ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ЦЕКАЛЬНОГО ФЕРМЕНТАЦІЙНОГО СПЕКТРУ У ДОРОСЛИХ ДОМАШНІХ КРОЛІВ І ДИКИХ ЗАЙЦІВ
M. Мароунек1, 3, Д. Міста2, З. Волєк1, O. Г. Савка3, Л. Г. Калачнюк4, Г. I. Калачнюк4
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
1Інститут тваринництва, Чеська Республіка, Прага, 10400
2Природничий університет, факультет ветеринарної медицини, Вроцлав, Польща, 50375
3Інститут фізіології і генетики, Чеська академія наук, Чеська Республіка, Прага, 14220
4Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна, Київ, 03041, вул. Героїв Оборони, 15
Завдяки життєдіяльності мікроорганізмів-симбіонтів у сліпій кишці кролів ацетат утворюється внаслідок процесів гліколізу і синтезу з CO2 і H2. Головна особливість ферментації цекальних мікроорганізмів у кролів полягає в більшій продукції ними бутирату порівняно з пропіонатом. Така надпродукція бутирату властива тільки кролям, на відміну від усіх травоїдних тварин, включаючи жуйних, у рубці яких продукується більше пропіонату, ніж бутирату. Дослідження, представлені в цій роботі, були спрямовані на розширення знань щодо травлення в зайцеподібних. Тому, визначалися як концентрації метаболітів ферментаційних процесів у сліпій кишці кролів і зайців, так і продукція метаболітів у культурах вмістимого сліпої кишки. Слід відмітити, що утримування кролів на одній дієті було неможливим у цьому експерименті через їх спорадичне розведення.
Вісім зайців (масою 3,3–4,5 кг), які жили в природному середовищі, в листопаді у першій половині дня були відловлені за допомогою м’якої сітки довжиною 400 м, а в другій половині дня — забиті. Вісім кролів утримували індивідуально в клітках і у віці 11 тижнів забивали о 9 ранку. Досліджували зразки вмістимого сліпої кишки кролів і зайців. Зокрема, в них визначали концентрації летких жирних кислот (ЛЖК) і амонію, а також використовували для культивації мікроорганізмів з подальшим визначенням продукції ЛЖК і метану.
Встановлено, що кролі та зайці, незважаючи на їх морфологічну схожість і подібний тип травлення, відрізняються спектром кінцевих продуктів бродіння у сліпій кишці. Концентрація загального вмісту летких жирних кислот були вищою, а аміаку — нижчою у сліпій кишці кролів, ніж у зайців (98,9 ± 18,1 і 20,7 ± 8,0 ммоль/л проти 46,8 ± 14,0 і 33,4 ± 12,5 ммоль/л, відповідно). У сліпій кишці кролів мікроорганізми продукують більше ацетату (66,4 ± 3,3 ммоль/л) і бутирату (19,5 ± 3,1 ммоль/л), ніж пропіонату (10,1 ± 2,9 ммоль/л). Відповідні ж концентрації ацетату, бутирату і пропіонату в зайців становили 28,4 ± 1,8, 5,5 ± 1,9 і 8,7±1,0 ммоль/л. Ці результати підтверджувалися в експериментах in vitro. У сліпій кишці кроля культуральна ферментація супроводжувалась значним викидом метану (15,3 ± 2,2 ммоль/л), а в зайців виявлено тільки слідові кількості метану (0,1 ммоль/л). За розрахунками метаболічного відновлення водню можна припустити, що відновний ацетогенез існує в сліпій кишці обох видів тварин.
Отже, у кролів цекальна ферментація in vitro супроводжується значним вивільненням метану, в той час, як у зайців він продукується в дуже незначній кількості.
Ключові слова: КРОЛИК, ЗАЄЦЬ, СЛІПА КИШКА, ФЕРМЕНТАЦІЯ, АМОНІЙ, МЕТАН
