ВМІСТ І СКЛАД ЛІПІДІВ НАЙДОВШОГО М’ЯЗА СПИНИ МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ РІЗНОГО ВІКУ ЗА УМОВ ІНТЕНСИВНОЇ ВІДГОДІВЛІ
1Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів 79034, Україна
2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна
3Львівський державний університет фізичної культури,
вул. Костюшка, 11, м. Львів, 79007, Україна
4Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН,
вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Львівська обл., 81115, Україна
У статті наведені дані про вплив інтенсивної відгодівлі молодняку овець на прирости маси тіла, хімічний і ліпідний склад тканин найдовшого м’яза спини, біологічну та харчову цінність м’яса.
Дослід провели на баранчиках асканійської тонкорунної породи таврійського типу. За методом аналогів було підібрано 6 голів новонароджених ягнят середньою масою тіла 4,58 кг, які утримувались на підсосі до 1,5-місячного віку. Після цього тварин перевели на інтенсивну відгодівлю.
Встановлено, що у підсисний період маса ягнят в середньому становила 12,3 кг, абсолютний приріст — 7,8 кг,а середньодобовий — 172,1 г. За переведення тварин на інтенсивну відгодівлю середньодобові прирости маси тіла підвищилися до 215,0 г у 4-місячному віці і до 228,2 г — у 5-місячному, або на 24,8 і 32,5 % більше порівняно з 1,5-місячними тваринами, які були на підсисі.
У найдовшому м’язі спини баранчиків 4-місячного віку, порівняно з 5-місячними, встановлено менший вміст сухої речовини (на 1,08 %) і загального жиру (на 1,74 %). Збільшення вмісту загальних ліпідів у м’язі тварин 5-місячного віку відбувалося лише за рахунок триацилгліцеролів (на 6,18 %), оскільки інші фракції (неетерифікований і етерифікований холестерол, моно- і диацилгліцероли) є у меншій або майже у такій же кількості, як і у 4-місячних. Зменшення загальних фосфоліпідів у найдовшому м’язі спини баранчиків 5-місячного віку відбувалося за рахунок вірогідного зниження фракції фосфатидилетаноламіну на 2,49 %. Проте у м’язі тварин молодшого віку (4-місячних) міститься більша кількість загальних фосфоліпідів за рахунок зростання вмісту азотовмісних фракцій, зокрема, фосфатидилетаноламіну та фосфатидилхоліну, які є метаболічно активними компонентами клітинних мембран, що може свідчити про інтенсивність обмінних процесів у них, а також кращу біологічну та харчову цінність такого м’яса.
Ключові слова: БАРАНЧИКИ, ГОДІВЛЯ, НАЙДОВШИЙ М’ЯЗ СПИНИ, ЛІПІДИ, ФОСФОЛІПІДИ, ХІМІЧНИЙ СКЛАД
- Borys B. Lipid profile of intramuscular fat in lamb meat. Animal Science Papers and Reports, 2012, vol. 30, no. 1, pp. 45–56.
- Folch J., Leez M., Stanley. H. S. Simple method for the isolation and purification of total lipides from animal tissues. J. Biol. Chem., 1957, 226 (2), pp. 497–501.
- Malenko G. P. Methodical guidelines for the study of lipid metabolism in farm animals. Borovsk, 1973, pp. 87–89. (in Russian)
- Ružić-Muslić D., Negovanović D., Petrović M. Effect of concentrations of oliets for fattening lambs on alegraclability of nutritive substances, 2005, vol. 45, no. 85, pp. 71–74.
- Sando C., Enser M. E., Campo M. M., Nute G. R., Maria G., Sierra I., Wood I. D. Fatty acid composition and sensory characteristics of lamb carcasses from Britain and Spain. Meat Science, 2000, vol. 54, pp. 339–346. https://doi.org/10.1016/S0309-1740(99)00108-4
- Sinclaiz L. L. Nutritional manipulation of the fatty acid composition of sheep meat: a review. Aqr. Sci., 2007, vol. 145, no. 5, pp. 419–434.
- Tarig M. M. Influence of Slaughtering Age on Chemical Composition of Mengali Sheep Meat at Quetta. Pakistan J. Zool., 2013, vol. 45 (1), pp. 235–239.
- Vlizlo V. V., Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary. Lviv, 2012, 764 p. (in Ukrainian)
- Yanovich V. G, Sologub L. I. Biological bases of transformation of nutrients of feed in ruminants. Lviv, Triada plus, 2000, 376 p. (in Ukrainian)
- Zarpulayev S. N. Transformation of Protein and Feed Energy in Lambs, Zootechnics, Moscow, 1988, no. 8, pp. 40–41. (in Russian)