bt-20-1-2018 UA

: Перегляди: 832

Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 1, pp. 123–129

http://doi.org/10.15407/animbiol20.01.124

ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОТОКСИЧНОГО ВПЛИВУ КАДМІЙ ХЛОРИДУ НА КЛІТИНИ IN VITRO

О. В. Штапенко, І. І. Гевкан, Ю. І. Сливчук

Інститут біології тварин НААН,
вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Досліджено динаміку змін проліферативних і метаболічних процесів у клітинах ембріонального фібробласту плодів корів за різної тривалості дії хлориду кадмію. Встановлено залежність росту клітин від тривалості культивування з хлоридом кадмію. За присутності хлориду кадмію у культуральному середовищі спостерігалось відновлення проліферативного росту клітин впродовж 3 та 6 год, тоді як тривала дія сполуки (48 та 72 год) викликала цитотоксичний вплив. Зниження інтенсивності проліферації клітин, зумовленої хлоридом кадмію, супроводжувалася змінами метаболічних процесів у культурі клітин. На початку стресової дії значних змін у вмісті загального протеїну у кондиційному середовищі контрольної та дослідної груп не спостерігали, проте 24-, 48- та 72-годинна дія хлориду кадмію призводила до вірогідного зниження вмісту протеїну. За дії хлориду кадмію вміст глюкози у кондиційному середовищі дослідної групи вірогідно зростав (P<0,001), що зумовлено незначним рівнем споживання глюкози внаслідок зниження рівня біосинтетичних процесів. Зниження рівня обмінних процесів за дії хлориду кадмію підтверджується і динамікою змін концентрації Кальцію та Фосфору. На 48–72 годину досліджень спостерігалось вірогідне підвищення вмісту Фосфору (P<0,001) та зниження Кальцію у кондиційному середовищі дослідної групи, що збігається зі зниженням проліферативної активності клітин у ці періоди культивування.

Результати досліджень показали, що дія хлориду кадмію призводить до зниження проліферативного росту та життєздатності культури клітин ембріонального фібробласту плодів впродовж усього періоду культивування, однак більш виражений вплив виявлено за тривалої дії сполуки.

