Біологія тварин

Завантажити повний текст статті у форматі PDF

Bìol. Tvarin. 2020; 22(1): 46–49.
https://doi.org/10.15407/animbiol22.01.046
Received 21.02.2020 ▪ Accepted 18.03.2020 ▪ Published online 01.05.2020

Природні механізми захисту коропових риб за ураження бактерійним аеромонозом і за дії синбіотичного препарату «Ентеронормін»

Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Аеромоноз коропових риб є одним з найпоширеніших захворювань ставкових риб, яке завдає значної шкоди рибництву: загибель риби становить від 10 до 90 %. Для лікування хворих риб застосовують антибактерійні препарати: нітрофурани, антибіотики, кормові антибіотики, а також барвники. Незважаючи на значні переваги від використання антибіотиків, сьогодні вважають, що надмірне використання будь-яких антибіотичних речовин упродовж певного періоду часу може призвести до появи локальної популяції бактерій, стійкої до їх дії. Тому пробіотики мають низку переваг перед наявними вітамінними і антибіотичними препаратами: технологічні в застосуванні тваринам; малотоксичні; їх виробництво просте і екологічно чисте; ці препарати дешеві; економічна ефективність їх застосування висока. Наведено результати досліджень впливу синбіотичного препарату «Ентеронормін» у комплексі з Йодом і Селеном на показники неспецифічної резистентності організму коропів, уражених бактерійним аеромонозом. Дослідження проводили в умовах акваріумів у Львівській дослідній станції Інституту рибного господарства НААН. Контрольна група, до якої входили клінічно здорові риби, впродовж 7 днів через зонд отримувала 3 % крохмальну суспензію; перша дослідна група (Д1) — хворі на аеромоноз коропи, яким аналогічно задавали лише 3 % крохмальну суспензію; другій дослідній групі (Д2), яку сформували з хворих на аеромоноз коропів, задавали препарат «Ентеронормін» з розрахунку 2 мг на 1 кг маси риби у складі 3 % крохмальної суспензії. Перед введенням коропам досліджуваний препарат активували 14–16 год. водою, збагаченою іонами біологічно активного йоду та селену у формі «Йодіс+Se» (ТУ У 15.7-30631018-011:2011). Дослідження показали, що захворювання коропів асоційованою бактеріальною формою аеромонозу спричиняло імуносупресивний вплив на показники природної резистентності організму. Зокрема, зафіксовано зниження фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів і лізоцимної активності сироватки крові на тлі збільшення вмісту циркулюючих імунних комплексів і фагоцитарного індексу. Констатовано реабілітаційну дію синбіотичного препарату «Ентеронормін» у комплексі з Йодом і Селеном на досліджувані показники клітинної і гуморальної ланок неспецифічної резистентності організму риб, уражених бактерійним аеромонозом.

Ключові слова: риби, короп, аеромоноз, синбіотики, «Ентеронормін», циркулюючі імунні комплекси, лізоцимна активність сироватки крові, фагоцитарна активність, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число

1. Davydov ON, Abramov AV, Kurovskaja LJ. Biological preparations and chemicals in aquaculture. Kyiv, Logos. 2009: 21–39. (in Russian)
2. Gryga NP, Bohdan VP. Exediensу and necessity of using of probiotic for animals. Scientific and Technical Bulletin of State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives, 2017; 18(1): 310–313. Available at: http://www.scivp.lviv.ua/images/files/Naukovo_tekhnichnyy_byuleten/2017_18_1/53.pdf (in Ukrainian)
3. Hai NV. The use of probiotics in aquaculture. Journal of applied microbiology. 2015; 119(4): 917–935. DOI: 10.1111/jam.12886.
4. Jakobisjak M. Immunology. Vinnytsya, Nova Knyga, 2004: 672 p. (in Ukrainian)
5. Kotsiumbas IY, Gunchak VM, Stetsko TI. The problem of using antimicrobials to promote growth of productive animals and alternatives their using. Scientific and Technical Bulletin of State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives, 2013; 14(3–4): 381–389. Available at: http://www.scivp.lviv.ua/images/files/Naukovo_tekhnichnyy_byuleten/NTB_2013_14_3_4/71.pdf (in Ukrainian)
6. Lie Ø, Evensen Ø, Sørensen A, Frøysadal E. Study on lysozyme activity in some fish species. Diseases of Aquatic Organisms. 1989; 6: 1–5. DOI: 10.3354/dao006001.
7. Mikryakov VR. Fish immune system response to water contamination by toxicants and acidification of the environment. Moscow, Nauka. 2001: 126 p. (in Russian)
8. Official Journal of the European Union L276/33, 2010. Directive 2010/63/EU of The European Parliament and of The Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. 86/609/EC. 20.10.2010.
9. Pandiyan P, Balaraman D, Thirunavukkarasu R, George EGJ, Subaramaniyan K, Manikkam S, Sadayappan B. Probiotics in aquaculture. Drug Invention Today. 2013; 5(1): 55–59. DOI: 10.1016/j.dit.2013.03.003.
10. Pérez-Sánchez T, Ruiz-Zarzuela I, de Blas I, Balcázar JL. Probiotics in aquaculture: a current assessment. Reviews in Aquaculture. 2014; 6(3): 133–146. DOI: 10.1111/raq.12033.
11. Roberts RJ. Fish Pathology. 4^th ed. Wiley-Blackwell. 2012: 590 p. DOI: 10.1002/9781118222942.
12. Saurabh S., Sahoo PK. Lysozyme: an important defense molecule of fish innate immune system. Aquaculture research. 2008; 39(3): 223–239. DOI: 10.1111/j.1365-2109.2007.01883.x.
13. Vishchur OI, Kychun IV, Leshovska NM, Mamchuk NA, Yamroz VY, Matlakh IY, Rokita IM. Natural resistance of some fish species. Scientific and technical bulletin of Institute of animal biology and State scientific research control institute of veterinary medical products and fodder additives. 2008; 9(3): 343–347. (in Ukrainian)
14. Vlizlo VV, Fedoruk RS, Ratych IB. Laboratory Methods of Investigation in Biology, Stockbreeding and Veterinary Medicine: a reference book. Lviv, 2012: 764 p. (in Ukrainian
15. Vovk NI, Bozhik VJ. Ichthyopathology. Kyiv, Agrarna osvita. 2014: 308 p. (in Ukrainian)