УДК (61214+612.42):636.21 http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.04.030
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ОРГАНІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ У ПЛОДІВ СВИНІ СВІЙСЬКОЇ
П. М. Гаврилін, А. В. Оліяр, О. М. Мирний
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет,
вул. Ворошилова, 25, м. Дніпро, 49600, Україна
Встановлено, що в пренатальному періоді онтогенезу у скелеті свині свійської присутні дві структурно-функціональні форми кісткового мозку: остеобластична (кісткоутворювальна) та гемопоетична (кровотворна), розвиток і структурно-функціональна трансформація яких проходить паралельно, з різною швидкістю та векторами напрямку, що в сукупності проявляється особливостями його зональної гісто- та цитоархітектоніки в різних осередках окостеніння скелета плодів. Основні структурні компоненти кісткового мозку у плодів свині свійської в межах кістковомозкових вічок осередків окостеніння кісткових органів розташовуються у певній закономірності та безпосередньо взаємопов’язані з кількісною динамікою тканинних компонентів.
У плодів свині свійської, особливо наприкінці плідного періоду онтогенезу (починаючи з 3-місячного віку), на тлі майже повного зникнення центрів гемопоезу, в печінці починають формуватися як часточки незавершеної структури з нечіткими межами, так і часточки, що мають виразні (рельєфні) контури радіальних балок гепатоцитів і відокремлені одна від одної потовщеною сполучною тканиною.
Основними структурно-функціональними характеристиками кісткового мозку плодів свині свійської є: локалізація в губчастій кістковій речовині основних осередків окостеніння скелета, чітко виражена морфологічна гетерогенність з розподілом на периферичну остеогенну та центральну — гемопоетичну форми, зональна структура кровотворного кісткового мозку з наявністю острівцевих та дифузно-острівцевих, топографічно відокремлених ділянок.
Ключові слова: ПЕЧІНКА, КІСТКОВИЙ МОЗОК, ПЛОДИ СВИНІ СВІЙСЬКОЇ, ОСЕРЕДКИ ОКОСТЕНІННЯ
1. Alison M. R., Poulsom R., Forbes S. J. Update on hepatic stem cells. Liver, 2001, 21 (6), pp. 367–373.
2. Allen T. D. Haemopoietic microenvironments in vitro: ultrastructural aspects. Microenvironments in haemopoietic and lymphoid differentiation, 1981, pp. 38–67.
3. Chai B., Tang X., Li H. Osteoclastic resorbtion of Haversian systems in cortical bone of femoral neck in aged women. A scanning electron microscopic study. Chinese Medical Journal, 1996, vol. 109, no. 9, pp. 705–710.
4. Michurina T. V., Khrushchov N. G. Experimental analysis of cell interactions during haemopoiesis. Int. Journal Dev. Biol., 1997, vol. 41, pp. 817–833. (in Russian)
5. Michurina T., Krasnov P., Balaz A., Nakaya N., Vasilieva T., Kuzin B., Khrushchov N. Nitric oxide is a regulator of hematopoietic stem cell activity. Mol. Therapy, 2004, vol. 10, no. 2, pp. 241–248. (in Russian)
6. Myrnyi O., Oliyar A. Morphogenesis haematopoietic components of the universal haematogenesis and immune protection of domestic pig’s fetuses. Sciense and Technology Bulletin of Scientific research center for biosafety and environmental control of agro-industrial complex, 2014, vol. 2, no. 1, pp. 37–43. (in Ukrainian)
7. Parkman R. The biology of bone marrow transplantation for severe combined immunodeficiency. Adv. Immunol., 1991, vol. 49, pp. 381–388.
8. Peck W. A. Bone and mineral research. Amsterdam New York — Oxford: Elserier, 1989, pp. 338–410.
9. Taylor D., Dharmar M, Urquhart-Scott E, Ryan R. Relationship between pediatric blood and marrow transplant center volume and day +100 mortality: Pediatric Blood and Marrow Transplant Consortium experience. Bone Marrow Transplant, 2013, pp. 14–22.
10. Weiss L. The structure of bone marrow. Functional interrelation ships of vascular and hematopoietic compartments. An in experimental hemolytic anemia. An electron microscopic study. Journal Morphol., 1965, vol. 117, no. 3, pp. 467–537.