Завантажити повний текст статті у PDF

Radzyhovskyi ML, Kuryata NV, Pishchanskyi OV, Dyshkant OV, Androshchuk OA, Sokulskyi IM, Ukhovskyi VV, Rudoi OV. Features of in vitro cultivation of the field strain of canine parvovirus. Bìol Tvarin. 2024; 26 (2): 42–46.
https://doi.org/10.15407/animbiol26.02.042
Received 01.02.2024 ▪ Revision 14.05.2024 ▪ Accepted 08.07.2024 ▪ Published online 10.07.2024

---

Особливості культивування in vitro польового штаму парвовірусу собак

М. Л. Радзиховський¹, Н. В. Курята^2,3, О. В. Піщанський², О. В. Дишкант¹, О. А. Андрощук¹, І. М. Сокульський⁴, В. В. Уховський², О. В. Рудой²

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

¹Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Oборони, 15, м. Київ, 03041, Україна
²Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, вул. Донецька, 30, м. Київ, 03151, Україна
³Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна
⁴Поліський національний університет, бульвар Старий, 7, м. Житомир, 10008, Україна

---

Кишкові інфекції залишаються однією із найважливіших проблем охорони здоров’я. За даними ВООЗ, найпоширенішими у світі серед інфекційних хвороб є вірусні діареї. Подібна ситуація реєструється і серед хвороб собак, де ентерити заразної етіології посідають провідне місце, а лідером є парвовірусний ентерит, від якого власники собак потерпають останні сорок років. Незважаючи на такий тривалий термін часу, на жаль, не створено належних засобів лікування і профілактики, а враховуючи стійкість вірусу у зовнішньому середовищі і здатність до мутації, завжди необхідною є кореляція діагностичних методів, що, відповідно, свідчить про актуальність вивчення парвовірусної інфекції у собак. Використання культур клітин як тест-об’єктів для культивування і накопичення вірусної біомаси дає можливість отримання антигена, придатного для використання у виготовлені діагностичних, профілактичних і лікувальних біопрепаратів. У публікації наведено матеріали досліджень особливостей культивування парвовірусу собак, виділеного на території України від безпородного цуценяти віком 2 місяці, який загинув від парвовірусного ентериту. В отриманому від загиблої тварини біологічному матеріалі лабораторними дослідженнями встановлено моноінфікування і можливість його культивування in vitro. Встановлено можливість використання перещеплювальної лінії культури клітин нирки кроля (RK-13), щойно пересіяної, після 24 годинної інкубації, з не менше 70% і не більше 80% моношаром клітин і посівною концентрацією від 1,0×10⁵ до 2,0×10⁵ кл./мл як біологічного тест об’єкта для культивування і накопичення парвовірусної біомаси. Культивування проводили в умовах термостату за t = +37,5°С не більше 10 діб., а як підтримуюче середовище використовували суміш середовища 199 і ДМЕМ. Ефективність культивування визначали за зростанням титру інфекційної активності вірусу, який до п’ятого пасажу становив 3,8±0,08 lg ТЦД_50/см³.

Ключові слова: парвовірус собак, польовий ізолят, культуральні властивості, цитопатогенна дія, RK-13

---

1. Agnihotri D, Singh Y, Maan S, Jain VK, Kumar A, Sindhu N, Jhamb R, Goel P, Kumar Molecular detection and clinico-hematological study of viral gastroenteritis in dogs. Haryana Vet. 2017; 56 (1): 72–76. Available at: https://www.luvas.edu.in/haryana-veterinarian/download/harvet2017/19.pdf
2. Borland S, Gracieux P, Jones M, Mallet F, Yugueros-Marcos J. Influenza A virus infection in cats and dogs: A literature review in the light of the “One Health” concept. Front Publ Health. 2020; 8 (83): 83. DOI: 10.3389/fpubh.2020.00083.
3. Companion Animals. Animal Welfare Institute. Available at: https://awionline.org/content/companion-animals (last access 06.2024).
4. European Convention for the Protection of Vertebrate Animals Used for Experimental and Scientific Purposes. Strasbourg, 18. III. 1986. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_137 (in Ukrainian)
5. Faisst S. Propagation of viruses. Animal. In: Granoff A, Webster RG (eds). Encyclopedia of Virology. A reference book. 2^nd 1999: 1408–1413. DOI: 10.1006/rwvi.1999.0236.
6. Good Laboratory Practice (GLP). In: On the approval of the Procedure for medicinal products preclinical study and medicinal products preclinical study materials examination. The order no. 944 from 14.12.2009. Aailable at: https://ips.ligazakon.net/document/re17348?an=48 (in Ukrainian)
7. Hafenstein S, Palermo LM, Kostyuchenko VA, Xiao C, Morais MC, Nelson CDS, Bowman VD, Battisti AJ, Chipman PR, Parrish CR, Rossmann MG. Asymmetric binding of transferrin receptor to parvovirus capsids. Proc Natl Acad Sci USA. 2007; 104 (16): 6585–6589. DOI: 1073/pnas.0701574104.
8. Kapil S, Cooper E, Lamm C, Murray B, Rezabek G, Johnston L, Campbell G, Johnson Canine parvovirus types 2c and 2b circulating in north american dogs in 2006 and 2007. J Clin Microbiol. 2008; 45 (12): 4044–4047. DOI: 10.1128/JCM.01300-07.
9. Licitra BN, Whittaker GR, Dubovi EJ, Duhamel GE. Genotypic characterization of canine coronaviruses associated with fatal canine neonatal enteritis in the United States. J Clin Microbiol. 2014; 12 (52): 4230–4238. DOI: 10.1128/JCM.02158-14.
10. Moore DP, Cantón GJ, Louge Uriarte EL. Editorial: Infectious diseases affecting reproduction and the neonatal period in cattle. Front Vet Sci. 2021; 8: 679007. DOI: 10.3389/fvets.2021.679007.
11. Nichiporuk S, Radzikhovskyi M. Big hearts of little friends. Scientific and Tech Bull SSRCIVMPFA IAB. 2022; 23 (1): 105–110. DOI: 10.36359/scivp.2022-23-1.15. (in Ukrainian)
12. Ohshima T, Mochizuki M. Evidence for recombination between feline panleukopenia virus and canine parvovirus type 2. J Vet Med Sci. 2009; 71 (4): 403–408. DOI: 10.1292/jvms.71.403.
13. On the Protection of Animals from Cruelty. Law of Ukraine no. 3447-IV.2006; no. 27: 230. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text (in Ukrainian)
14. Pakkanen K, Nykky J, Vuento M. Late steps of parvoviral infection induce changes in cell morphology. Virus Res. 2008; 137 (2): 271–274. DOI: 10.1016/j.virusres.2008.07.019.
15. Petrovska I, Salyha Y, Vudmaska I. Statistical Methods in Biological Research. An educational and methodological manual. Kyiv, Agrarian science; 2022: 172 p. (in Ukrainian)
16. Polishchuk VP, Budzanivska IG, Shevchenko TP. Practical Training Manual for the Course “General Virology”. Kyiv, Phytosocial Center, 2005: 204 p. (in Ukrainian)
17. Radzykhovsky ML, Dyshkant OV. Fundamentals of Veterinary Virology. A manual. Kyiv, NUBiP of Ukraine. 2022: 180 p. Available at: https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/9464 (in Ukrainian)
18. Radzykhovskyi M, Sokulskiy I, Dyshkant O, Antoniuk A, Gutyj B, Sachuk R. Experimental study of tropism of cultivated canine parvovirus in the immunogenesis organs of puppies. Reg Mech Biosys. 2022; 13 (3): 241–246. DOI: 10.15421/022231.
19. Santana WO, Silveira VP, Wolf JM, Kipper D, Echeverrigaray S, Canal CW, Truyen U, Lunge VR, Streck AF. Molecular phylogenetic assessment of the canine parvovirus 2 worldwide and analysis of the genetic diversity and temporal spreading in Brazil. Infect Genet Evol. 2022; 98: 105225. DOI: 10.1016/j.meegid.2022.105225.
20. Sato-Takada K, Flemming AM, Voordouw MJ, Carr AP. Parvovirus enteritis and other risk factors associated with persistent gastrointestinal signs in dogs later in life: a retrospective cohort study. BMC Vet Res. 2022; 18 (1): 96. DOI: 10.1186/s12917-022-03187-7.
21. Shirokobokova VP. Medical Microbiology, Virology and Immunology. Vinnytsia, Nova Knyha, 2011: 952 p. (in Ukrainian)
22. Summa M, von Bonsdorff CH, Maunula L. Pet dogs — a transmission route for human noroviruses? J Clinical Virol. 2012; 53 (3): 244–247. DOI: 10.1016/j.jcv.2011.12.014.
23. Venn EC, Preisner K, Boscan PL, Twedt DC, Sullivan LA. Evaluation of an outpatient protocol in the treatment of canine parvoviral enteritis. J Vet Emerg Crit Care. 2017; 27 (1): 52–65. DOI: 10.1111/vec.12561.