Ключові слова: КУЛЬТУРА КЛІТИН, КАДМІЙ ХЛОРИД, ПРОЛІФЕРАЦІЯ, ЦИТОТОКСИЧНІСТЬ

Agbalyan E. V., Shynkaruk E. V. Characterization of the genotoxic and citotoxic effects of small doses of cadmium. International journal of Applied and Fundamental Research, 2015, 6–3, pp. 427–431. (in Russian)
Antonyak H. L., Babych N. O., Biletska L. P., Panas N. E. Cadmium in human and animal organisms. III. Effect on reproductive system. Studia Biologica, 2011, vol. 5, no. 2, pp. 141–152. (in Ukrainian)
Arustamian O. M., Tkachyshyn V. S., Aleksiichuk O. Yu. Influence of cadmium compounds on the human body. Journal of Emergency Medicine, 2016, no. 7, pp. 109–114. (in Ukrainian) https://doi.org/10.22141/2224-0586.7.78.2016.86103
Aziz R., Rafiq M. T., Yang Jie, Liu Di, Lu L., He Z., Daud M. K., Li T., Yang X. Impact assessment of cadmium toxicity and its bioavailability in human cell lines (Caco-2 and HL-7702). BioMed Research International, 2014, p. 8. Article ID 839538. https://doi.org/10.1155/2014/839538
Belyaeva E. A. Cd2+-promoted mitochondrial permeability transition: a comparison with other heavy metals. Acta Biochimica Polonica, 2004, vol. 51, no. 2, pp. 545–551.
Bezruchko N. V., Rubtsov G. K., Grigorieva O. M. Metallothionein: relationship with oxidative modification of proteins and lipids, monitoring methods. Bulletin of Tomsk state university, 2015, vol. 11, no. 164, pp. 161–168. (in Russian)
Dmytrukha N. N. On the problem of immunotoxicity lead and cadmium (literature review). Modern problems of toxicology, 2009, 1, pp. 4–9.
Gordienko V. V. Features of cadmium accumulation in rats of different ages in case of long-term exposition to the salt of metal in low intensity doses. Clinical & Experimental Pathology, 2015, T. XIV, vol. 1, no. 51, pp. 40–43. (in Ukrainian)
Grintsova N. B., Romaniuk A. M. Functional state of pituitary-ovary system of mature female rats following long-term influence of heavy metals salts and non-hormonal injection. ScienceRise: Biological Science, 2017, vol. 3, no. 6, pp. 4–7. (in Ukrainian)
Gzhegotsky M. R., Sukhodolska N. V. Influence of cooper, zinc, cadmium and lead on arising threat of miscarriage in women. Reproductive health. Eastern Europe, 2014, no. 1, pp. 11–17. (in Russian)
Kaminskaya I. A. Adaptive response in human cells with different ability to repair DNA damage Autoref. of PhD thesis in biol. science. Moscow, 1999, 21 p. (in Russian)
Kippler M., Hoque A. M., Raqib R. Accumulation of cadmium in human placenta interacts with the transport of micronutrients to the fetus. Toxicol. Let. J., 2010, vol. 192, pp. 162–168. https://doi.org/10.1016/j.toxlet.2009.10.018
Khyzhnyak S. V. Cell functioning under cadmium intoxication. Modern problems of toxicology, 2009, no. 1, pp. 54–58.
Kolosova I. I. Effect of lead acetate, salts of heavy metals on reproduction. Bulletin of problems in biology and medicine, 2013, vol. 3, no. 6, pp. 4–7. (in Ukrainian)
Krishna A. K., Mohan K. R. Risk assessment of heavy metals and their source distribution in waters of a contaminated industrial site. Environmen. Sci. Pollut. Res. Int., 2013. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24277434.
Madich A., Sheremeta V., Hevkan I., Shtapenko O., Fedorova S., Slyvchuk Yu. Cell culture and its possible use in embryonic biotechnology. A manual for basic technique. Kyiv, ArtEkom, 2012. 144 p. (in Ukrainian)
Marchenko M. L., Bezdenezhnykh N. A., Kudriavets Y. I. Comparative characteristics of the effect of heavy metal compounds on human cells cultivated in vitro. Ukrainian Journal of Occupational health problems, 2008, vol. 3, no. 15, pp. 27–34. Available at: http://opb.org.ua/id/eprint/2479.
Moulis J. M. Cellular mechanisms of cadmium toxicity related to the homeostasis of essential metals. J. M. Moulis Biometals., 2010, vol. 23, no. 5, pp. 877–896. https://doi.org/10.1007/s10534-010-9336-y
Mykhashula G., Sukhodolska N. Maternal and umbilical cord blood levels of lead, cadmium, copper and zinc. Proceeding of the 10^th Bialystok International Medical Congress for Young Scientists, Bialystok, 2015, p. 388.
Podolyanska V. V. A complex estimation of children’s health conditions that live on the territory, which is polluted by fluoride and salt of heavy metals. Autoref. of PhD thesis in medical science. Kharkiv, 2001, 16 p. (in Ukrainian)
Pollack A. Z., Ranasinghe S., Sjaarda L. A., Mumford S. L. Cadmium and reproductive health in women: a systematic review of the epidemiologic evidence. Curr. Environ. Helth. Rep., 2014, vol. 1, no. 2, pp. 172–184. https://doi.org/10.1007/s40572-014-0013-0
Rudenko I. V. The role of macro- and microelements in development of congenital malformations. Achievements of Biology and Medicine, 2009, vol. 1, no. 13, pp. 94–98. (in Ukrainian)
Sakamoto M., Yasutake A., Domingo J. L. Relationships between trace element concentrations in chorionic tissue of placenta and umbilical cordtissue: potential use as indicators for prenatal exposure. Environ. Int. J., 2013, vol. 60, pp. 106–111. https://doi.org/10.1016/j.envint.2013.08.007
Shafran L. M., Pykhteev D. M., Bolshoy D. V. Metallothionein as a biomarker in experiment and clinic. Problems of Biological, Medical and Pharmaceutical Chemistry, 2011, no. 9, pp. 60–64. (in Russian)
Sukhodolska N. V. Content of zinc, copper lead and cadmium in system mother-placenta-fetus. Experimental and Clinical Physiology and Biochemistry, 2015, no. 2, pp. 69–77. (in Ukrainian)
Ventskivsky B. M., Osadchuk S. V. Heavy metal content in biological substrates of “Mother-Placenta-Fetus” with the syndrome of fetal growth retardation. J. Medication of Ukraine, 2010, vol. 3, no. 12, pp. 38–41. (in Ukrainian)
Vladimirov Yu. A. Biological membranes and non-programmed cell death. Soros Educational Journal, 2000, no 9, pp. 11–16. (in Russian)
Wan L., Zhang H. Cadmium toxicity: effects on cytoskeleton, vesicular trafficking and cell wall construction. Plant Signal Behav., 2012, vol. 7, no. 3, pp. 345–348. https://doi.org/10.4161/psb.18992
Wang C., Youle R. J. The role of mitochondria in apoptosis. Annual Review of Genetics, 2009, vol.43, pp.95–118. https://doi.org/10.1146/annurev-genet-102108-134850

скачати повний текст статті в форматі PDF

: Перегляди: 769

Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 1, pp. 116–122

http://doi.org/10.15407/animbiol20.01.116

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ СЕРІЙ ЖИВОЇ ВАКЦИНИ ПРОТИ СИБІРКИ ТВАРИН ЗІ ШТАМУ UA–07 «АНТРАВАК» (ВПРОДОВЖ 18 МІСЯЦІВ ВІД ДАТИ ВИГОТОВЛЕННЯ)

І. О. Рубленко¹, В.Г. Скрипник²

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

¹Білоцерківський національний аграрний університет,
вул. Ставищанська, 126, м. Біла Церква, 09100, Україна

²Українська асоціація виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів та кормових добавок,
вул. Васильківська, 16, м. Київ, 03040, Україна

Для профілактики сибірки розробляють різні вакцини. За кордоном використовують ліцензовану вакцину AVA, вакцину з авірулентного штаму Langzhou A16R, AVP, BioThrax тощо. У статті наведені результати досліджень щодо визначення стабільності експериментальної живої вакцини проти сибірки тварин зі штаму Bacillus anthracis UA–07 «Антравак».

Експериментальну вакцину серії 1 та 2 вивчали за показниками: зовнішній вигляд, наявність сторонніх домішок, масова частка гліцерину, pH, кількість живих спор, масова доля спор, контамінація, типовість росту, однорідність, морфологія, рухливість, капсулоутворення, нешкідливість, залишкова вірулентність, імуногенна активність, температура зберігання.

Встановлена стабільність показників якості вакцини серій 1 та 2 протягом досліджуваного періоду (через 6, 12 та 18 місяців із дня виготовлення). При дослідженні показників вакцини серії 1 було встановлено, що масова частка гліцерину сягає 29–31 %, рівень pH був у межах 7,5–7,7, кількість живих спор в 1 см³ — в межах 13,48–14,23 млн. Вакцина не викликала набряку або некрозу в місці введення; не спричиняла загибелі дослідних тварин, забезпечувала імунітет у 90 % тварин після експериментального зараження.

При дослідженні показників вакцини серії 2 було встановлено: відсутність сторонніх домішок, відсутність сторонньої бактеріальної та грибкової мікрофлори, масова частка гліцерину становила 28–29 %, pH — 7,35–7,5, 13,23–14,43 млн. живих спор в 1 см³, масова доля спор — 86–88 %, типовість росту на щільних середовищах, однорідність клітин, відповідність показників при вивченні морфологічних, тинкторіальних властивостей, серія вакцини імуногенна, нешкідлива, не викликала некрозу, набряку.

За результатами досліджень виявлено, що експериментальна вакцина проти сибірки тварин зі штаму Bacillus anthracis UA–07 «Антравак» серій 1 та 2, незалежно від температури зберігання, мала сталі показники якості.

Ключові слова: СИБІРКА, ВАКЦИНА, АНТРАВАК, BACILLUS ANTHRACIS, НЕШКІДЛИВІСТЬ, СПОРИ, ІМУНОГЕННІСТЬ, ТЕМПЕРАТУРА, ОДНОРІДНІСТЬ, СТАБІЛЬНІСТЬ

