували реакцію за Гримеліусом, популяції аргентафінних (ентерохромафінних, Ес-клітин) — реакцію за Массоном-Гамперлем у модифікації Singh. Встановлено, що в тонкому відділі кишечнику апудоцити виявляються переважно в нижній третині крипт, у напрямку до прямої кишки на всій їх глибині і в епітелії ворсинок. Ендокриноцити лежать на базальній мембрані, великі світлі ядра займають їх центральну частину, цитоплазма містить гранули темно-коричневого кольору. Переважна більшість клітин відноситься до «закритого» типу. Із збільшенням тривалості кормової депривації загальна популяція ендокриноцитів (аргірофільних клітин) поступово зменшується: у дванадцятипалій кишці у 6,47 разy, порожній — у 6,87 разy, клубовій — у 4,76 разy, сліпих — у 6,12 разy і прямій — у 9,97 разy. Натлі зменшення загальної кількості ендокриноцитів інтенсивніше зменшується популяція аргентафінних клітин: у дванадцятипалій кишці у 14,45 разу, порожній — у 22,71 разу, клубовій — у 15,91 разу, сліпих — у 17,5 разу і прямій — у 22,43 разу. Зменшення кількості ендокриноцитів, що виявляються, ймовірно, відображає процес їх дегрануляції й активну роль гормонів і біоамінів, які вони синтезують, у т. ч. серотоніну в компенсаторно-пристосувальних реакціях на вплив кормової депривації.

Ключові слова: ГУСИ,КОРМОВА ДЕПРИВАЦІЯ, КИШЕЧНИК, СЛИЗОВА ОБОЛОНКА, АПУДОЦИТИ, АРГЕНТАФІННІ І АРГІРОФІЛЬНІ ЕНДОКРИНОЦИТИ, СЕРОТОНІН

скачати повний текст статті в форматі PDF

Search