Bìol. Tvarin, 2016, Volume 18, Issue 2, pp. 160–165
http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.02.160
АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ТА РІСТ КОРОПІВПРИ ЗГОДОВУВАННІ КОМБІКОРМУ З РІЗНИМ ВМІСТОМ МІДІ І ЦИНКУ
Н. Є. Янович1, Й. Ф. Рівіс2
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
1Львівський національний університет ветеринарної медицинита біотехнологій ім. С. З. Ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна
2Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН,
вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Львівська область, 81115, Україна
Мідь та Цинк належать до життєво важливих для риб елементів з широким спектром біологічної дії, проте їхній одночасний вплив у фізіологічних та понаднормових концентраціях на систему антиоксидантного захисту та ріст коропа потребує подальшого вивчення. Актуальність таких досліджень продиктована зокрема видовими відмінностями чутливості риб до підвищеного вмісту мікроелементів у кормі та органно-тканинними особливостями їхнього розподілу в організмі.
При виконанні цієї роботи було встановлено, що за однієї граничної концентрації у комбікормі Мідь у коропів нагромаджується в зябрах більшою мірою, ніж у печінці та скелетних м’язах, а Цинк — однаковою мірою у зябрах, печінці та скелетних м’язах. За двох гранично допустимих концентрацій у комбікормі Мідь нагромаджується у всіх тканинах організму коропів однаково, а Цинк — більшою мірою у зябрах і печінці, ніж у скелетних м’язах. За однієї гранично допустимої концентрації Міді та Цинку в комбікормі у зябрах, печінці та скелетних м’язах коропів підвищується активність основних ензимів антиоксидантного захисту та знижується рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів. За двох гранично допустимих концентрацій Міді та Цинку в комбікормі у зябрах, печінці та скелетних м’язах коропів, навпаки, зростає вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів. За період досліду (45 днів) коропи контрольної групи збільшили свою живу масу в 1,65 разу, а коропи I та II дослідних груп — відповідно, в 1,94 і 1,82 разу.
Ключові слова:ЕНЗИМИ, ПРОДУКТИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ, МІДЬ, ЦИНК, ЗЯБРА, ПЕЧІНКА, СКЕЛЕТНІ М’ЯЗИ, КОРОПИ
1. Jing Li J., Haixin Yu, Yaning Luan. Meta-Analysis of the Copper, Zinc, and Cadmium Absorption Capacities of Aquatic Plants in Heavy Metal-Polluted Water. Int. J. Environ. Res. Public Health, 2015, vol. 12, № 12, pp. 14958–14973.
2. Sandor Z., Csengeri I., Oncsik M. B., Alexis M. N., Zubcova E. Trace metal levels in freshwater fish, sediment and water. Environ. Sci. Pollut. Res. Int, 2001, vol. 8, № 4, pp. 265–268.
3. Štrbac S., Kašanin-Grubin M., Jovančićević B., Simonović P. Bioaccumulation of Heavy Metals and Microelements in Silver Bream (Brama brama L.), Northern Pike (Esox lucius L.), Sterlet (Acipenser ruthenus L.), and Common Carp (Cyprinus carpio L.) From Tisza River, Serbia. J. Toxicol. Environ. Health A, 2015, vol. 78, № 11, pp. 663–665.
4. Clearwater S. J., Farag A. M., Meyer J. S. Bioavailability and toxicity of dietborne Copper and Zinc to fish. Comp. Biochem. Physiol. C. Toxicol. Pharmacol, 2002, 132, vol. 3, pp. 269–313.
5. Rajamanickam V., Muthuswamy N. Effect of heavy metals induced toxicity on metabolic biomarkers in common carp (Cyprinus Carpio L.). Mj. Int. J. Sci. Tech., 2008, vol. 12, № 01, pp. 192–200.
6. Yanovych N. E., Yanovych D. O. Role of trace elements in pond fishes vital functions. Science herald of LNUVM and BT named after S. Z. Gzhytsky., 2014, vol. 16, no. 2, pp. 345–372. (in Ukrainian)
7. Huang Y. S., Cunnane S. C., Horrobin D. F., Davignon J. Most biological effects of Zinc deficiency corrected by gamma-linolenic acid (18:3 omega 6) but not by linoleic acid (18:2 omega 6). Atherosclerosis, 1982, 41, pp. 193–207.
8. Reed S., Xia Qin, Ran-Ressler R., Brenna J.-T., Glahn R. P., Tako E. Dietary Zinc deficiency affects blood linoleic acid: dihomo-γ-linolenic acid (LA:DGLA) ratio; a sensitive physiological marker of Zinc status in vivo (Gallus gallus). Nutrients, 2014, vol. 6, № 3, pp. 1164–1180.
9. Wahle K. W. J., Davies N. T. Effect of dietary Copper deficiency in the rat on fatty acid composition of adipose tissue and desaturase activity of liver microsomes. British Journal of Nutrition, 1975, vol. 34, pp. 105–112.
10. Lewis R. J., Sr. Hawley’s condensed chemical dictionary. 15th ed. New York, Hoboken, Wiley, 2007, 1379 p.
11. Kostyuk V. A., Potapovuch A. I., Kovaleva G. I. Simple and sensible method of superoxide dismutase activity determination, based on reaction of cvercetin oxidation. Questions of medical chemistry, 1990, vol. 2, pp. 88–91. (in Russian)
12. Moin V. M. Simple and specific method of glutathione peroxidase activity determination in erythrocytes. Laboratory work, 1986, vol. 12, pp. 724–727. (in Russian)
13. Korolyuk M. A., Ivanova L. I., Mayorova I. G. Method of catalase activity determination. Laboratory work, 1988, vol. 1, pp. 16–18. (in Russian)
14. Price W. J. Analytical Atomic Absorption Spectrometry. Heyden and Son Ltd., London, 1972, 239 p.
15. Myronchik V. V. Technique of determination of lipid hydroperoxides in biological tissues. Patent USSR no. 1084681, 1984. (in Russian)
16. Stalnaya I. D. Determination of conjugated dienes. In: Contemporary methods in biochemistry, Orechovich V. N., ed. Moscow, Medicine, 1977, pp. 63–63. (in Russian)
17. Korobeynikova S. N. Modification of definition of lipid peroxidation products in reaction with thiobarbituric acid. Laboratory work, 1989, no. 7, pp. 8–9. (in Russian)
