Біологія тварин

Патологоанатомічні зміни у лабораторних щурів за експериментального зараження личинками нематоди Eustrongylides excisus (Nematoda: Dioctophymatidae)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Полковника Потєхіна, 16, м. Київ, 03041, Україна

Метою досліджень було змоделювати експериментальне зараження лабораторних щурів личинками нематоди Eustrongylides excisus та задокументувати макроскопічні змін в органах і тканинах піддослідних тварин. З метою створення найбільш оптимальних умов для виживаності личинок нематод тварин ділили на 4-и групи. І група — дослідна група референтних тварин, ІІ та ІІІ — дослідні групи, яким перорально вводили 1% розчин соляної кислоти у кількості 0,5 та 1 мл відповідно; IV група — контрольна. Тварин І, ІІ і ІІІ груп експериментально заражали личинками нематоди Eustrongylides excisus. Так, виживаність личинок паразитів у І, ІІ і ІІІ групах становила 18, 38 та 52 % відповідно, від загальної кількості личинок, яких було введено в організм щурів. В інвазованих щурів відмічали зміни клінічного стану: слабкість, відсутність апетиту, болючість та напруженість черевної стінки, тощо. Після проведення евтаназії та наступної автопсії було встановлено ознаки серозно-фібринозного та гнійно-фібринозного перитоніту. Також відмічали адгезію листків очеревини та утворення мікроабсцесів під капсулою печінки. Відмічали патології органів грудної порожнини, зокрема серця (крововиливи на перикарді та оболонках серця) і легень (явища застійної гіперемії, набряку). Також виявляли ознаки катарального та геморагічного гастриту, перфорації шлункової стінки. Встановлено статистично значущу тенденцію, що із зниженням рівня pH шлункового соку щурів кількість личинок, що вижили в організмі тварин, збільшувалась.

Ключові слова: Eustrongylides excisus, щури, експериментальне зараження, автопсія, патологоанатомічні зміни, перитоніт

1. Abdullaev EG, Babyshin VV, Novikov YuA., Gusev AV, Malakhov NB. Peritonitis, A practical training manual. Vladimir, Publishing VlGU. 2014: 144 p. (in Russian)
2. Bessarabov BF, Ostapenko VA. Predator birds. Diagnosis, treatment and prevention of diseases; Content Methods, teaching aid. Moscow, “Aqua-print”. 2011: 256 p. (in Russian)
3. Branciari R, Ranucci D, Miraglia D, Valiani A, Veronesi F, Urbani E, Vaglio G, Pascucci L, Franceschini R. Occurrence of parasites of the genus Eustrongylides spp. (Nematoda: Dioctophymatidae) in fish caught in Trasimeno lake, Italy. Italian Jour. of Food Safety. 2016; 5(4): 206–209. DOI: 10.4081/ijfs.2016.6130.
4. Budasheev VP, Grigoryev EG, Tsibikova EN, Lepekhova SA. Modeling of peritonitis in an experimental setting. Bulletin of the All-Russian Scientific Research Center, Siberian Branch of the Russian Academy of Medical Sciences. 2011; 6(58): 143–147. (in Russian)
5. Buyne OR, Bleichrodt RP, Verweij PE, Groenewoud HMM, Goor H, Hendriks TA. Peritonitis model with low mortality and persisting intra-abdominal abscesses. International Journal of Experimental Pathology. 2006; 87(5): 361–368. DOI: 10.1111/j.1365-2613.2006.00488.x.
6. Chernjadev SA, Bulaeva EI, Kubasov KA. Pathogenetic aspects of intestinal paresis in peritonitis. Dental problems, Yekaterinburg, UMMU. 2016; 12(4): 84–89. DOI: 10.18481/2077-7566-2016-12-4-84-89. (in Russian)
7. Cole R. Eustrongyloidosis. In: Field Manual of Wildlife Diseases. General Field Procedures and Diseases of Birds. 2013; 29: 223–228.
8. Deardorff TL, Overstreet RM. Seafood-transmitted zoonoses in the United States: the fishes, the dishes, and the worms. In: Microbiology of Marine Food Products (ed. by D. R. Ward & C. R. Hackney). New York. 1991: 211–265. DOI: 10.1007/978-1-4615-3926-1_9.
9. Fedorov NM, Firsov NF, Soloviev NA. Veterinary and sanitary examination in river perch with Eustrongylidosis. Veterinary Pathology. 2014; 3–4: 68–73. (in Russian)
10. Gadelha DNB, Melo MCSC, Oliveira TKB, Brandt CT. Autogenous fecal peritonitis in Wistar rats with permanent bilateral carotid occlusion. Morbidity, mortality and microbiological response. Acta Cir. Bras. 2013; 28(4): 299–306. DOI: 10.1590/S0102-86502013000400010.
11. Goncharov SL, Soroka NM, Pashkevich IY, Dubovyi AI, Bondar AO. Infection of Predatory Fish with Larvae of Eustrongylides excisus (Nematoda, Dioctophymatidae) in the Delta of the Dnipro River and the Dnipro-Buh Estuary in Southern Ukraine. Vestnik Zoologii. 2018; 52(2): 137–144. DOI: 10.2478/vzoo-2018-0015.
12. Guerin PF, Marapendi S, Grail SL. Intestinal perforation caused by larval Eustrongylides. Morb. Mort. Week. Rep. 1982; 31: 383–389.
13. Ito Y, Kinashi H, Katsuno T, Suzuki Y, Mizuno M. Peritonitis-induced peritoneal injury models for research in peritoneal dialysis review of infectious and non-infectious models, Renal Replacement Therapy. 2017; 3(16): 1–10. DOI: 10.1186/s41100-017-0100-4.
14. Karmanova EM. Dioctophymidea of animals and man and the diseases caused by them. Moscow, Nauka Publishing. 1968: 383 p.
15. Lichtenfels JR, Stroup CF. Eustrongylides sp. (Nematoda: Dioctophymatoidea): First Report of an Invertebrate Host (Oligochaeta: Tubificidae) in North America. Proc. Helminthol. Soc. Wash. 1985; 52(2): 320–323. Available at: http://bionames.org/bionames-archive/issn/0018-0130/52/320.pdf
16. Ljubojevic D, Novakov N, Djordjevic V, Radosavljevic V, Pelic M, Cirkovic M. Potential parasitic hazards for humans in fish meat. Procedia Food Science. 2015; 5: 172–175. DOI: 10.1016/j.profoo.
    2015.09.049.
17. Melo FTV, Melo CSB, Nascimento LCS, Giese EG, Furtado AP, Santos JN. Morphological characterization of Eustrongylides sp. larvae (Nematoda, Dioctophymatoidea) parasite of Rhinella marina (Amphibia: Bufonidae) from Eastern Amazonia. Rev. Bras. Parasitol. Vet., 2016; 25(2): 7–12. DOI: 10.1590/S1984-29612016024.
18. Melo MCSC, Gadelha DNB, Oliveira TKB, Brandt CT. Severe autogenously fecal peritonitis in Wistar rats with permanent bilateral carotid occlusion. Response to intra peritoneal moxifloxacin combined with dexamethasone. Acta Cir. Bras. 2014; 29(2): 76–81. DOI: 10.1590/S0102-86502014000200001.
19. Metin S, Didinen Bİ, Boyaci YO, Kubilay A, Emre N, Didinen H, Emre Y. Occurrence of Eustrongylides excisus, Jägerskiöld, 1909 larvae (Nematoda: Dioctophymatidae) in Pikeperch (Sander lucioperca L.) in Lake Eğirdir. Süleyman Demirel Üniversitesi Eğirdir Su Ürünleri Fakültesi Dergisi. 2014; 10(1): 20–24. DOI: 10.22392/egirdir.246371.
20. Moshu A. Helminths of fish ponds between the rivers Dniester and Prut, potentially dangerous to human health. Kishineu, Eco-Tiras, 2014: 88 p. (in Russian)
21. Narr LL, O’Donnell JG, Libster B, Alessi P, Abraham D. Eustrongylidiasis — a parasitic infection acquired by eating live minnows. J. Am. Ost. Assoc. 1996; 96(7): 400–402. DOI: 10.7556/jaoa.1996.96.7.400.
22. Noei MR, Ibrahimov S, Sattari M. Parasitic worms of the Persian sturgeon, Acipenser persicus Borodin, 1897 from the southwestern shores of the Caspian Sea. Iranian Jour. of Ichthyology. 2015; 2(4): 287–295. DOI: 10.22034/iji.v2i4.107.
23. Novakov N, Bjelic-Cabrilo O, Circovic M, Jubojevik D, Lujic J, Davidov I, Jovanovic M. Eustrongylidosis of European Catfish (Siluris glanis). Bulg. J. Agric. Sci. 2013; 19(1): 72–76. Available at: https://www.agrojournal.org/19/01-13s.pdf
24. Pazooki J, Masoumian M, Yahyazadeh M, Abbasi J. Metazoan parasites from freshwater fishes of Northwest Iran. J. Agric. Sci. Technol. 2007; 9: 25–33. Available at: https://jast.modares.ac.ir/article-23-9130-en.pdf
25. Soylu E. Metazoan Parasites of Perch Perca fluviatilis L. From Lake Sığırcı, Ipsala, Turkey. Pakistan J. Zool., 2013; 45(1): 47–52. Available at: http://zsp.com.pk/pdf45/47-52%20_7_%20PJZ-926-12%207-12-12.pdf
26. Spalding MG, Forrester DJ. Pathgenesis of Eustrongylides ignotus (Nematoda: Dioctophymatidae) in Ciconiiformes. Journal of Wildlife Diseases. 1993; 29(2): 250–260. DOI: 10.7589/0090-3558-29.2.250.
27. Wittner M, Turner JW, Jacquette G, Ash LR, Salgo MP, Tanowitz HB. Eustrongylidiasis — a parasitic infection acquired by eating sushi. N. Engl. J. Med. 1989; 320: 1124–1126. DOI: 10.1056/NEJM198904273201706.