ПОШИРЕННЯ КАЛІЦИВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ КОТІВ В УМОВАХ МЕГАПОЛІСУ
Т. Г. Козленко, В. В. Недосєков
tatiana188981@gmail.com
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна
У статті викладено результати моніторингових досліджень з вивчення рівня поширення каліцивірозу котів та особливостей його прояву в умовах міста Київ за період 2012–2016 рр. Всього було клінічно обстежено 2085 тварин, з яких у 174 лабораторно виявлений вірус каліцивірозу котів. За результатами наших досліджень, найбільш схильні до захворювання безпородні коти — 36,2 %, тварини британської породи — 16,1 %, перської — 7,5 %, а також російський сфінкс — 20,1 %.
Найчастіше хворіють молоді тварини віком від 1 до 6 місяців (48,8 %). Найменшу частку хворих на каліцивіроз становлять дорослі тварини віком від 2-х років (6,9 %). Перебіг інфекції багато в чому залежить від умов утримання тварин. Гостро, з великим відсотком летальності, вона проходить у кошенят 2–6-місячного віку. У дорослих кішок, особливо за їх скупченого утримання, гострий перебіг хвороби часто переходить у латентний або хронічний.
Каліцивіроз у Києві виявляється практично цілий рік у вигляді ензоотій з весняними та осінніми підйомами цієї хвороби. Найбільшу кількість хворих тварин реєстрували в осінній період (37 %) та навесні (29 %).
Основною найбільш ранньою клінічною ознакою за гострого перебігу хвороби є серозний кон’юнктивіт (60 %) та риніт, за хронічного — катаральний трахеїт і бронхіт, а іноді — пневмонія (20 % тварин).
Подані результати досліджень дають можливість розширити наукові знання щодо ролі вірусу каліцивірозу кішок у виникненні масових захворювань у тварин, а також можуть бути використані при подальшому вивченні епізоотології вірусних інфекцій у кішок з метою вдосконалення лікувально-профілактичних заходів.
Ключові слова: КАЛІЦИВІРОЗ, КОТИ, ВИНИКНЕННЯ, ПОШИРЕННЯ, ПЕРЕБІГ, ІНФЕКЦІЯ, ВІРУС
