ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ ТКАНИНГУСЯТ І ГУСИНИХ ЕМБРІОНІВ
А. С. Федорко, О. О. Данченко, Ю. В. Ніколаєва, О. В. Яковійчук
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницкого, вул. Леніна, 20, м. Мелітополь, 72312, Україна
Досліджено зміни жирнокислотного складу ліпідів тканин мозку і печінки гусей та їхніх ембріонів з 22-ї доби ембріогенезу до 14-ї доби постнатального періоду. Жирнокислотний склад тканин визначали методом газорідинної хроматографії. Індекс ненасиченості жирних кислот рахували як сумарну еквівалентну концентрацію ненасичених жирних кислот відносно подвійних зв’язків. Встановлено, що в мозку гусей найвищий вміст ненасичених жирних кислот та індекс їхньої ненасиченості спостерігається в 22-добових ембріонів. Від 22- до 28-ї доби ембріогенезу сумарний вміст ненасичених жирних кислот ліпідів тканин мозку ембріонів зменшився на 37,3 %, а індекс їхньої ненасиченості — на 44,4%. Перехід до постнатального розвитку (з 28-ї доби ембріогенезу до першої доби постнатального періоду) характеризувався сталим вмістом ненасичених жирних кислот у мозку. Водночас ненасиченість жирних кислот зменшилася на 8,0 %. Порівняно з тканинами мозку, вміст ненасичених жирних кислот у тканинах печінки 22-добових ембріонів був вищий на 13,9 %, а індекс ненасиченості жирних кислот печінки, навпаки — нижчий на 17,8 %. З 22-ї доби ембріогенезу до 1-ї доби постнатального розвитку встановлено поступове зростання вмісту ненасичених жирних кислот у печінці, але індекс їхньої ненасиченості в цей період залишався незмінним. У печінці 1-добових гусенят встановлено найвищий вміст ненасичених жирних кислот, який на 15,8% перевищує відповідний показник 22-добових ембріонів. Перший тиждень постнатального розвитку характеризувався зниженням вмісту ненасичених жирних кислот у печінці на 25,0 %, а індексу їхньої ненасиченості — на 21,62 %.Результатами досліджень доведено, що в тканинах мозку одним із механізмів підтримки прооксидантно-антиоксидантної рівноваги під час переходу від ембріонального до постнатального розвитку є зниження ненасиченості жирних кислот ліпідів. Цей механізм реалізується в мозку гусей за різної якості інкубаційних яєць. У печінці, на відміну від мозку, підтримка прооксидантно-антиоксидантної рівноваги шляхом зниження ненасиченості жирних кислот менш дієва і більшою мірою визначається жирнокислотним складом ліпідів інкубаційних яєць гусей.
Ключові слова: ПОЛІНЕНАСИЧЕНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ, ЛІПІДИ, ГУСЕПОДІБНІ, МОЗОК, ПЕЧІНКА, ОНТОГЕНЕЗ, ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД
