Оцінка імунотоксичного впливу дезлоратадину в умовах експерименту на лабораторних тваринах
Т.А.Альохіна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького,
вул. Пекарська, 69, м. Львів, 79010, Україна
Методи дослідження імунотоксичної дії полютантів є інформативними навіть тоді, коли жодними іншими тестами несприятливий вплив токсикантів виявити не вдається.
У роботі дана оцінка впливу дезлоратадину (антигістамінного засобу третього покоління) на імунітет лабораторних тварин.
Експериментальні дослідження проведені на статевозрілих мурчаках світлої масті масою 300–350 г. Сенсибілізацію викликали внутрішньошкірним введенням 200 мкг препарату в зовнішню поверхню вуха.
Після постановки внутрішньошкірних проб змін на шкірі не виявлено. Відсотковий вміст іабсолютна кількість гранулоцитів у тварин контрольної та дослідної груп знаходились у межах інтервалу фізіологічної норми. Вірогідних змін індексів співвідношення лімфоцитів до моноцитів, нейтрофілів до моноцитів, нейтрофілів до еозинофілів не виявлено.
У мурчаків, сенсибілізованих дезлоратадином, фагоцитарна активність достовірно збільшилась (дослід 19,38±0,50 %; контроль 14,63±0,60 %, t=6,12; Р<0,05), проте фагоцитарний індекс був на рівні контрольної групи (дослід 2,95±0,17 %; контроль 3,17±0,10 %, t=1,10; P<0,05). Аналіз кількісних параметрів клітинного адаптивного імунітету в групі порівняння показав наявність помірно виражених змін субпопуляційної структури Т-лімфоцитів. Відмічено підвищення рівня Т-лімфоцитів (СД3) у відсотках та достовірне підвищення Т-хелперів (СД4) у відсотках у сенсибілізованих дезлоратадином мурчаків порівняно з контрольною групою. Ці зміни у сукупності зі зростанням фагоцитарної активності можна розглядати як адаптивне реагування імунної системи на введення препарату та відсутність токсичного впливу дезлоратадину на клітинну ланку імунітету.
Визначені індексні показники імунного статусу сенсибілізованих тварин не мали значних розбіжностей відносно контролю. Рівні циркулюючих імунокомплексів та імуноглобулінів у сироватці крові мурчаків у групі порівняння не мали достовірних відмінностей від результатів контрольного дослідження, що свідчить про відсутність впливу дезлоратадину на гуморальну ланку імунітету.
Результати експерименту дають підстави віднести дезлоратадин до речовин, які не мають імунотоксичного ефекту.
Ключові слова: дезлоратадин, імунотоксичний ефект, клітинний та гуморальний імунітет
