ГІСТОЛОГІЧНА, ГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МОРФОМЕТРИЧНІ ІМІКРОБІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ СЛІПИХ КИШОК КУРЕЙ-БРОЙЛЕРІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ КОРМІВ З РІЗНИМ ВМІСТОМ ПРОБІОТИКІВ
Г. І. Коцюмбас, А. К. Костинюк
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій
імені С. З. Ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна
У статті подані результати гістологічних, гістохімічних та морфометричних досліджень слизової оболонки сліпих кишок курей-бройлерів, яким 42 доби поспіль згодовували комбікорм з різним вмістом пробіотичних препаратів: «Probion forte» в дозі 1 г/кг, 0,5 г/кг та «Bio Plus 2В» в дозі 0,4 г/кг. Також вивчено кількісний мікробний склад вмісту сліпих кишок на 42 добу досліду. На 15, 30 і 42 доби досліду по 10 курчат з кожної групи виводили з експерименту, проводили розтин і відбирали шматочки сліпих кишок, які фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну, рідині Карнуа з подальшою заливкою у парафін. Виготовляли гістозрізи і фарбували гематоксилін-еозином, за Стідменом; за Мак-Манусом.
Застосування з кормом пробіотиків у різних дозах курчатам-бройлерам у процесі росту та розвитку сприяло покращенню морфофункціонального стану кишок. У слизовій оболонці сліпих кишок курей І, ІІ, і ІІІ дослідних груп на 42 добу висота ворсинок вірогідно зростала на 229,9 мкм, 179,08 мкм та 215,5 мкм, глибина крипт — на 45,02 мкм, 23,7 мкм і 36,9 мкм відповідно. Відзначалось посилення імунного бар’єру сліпих кишок, яке виразилось активним заселенням лімфоцитами лімфатичних вузликів, відносним збільшенням кількості та величини лімфоїдних структур у власній пластинці слизової оболонки. Водночас виявлено відносне збільшення об’єму та кількості келихоподібних клітин ворсинок сліпих кишок птиці дослідних груп та збагачення їх цитоплазми глікозаміногліканами і нейтральними мукополісахаридами, що сприяло утворенню масивної слизистої біоплівки, яка вкривала стінки епітеліальних клітин, заповнювала простір між ворсинками і була потужним бар’єром від проникнення патогенної та умовно патогенної мікрофлори. У вмісті сліпих кишок курей І, ІІ, ІІІ груп порівняно з контролем встановлено збільшення мікроорганізмів роду Lactobacillus — на 15,3 %, 14 % і 10,7 % та зменшення кількості мікроорганізмів роду E. coli — на 22,9 %, 20,3 % 16,5 % відповідно Мікроорганізмів роду Salmonella, Campilobacter та Cl. perfingens на 42 добу застосування пробіотичних препаратів у сліпих кишках курей дослідних груп не виявлено.
Ключові слова: КУРИ-БРОЙЛЕРИ, ПРОБІОТИЧНІ ПРЕПАРАТИ, СЛІПА КИШКА, ВОРСИНКИ, КРИПТИ, КЕЛИХОПОДІБНІ КЛІТИНИ, МОРФОМЕТРІЯ, ГІСТОСТРУКТУРА, ГІСТОХІМІЯ, МІКРОБНИЙ СКЛАД