Berger T., Kassirer M., Aran A.A. Injectional anthrax — new presentation of an old disease. European communicable disease bulletin, 2014, vol. 19, no. 32. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25139073.
Centers for Disease Control and Prevention. Update: investigation of anthrax associated with intentional exposure and interim public health guidelines, October 2001.Morb Mortal Wkly Rep., 2001, no. 50, рр. 889–893.
Centers for Disease Control and Prevention. Human anthrax associated with an epizootic among livestock North Dakota, 2000. Morb. Mortal Wkly. Rep., 2001, no.50, рp. 677–680. Available at: https://www.cdc.gov/mmwr/preview/mmwrhtml/mm5032a1.htm.
Cote C. K., Kaatz L., Reinhardt J. Characterization of a multi-component anthrax vaccine designed to target the initial stages of infection as well as to xaemia. Journal of Medical Microbiology, 2012, no. 61, рр. 1380–1392. https://doi.org/10.1099/jmm.0.045393-0
Gerberding J. L., Hughes J. M., Koplan J. P. Bioterrorism preparedness and response: clinicians and public health agencies as essential partners.JAMA, 2002, no. 287, рр.898–900.
Inglesby T. V., Henderson D. A., Bartlett J. G., Ascher M. S., Eitzen E., Friedlander A. M. Anthrax as a biological weapon: medical and public health management. JAMA, 1999, no. 281, рр. 1735–1745.
Inglesby T. V, O’Toole T., Henderson D. A., Bartlett J. G., Ascher M. S., Eitzen E. Anthrax as a biological weapon, 2002: updated recommendations for management. JAMA, 2002, no. 287, рр. 2236–2252.
Laws T. R., Kuchuloria T., Chitadze N. A Comparison of the Adaptive Immune Response between Recovered Anthrax Patients and Individuals Receiving Three Different Anthrax Vaccines. PLOS ONE, 2016, vol. 11, no. 3: e0148713. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4805272. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0148713
OvsyannikovaI. G., Pankratz V. S., Vierkant R. A. Human Leukocyte Antigens and Cellular Immune Responses to Anthrax Vaccine Adsorbed. Infect Immun., 2013, vol. 81, no. 7, рр. 2584–2591. https://doi.org/10.1128/IAI.00269-13
Rublenko I. O., Skrypnyk V. G. Analysis of the data of epizootic outbreaks of anthrax on the territory of Ukraine (1994–2016). Scientific Herald of Veterinary Medicine, Bila Tserkva National Agrarian University, 2016, vol. 1, no. 127. pp. 87–95. (in Ukrainian)
Webb G. F., Blaser M. J. Mailborne transmission of anthrax: modeling and implications. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 2002, no. 99, рр. 7027–7032.

скачати повний текст статті в форматі PDF

: Перегляди: 695

Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 1, pp. 110–115

http://doi.org/10.15407/animbiol20.01.110

ОСОБЛИВОСТІ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ОРГАНІЗМУ ПТИЦІ ЗА ПАСТЕРЕЛЬОЗНО-АСКАРИДІОЗНОГО МІКСТ-ЗАХВОРЮВАННЯ

В. М. Плис

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Державна установа «Інститут зернових культур НААН»,
вул. Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Мета — вивчити кількісний склад мікроорганізмів за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці. У статті викладено результати мікробіологічного моніторингу та вивчено кількісний склад мікроорганізмів за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Миколаївській і Вінницькій областях упродовж 2012–2016 рр. Досліджували динаміку особливості мікробіоценозу організму птиці за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання залежно від форми перебігу.

Аналіз результатів бактеріологічних досліджень вказує на тенденцію до високого зростання мікробіоценозу. З’ясували, що найчастіше із патологічного матеріалу виділяли мікрофлору такого складу: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Proteus vulgaris, Streptococcus zooepidemicus, Citrobacter amalonaticus, Erysipelothrix rhusiopathiae, Klebsiella pneumoniae. Варто зазначити, що найпоширенішими були такі види мікроорганізмів: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis та Proteus vulgaris, серед них перше місце посіла Escherichia coli, яка становила біля 40 %.

З’ясували, що симптомокомплекс за мікст-захворювання є патогномонічним для кожного описаного перебігу захворювання і характеризується: у молодняку — сповільненням реакції на зовнішні подразники, судомними скороченнями м’язів, проносними явищами; у дорослої птиці — септичними процесами. Характерними патолого-анатомічними зміна у дорослої птиці були септицемія та геморагічний діатез, а в молодняку — кон’юнктивіт, гідроперикардит, катаральна бронхопневмонія, перигепатит, катаральний ентероколіт. Встановлено, що значна кількість мікрофлори була виділена за гострого перебігу, сягала до 46 %, за частотою виділення превалювали такі види мікроорганізмів: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, Enterococcus faecalis. При хронічній формі мікст-захворювання склад мікрофлори становив у середньому 45 %, домінантними були Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus.

Ключові слова: ПТИЦЯ, МІКРОФЛОРА, МІКСТ-ЗАХВОРЮВАННЯ, ГЕЛЬМІНТИ, КОНТАМІНАЦІЯ

Berezovsky A. V., Herman V. V., Fotina T. I., Fotini G. A. Avian diseases. A tutorial. Kyiv, LLC “DIA”, 2012, pp. 7–131. (in Ukrainian)
Heddleston K. L., Hitchner S. B., Domermuth C. H., Purchase H. G., Williams J. E. Isolation and Identification of Avian Pathogens. American Association of Avian Pathologists, Kennet Square, PA, 1975, pp.38–51.
Herman V. V., Stegniy B. T., Verbitsky P. I. Handbook of poultry diseases. Kharkiv, Folio, 2002, pp. 11–70. (in Ukrainian)
Korovin R. N. Directory on veterinary doctor poultry enterprise. St. Petersburg, vol. 1, 1995, 3p. (in Russian)
Labynskaya A. S. Microbiology with microbiological research. Moscow, Medicine, 1978, 394p. (in Russian)
Plys V. M. The mixed pasteurellosis and ascaridisosis disease of poultry. Dnipro, Zhurfond, 2017, pp. 27–38 (in Ukrainian)
Plys V. M., Shendryk L. I. Epizootological monitoring and pathological changes pasteurellosis (Cholera) poultry in association with some infestations. Scientific Bulletin of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytsky, 2014, vol. 16, no. 2(59), pp. 262–270. (in Ukrainian)
Plys V. M., Fotina T. I. Epizootological monitoring, clinical signs and pathological changes pasteurellosis (Cholera) poultry associations with certain infectious and parasitic diseases. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 2014, no. 6 (35), pp. 114–122. (in Ukrainian)
Pokrovsky V. I., Podeev O. K. Medical microbiology. Moscow, GOETAR, Medicine, 1999, 120 p. (in Russian)
Priskoka A. V., Dostoevsky P. P., Borziak A. T. Parasitecenosis as an etiological factor mixed infections. Kyiv, 1995, pp. 19–20. (in Ukrainian)
StegniyB.T., Sikachyna V. I., Plys V. M., Obukhovska O. V., Kolbasina T. V. Methodical guidelines for the diagnosis, prevention and control measures pasteurellosis (Cholera) of poultry. Dnepropetrovsk, 2009, pp. 3–38. (in Ukrainian)
Rimler R. B. Presumptive identification of Pasteurella multocida serogroups A, D and F by capsule depolymerisation with mucopolysaccharidases. Vet. Rec., vol. 134, 1994, pp. 191–192. https://doi.org/10.1136/vr.134.8.191
The determinant of Berjee bacteria. Ed. by J. Hoult. Moscow, The World, 1997, vol. 1–2. pp. 5–273.

скачати повний текст статті в форматі PDF

Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 1, pp. 103–109

http://doi.org/10.15407/animbiol20.01.103

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОСКОПІЧНОЇ БУДОВИ КУТИКУЛИ ВОЛОСУ ДЕЯКИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

А. В. Піхтірьова, В. Д. Івченко

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сумський національний аграрний університет,
вул. Г. Кондрат’єва, 160, м. Суми, 40021, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В сучасних умовах розвитку суспільства велику увагу приділяють якості підготовки майбутнього спеціаліста ветеринарної медицини як експерта, здатного надати кваліфіковану допомогу у вирішенні спірних питань, що виникають на різних етапах судочинства. Нерідко трапляються кримінальні випадки, у яких фігурують тварини або їх фрагменти, в результаті чого виникає потреба у роботі експерта-біолога.

У статті наведені результати дослідження волосу деяких видів сільськогосподарських тварин методом растрової електронної мікроскопії. Виявлені суттєві відмінності у поверхневому малюнку кутикули волосу свині, коня, корови, кози та овець. Проведено морфометричні дослідження лусочок кутикули з використанням програмного забезпечення для аналізу цифрових зображень Digimizer. Встановлено товщину волосу, частоту розташування лусочок, їхній середній розмір та кутові характеристики зубчиків лусочок.

Найбільшою товщиною серед досліджуваних зразків характеризувалась щетина свині (188,1 μm), а найменшою — вовна овець породи прекос (15,2 μm). Кількість лусочок на 100 μm поверхні кутикули становила: щетина свині — 9 шт., волос кози — 12 шт., волос корови — 13 шт., волос коня — 11/12 шт., вовна вівці гіссарської породи — 7 шт., вовна вівці породи прекос — 9 шт. Середній розмір лусочок на поверхні щетини свині становив 17,5 μm, волосу кози — 10,6 μm, волосу корови — 8,7 μm, волосу коня — 10,1–12,1 μm, вовни вівці гіссарської породи — 14,1–14,7 μm, вовни вівці породи прекос — 14,1 μm.

Отримані результати можуть бути використані у ветеринарно-санітарній експертизі для вирішення спірних питань щодо ідентифікації волосу та приналежності зразків конкретному виду сільськогосподарських тварин.

Ключові слова: ВОЛОС, ВОВНА, ТВАРИНИ, РАСТРОВА ЕЛЕКТРОННА МІКРОСКОПІЯ, МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ

Forensic veterinary expertise. Available at: http://pidruchniki.com/74953/pravo/veterinarna_ekspertiza. (in Ukrainian)
Kunytskyy Yu. A. Electronic microscopy. Kyiv, Lybid, 1998, 389 p. (in Ukrainian)
Longitudinal view of synthetic fibre and wool fibre. Available at: https://www.sciencelearn.org.nz/images/981-longitudinal-view-of-synthetic-fibre-and-wool-fibre.
Lychina L. Yu. Determination of the species of animals according to the structure of hair. Autoref. of PhD thesis in vet. sci. Bishkek, 2011, 26 p. (in Russian)
Lysenko M. V. Anatomy and physiology of farm animals. Kyiv, Libra, 1999, 430 p. (in Ukrainian)
Rogers G. E. Electron microscopy of wool. Journal of Ultrastructure Research, 1959, vol. 2, issue 3, pp. 309–330. https://doi.org/10.1016/S0022-5320(59)80004-6
Salyha Yu. T. Electronic microscopy of biological objects. Lviv, Svit, 1999, 152 p. (in Ukrainian)
Tomilin V. V., Barsegyants L. O., Gladkikh A. S. Forensic medical research of physical evidence. Moscow, Medicine, 1989, 304 p. (in Russian)
Tumanov A. K. Foundations of forensic medical research of physical evidence. Moscow, Medicine, 1975, 408 p. (in Russian)
Wool fibre properties. Available at: https://www.sciencelearn.org.nz/resources/875-wool-fibre-properties.
Wool. The structure of the wool fiber. Available at: http://verapapkova.livejournal.com/144274.html. (in Russian)

скачати повний текст статті в форматі PDF

: Перегляди: 657

Bìol. Tvarin, 2018, volume 20, issue 1, pp. 97–102

http://doi.org/10.15407/animbiol20.01.097

ВПЛИВ ПРОБІОКОРМОДОБАВКИ «ПРОПОУЛ ПЛВ» НА МОРФО-ПРОДУКТИВНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРЕПЕЛИНИХ ЯЄЦЬ І ВИВОДИМІСТЬ ПТАШЕНЯТ

Я. І. Півторак, Г. В. Поврозник

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна, http://www.vetuniver.lviv.ua

У матеріалах науково-практичної публікації йдеться про ефективність використання пробіотичної кормової добавки «Пропоул ПЛВ» у годівлі перепелів яєчного напряму продуктивності. Біологічна дія кормової добавки полягає у швидкому рості позитивних біфідобактерій, які здатні відбирати поживні речовини у патогенної мікрофлори кишечнику і цим запобігати її росту та розмноженню. Таким чином покращується загальний стан організму птиці, підвищується її продуктивність через ліпше засвоєння поживних речовин корму.

Науково-виробничий дослід проводили в умовах ТзОВ «Барком» Пустомитівського району Львівської області на чотирьох групах молодняку перепелів, а пізніше — дорослих, по 100 голів у кожній. Групи були сформовані за методом аналогів — за масою тіла та віком. Кормову добавку вносили до комбікорму з розрахунку 4, 6, 8 г/100 г суміші за масою. Перша група — контрольна, друга, третя, четверта — дослідні. Годували перепелів три рази на добу сухими, збалансованими за поживністю, подрібненими концентрованими кормами. Доступ до води був вільний.

Згодовування з комбікормом кормової добавки «Пропоул ПЛВ» позитивно вплинуло на морфо-продуктивні показники перепелиних яєць. Маса білка і жовтка у третій і четвертій дослідних групах була вищою, вищими були і показники міцності шкаралупи, що є важливим при оцінюванні товарності яєць, а також виявленні стандартних. Аналогічна картина спостерігалася і за якісними показниками такими, як вміст у жовтку яєць глікогену, каротиноїдів, вітаміну А. Позитивну оцінку дали й результати інкубації, особливо це стосується виводимості пташенят, що має підставу стверджувати про доцільність використання пробіотичної кормової добавки «Пропоул ПЛВ» у живленні перепелів.

Ключові слова: ПЕРЕПЕЛИ, КОРМОВА ДОБАВКА «ПРОПОУЛ ПЛВ», МАСА ЯЄЦЬ, МАСА ЖОВТКА, МАСА БІЛКА, МАСА ШКАРАЛУПИ, РЕЗУЛЬТАТИ ІНКУБАЦІЇ, ВИВОДИМІСТЬ, ЖИВЛЕННЯ

Chudak R., Ogorodniychuk G., Shevchuk T. Quail egg laying will improve enzymes. Animal husbandry of Ukraine, 2010, no. 9, pp. 36–88. (in Ukrainian)
Demir E., Sarica S., Ozcan M. The use of natural feed additives as alternative to an antibiotic growth promoter in broiler diets. Arch. Geflugelkd., 2005, 69, pp. 110–116.
Dushey A. A., Dusheyko A. A. Vitamin A exchange and functions. Kyiv, Naukova dumka, 1989, 288 p. (in Ukrainian)
Gill C. Botanical feed additives. Feed International, 2004, pp. 14–17.
Kaminska M. V. The microflora of the bird’s intestinal tract: composition, main functions, causes and consequences of violations. Poultry, 2010, vol. 65, pp. 45–50. (in Ukrainian)
Karnaukh E., Bazaleeva A. Probiotics in the correction of intestinal microbiocenosis. Collection of sciences: problems of ecology and medicine genetics and clinical features. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Lugansk State Medical university. Kyiv, Lugansk. 2013, issue 1, no. 115, pp. 204–215. (in Russian)
Pidgorsky V., Kovalenko N. Probiotics based on lactic acid bacteria — current status and prospects. Materials of the International Conference, Ternopil, 2004, pp. 3–7. (in Ukrainian)
Probiotics and prebiotics. World Gastroenterological Organization (practical recommendations). 2008, 24 p.
Povroznyk G., Pivotrak Ya., Dvylyuk I. Probiotic feed additive “Propoul PLV” — prospects for use in poultry. Scientific Journal of LNUVMBT named after S. Z. Gzhytsky, Lviv, 2015, vol. 7, no. 63, pp. 286–290. (in Ukrainian)
Povroznyk G., Pivotrak Ya. The influence of probiotic feed additive «Propoul PLV» in the rate of growth of young and productive performance bearing quail. Scientific Journal of LNUVMBT named after S. Z. Gzhytsky, Lviv, 2016, vol. 18, no. 1(65), pp. 100–104. (in Ukrainian)
Shevyirina S. V., Zayceva E. V., Kriklivy H. H. Stages of development of female Japanese quail’s. Collection of scientific works “The modern world, nature and man”, 2009, pp. 43–44. (in Russian)
Stefanyshyn O. M., Hunchak A. V., Lukovska O. I., Sirko Ya. M., Kystsiv V. O., Lisna B. B., Koretchuk S. I. Influence of preparations of “Activo” and “Propoul” on composition of caecums microflora quail of Pharaon breed and their productivity. The Animal Biology, 2017, vol. 19, no. 3, pp. 107–114. (in Ukrainian) https://doi.org/10.15407/animbiol19.03.107
Vlizlo V. V., Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of research in biology, stockbreeding and veterinary medicine. Lviv, Spolom, 2012, 764 p. (in Ukrainian)

скачати повний текст статті в форматі PDF

Біологія тварин

Search