ОБМІН РЕЧОВИН ТА М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ БУГАЙЦІВ ПОЛІСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ТИПІВ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ «МІКРОЛІПОВІТ»
М. З. Паска
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій
імені С. З. Ґжицького,вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010
М’ясна продуктивність великої рогатої худоби формується під впливом широкого комплексу морфологічних, біологічних, фізіологічних особливостей, які залежать від породи, генотипу тварин, умов середовища, типу вищої нервової діяльності, повноцінності раціону та оцінюється за такими показниками як: витрати корму на одиницю приросту; маса тіла, абсолютний та відносний прирости; забійний вихід; якість м’яса. Тому дослідження біохімічних процесів у бугайців на відгодівлі поліської м’ясної породи залежно від типів вищої нервової діяльності та вплив згодовування кормової добавки «Мікроліповіт» на основні показники метаболізму та м’ясну продуктивність є надзвичайно важливими.
Мета роботи — вивчити вплив кормової добавки «Мікроліповіт» на окремі показники метаболізму та основні показники продуктивності бугайців на відгодівлі поліської м’ясної породи залежно від типів вищої нервової діяльності. Дослідження проводили в ТОВ «Клен» Жовківського району Львівської області на бугайцях м’ясного напряму продуктивності, початкового та заключного періоду відгодівлі у віці 6–18 місяців.
Типи вищої нервової діяльності (ВНД) у бугайців визначали, застосовуючи позакамерну методику вироблення рухово-харчових умовних рефлексів за А. С. Макaровим. На основі проведених досліджень умовно-рефлекторної діяльності було сформовано чотири дослідні групи тварин по десять найтиповіших представників визначених типів ВНД у кожній. Перша група — тварини сильного врівноваженого рухливого (СВР) типу ВНД. Друга група — тварини сильного неврівноваженого (СН) типу ВНД. Третя група — тварини сильного врівноваженого інертного (СВІ) типу ВНД. Четверта група — тварини слабкого (С) типу ВНД. Тварини усіх груп отримували основний раціон, в якому частину зернової основи раціону заміняли рослинно-вітамінно-мінеральною добавкою «Мікроліповіт» у кількості 5 %.
Вивчення показників проводили у 6- і 18-місячному віці. З цією метою вранці до годівлі відбирали кров з яремної вени. У крові визначали активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) і аланінамінотрансферази (АлАТ). У сироватці крові визначали: загальний білок — з біуретовим реактивом; співвідношення білкових фракцій (%) шляхом електрофорезу на пластинах з 7,5 % поліакриламідного гелю; глюкозу і сечовину з наборами фірми Lachema, Чехія; загальний вміст ліпідів досліджували на спектрофотометрі VSU 2P при довжині хвилі 680 нм. Для вивчення впливу біологічно активних сполук добавки на ріст тварин визначали масу тіла, абсолютний, середньодобовий та відносний прирости. Вивчення хімічного складу та біологічної цінності м’яса проводили за загальноприйнятими методами досліджень у біотехнологіі.
Встановлено, що згодовування кормової добавки «Мікроліповіт» сприяє зростанню вмісту білка в сироватці крові бугайців, підвищенню відносної частки альбуміну та зростанню альбуміново-глобулінового коефіцієнта у бугайців усіх типів ВНД. Збільшення вищезгаданих показників, а також сечовини вказує на посилення білкового обміну у бугайців, глюкози-вуглеводного обміну та загальних ліпідів, внаслідок чого зростає м’ясна продуктивність, покращуються забійні показники та якісні характеристики м’яса Отримані дані, щодо співвідношення та вмісту основних поживних речовин, біологічної цінності м’яса, його технологічних властивостей вказують на те, що м’ясо бугайців різних типів вищої нервової діяльності характеризується оптимальним хімічним складом, а також високою повноцінністю білків, що повністю відповідає потребам споживачів.
Отже, максимальне підвищення продуктивності бугайців на відгодівлі, порівняно з іншими дослідними групами встановлено у тварин сильного врівноваженого інертного типу (3-тя група).
Ключові слова: ФІЗІОЛОГІЯ,БУГАЙЦІ, ПОЛІСЬКА М’ЯСНА ПОРОДА, ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, БІЛКИ СИРОВАТКИ КРОВІ, АСПАРТАТАМІНОТРАНСФЕРАЗА, АЛАНІНАМІНОТРАНСФЕРАЗА, СЕЧОВИНА, ГЛЮКОЗА, ЗАГАЛЬНІ ЛІПІДИ, М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ
