Bìol. Tvarin, 2017, Volume 19, Issue 2, pp. 37–43
АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД М’ЯСА СВИНЕЙ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ГМ-СОЇ У ЇХНІХ РАЦІОНАХ
С. Г. Зінов’єв, А. М. Шостя
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН,
вул. Шведська могила, 1, м. Полтава, 36013, Україна
Найпоширенішими генетично модифікованими сільськогосподарськими культурами на сьогодні є кукурудза, соя, бавовна і ріпак. Загальна посівна площа, зайнята ГМ-культурами, становить понад 20 % сільськогосподарських угідь. У світовій науці нагромадилася значна кількість даних, що свідчать про існування потенційних і реальних біологічних ризиків при комерційному використанні трансгенних рослин. Саме тому метою наших досліджень було вивчити пролонгований вплив ідентифікованих ліній екструдованої ГМ-сої у складі комбікормів на амінокислотний склад м’яса свиней.
Дослідження проводили в умовах ДП «Експериментальна база „Надія”» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду було сформовано дві групи свиней полтавської м’ясної породи по 19 голів у кожній групі. Свиням контрольної групи, як і їх батькам, протягом періоду вирощування згодовували повноцінний комбікорм, одним зі складників якого була соя повножирова екструдована сорту «Ворскла» (без ГМО) (5 % за масою), а для свиней дослідної групи — екструдована ГМ-соя (RR, GTS 40.3.2). Після досягнення тваринами забійної живої маси з кожної групи було забито по 3 голови, після чого проведено амінокислотний аналіз зразків найдовшого м’яза спини тварин контрольної та дослідної груп.
Встановлено, що за використання ГМ-сої лінії GTS 40.3.2 у складі комбікорму в загальному гідролізаті м’яса свиней дослідної групи виявлено зростання вмісту незамінних амінокислот на 25,1 %, замінних амінокислот — на 24,7 %, загального вмісту амінокислот — на 24,9 %. Варіативність досліджених показників у тварин дослідної групи зросла: вміст незамінних амінокислот — на 9,4 %, замінних амінокислот — на 9,3 %, загальний вміст амінокислот — на 9,3 %. Співвідношення між амінокислотами у м’ясі свиней дослідної групи при цьому суттєво не змінилось. Спостерігається лише незначне зменшення відносного вмісту лізину та проліну, а також зростання кількості глутамінової кислоти порівняно з контролем. Амінокислотний скор м’яса свиней за умов згодовування ГМ-сої суттєвих змін не зазнав. Встановлено, що лімітуючою амінокислотою у найдовшому м’язі спини свиней обох дослідних груп є валін.
Ключові слова: СВИНІ, М’ЯСО, СОЯ, ГМО, АМІНОКИСЛОТИ, СПІВВІДНОШЕННЯ, СКОР
1. Carman J., Vlieger H., Ver Steeg L., Sneller V. A long-term toxicology study on pigs fed a combined genetically modified (GM) soy and GM maize diet. Journal of Organic Systems, 2013, 8 (1).
2. Cîrnatu D., Jompan A., Sin A. I., Zugrav C. A. Multiple organ histopathological changes in broiler chickens fed on genetically modified organism. Rom. J. Morphol. Embryol., 2011, 52 (Suppl. 1), pp. 475–480.
3. Dolaychuk O. P., Fedoruk R. S., Kovalchuk I. I., Khrabko M. I. Physiological effects of soybeans native and transgenic varieties on the body of the third generation female rats. The Animal Biology, 2013, vol. 15, no. 3, pp. 22–30. (in Ukrainian)
5. Gorbach T. V., Kuzmina I. Y. U., Gubina-Vakulik G. I., Kolousova N. G. Hormonal regulation of sexual function and histological features of the ovaries in an experiment using of GMO soy. Tauride Medico-Biological Bulletin, 2012, vol. 15, no. 2, part 2 (58), pp. 235–238. (in Russian)
7. Kulyk M. F, Kulyk Y. M., Obertiukh Y. V., Khimich O. V. Effect long-term feeding of transgenic soybean on reproductive capacity of pigs. Animal breeding and genetics, 2012, vol. 49, pp. 213–220. (in Ukrainian)
8. Pertry I., Nothegger C., Sweet J., Kuiper H., Davies H., Iserentant D., Hull R., Mezzetti B., Messens K., De Loose M., de Oliveira D., Burssens S., Gheysen G., Tzotzos G. DTREEv2, a computer-based support system for the risk assessment of genetically modified plants.
New Biotechnology, 2014, 31 (2), pp. 166–171.
https://doi.org/10.1016/j.nbt.2013.11.0059. Qi X., He X., Luo Y., Li S., Zou S., Cao S., Tang M., Delaney B., Xu W., Huang K. Subchronic feeding study of stacked trait genetically-modified soybean (3Ø5423×40–3–2) in Sprague-Dawley rats.
Food and Chemical Toxicology, 2012, 50 (9), pp. 3256–3263.
https://doi.org/10.1016/j.fct.2012.06.05210. Research methods in pig breeding. Kharkiv, VASKHNIL, South department, 1977, pp. 69–83 (in Russian)
11. Schönbrunn E., Eschenburg S., Wendy A. Schloss J. V., Amrhein N., Evans J. N. S., Kabsch W. Interaction of the herbicide glyphosate with its target enzyme 5-enolpyruvylshikimate 3-phosphate synthase in atomic detail.
PNAS, 2001, vol. 98, no. 4, pp. 1376–1380. DOI: 10.1073/pnas.98.4.1376.
https://doi.org/10.1073/pnas.98.4.137612. Simonyan A. V., Salamatov A. A., Pokrovskaya Yu. S., Avanesyan A. A. Use of ninhydrine reaction for the quantitative determination of α-amino acids in various objects. Methodical Recommendations. Volgograd, 2007, 106 p. (in Russian)
13. Snell C., Bernheim A., Bergé J., Kuntz M., Pascal G., Paris A., Ricroch A. E. Assessment of the health impact of GM plant diets in long-term and multigenerational animal feeding trials. A literature review.
Food and Chemical Toxicology, 2012, 50 (3–4), pp. 1134–1148.
https://doi.org/10.1016/j.fct.2011.11.04814. Stanton A. Glantz. Primer of biostatistics: sixth edition. McGraw-Hill Professional, 2005, 520 p.
15. Zinoviev S. G. Pool of free amino acids in blood of pigs receiving GM-soy. Zootechnical science of Belarus Collection of Scientific Papers, vol. 51, part 1, pp. 294–300. (in Russian)
скачати повний текст статті в форматі PDF
