Bìol. Tvarin, 2017, Volume 19, Issue 2, pp. 87–93
ДИНАМІКА ВІДМИРАННЯ БДЖІЛ ЗА УМОВИ ЗАРАЖЕННЯ РІЗНИМИ ДОЗАМИ СПОР МІКРОСПОРИДІЙ NOSEMA APIS ТА NOSEMA CERANAE
Г.В.Односум1, Т.М.Єфіменко2, Н.М.Сорока1
odnosum.anna@gmail.com
1Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Полковника Потєхіна, 16, м. Київ, 03041, Україна
2ННЦ «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича»,
вул. Академіка Заболотного, 19, м. Київ, 03680, Україна
У статті викладено результати досліджень з вивчення впливу різних доз зараження спорами мікроспоридій Nosema apis та Nosema ceranae (5×102–5×107 спор на бджолу) на динаміку відмирання льотних бджіл літньої генерації (з7.07 по 17.09.2016р.), відібраних у садки.
Встановлено, що швидкість відмирання бджіл значною мірою визначається дозою зараження і значно меншою — видом мікроспоридій. Низькі дози спор обох видів мікроспоридій до 18-го дня зараження уповільнюють відмирання заражених бджіл. При цьому у варіантах з низькими дозами зараження смертність бджіл у варіантах з N. ceranae була дещо нижчою, ніж у варіантах з N. apis. Тобто можна сказати, що N. ceranae стосовно медоносної бджоли є менш патогенною, ніж N. apis. У варіантах з високими дозами відразу спостерігали прискорення відмирання заражених бджіл за використання як N. apis, так і N. ceranae. Згодом показники смертності бджіл у цих варіантах практично вирівнюються.
Отже, в довгостроковому експерименті дози зараження бджіл спорами обох видів мікроспоридій — і N. apis, i N. ceranae — не впливають на показники смертності бджіл, проте мають вплив на швидкість їх відмирання: високі інвазійні навантаження прискорюють природне відмирання бджіл, а низькі, навпаки, уповільнюють. Така закономірність характерна для обох видів мікроспоридій. Припускається, що кількість поколінь N. apis до загибелі бджіл обумовлюється дозою патогена і енергетичними запасами хазяїна.
Ключові слова: НОЗЕМАТОЗ, МЕДОНОСНА БДЖОЛА, СПОРИ, МІКРОСПОРИДІЯ, NOSEMA APIS, NOSEMA CERANAE
1. Aronstein K., Cox E., Saldivar, Webster T. Comparative studies of two nosema species in honey bees. American Bee Health Journal, July 26, 2013, pp. 507–518.
2. Bacandritsos N., Granato A., Budge G., Papanastasiou I., Roinioti E., Caldon M., Falcaro C., Gallina A., Mutinelli F. Sudden deaths and colony population decline in Greek honey bee colonies. Journal of Invertebrate Pathology, 2010, no. 105 (3), pp. 335–340.
3. Chen Y., Evans J., Zhou L., Boncristiani H., Kimura K., Xiao T., Litkowski A., Pettis J. Asymmetrical coexistence of Nosema ceranae and Nosema apis in honey bees. Journal of Invertebrate Pathology, 2009, no. 101 (3), pp. 204–209.
4. Csáki T., Heltai M., Markolt F., Kovács B., Békési L., Ladányi M., Péntek-Zakar E., Meana A., Botías C., Martín-Hernández R., Higes M. Permanent prevalence of Nosema ceranae in honey bees (Apis mellifera) in Hungary. Acta Veterinaria Hungarica, 2015, no. 63 (3), pp. 358–369.
5. Elfymova T. F. Optimum conditions for mass production of spores of microsporidia of the genus Vairimorpha on cabbage scoop. Author’s abstract. dis. cand. biol. sciences, Alma-Ata, 1985, 16 p.
6. Fries I., Feng F., Silva A., Slemenda S., Pieniazek N.
Nosema ceranae n. sp. (
Microspora,
Nosematidae), morphological and molecular characterization of a microsporidian parasite of the Asian honey bee
Apis cerana (
Hymenoptera,
Apidae).
European Journal of Protistology, 1996, no. 32, pp. 356–365.
https://doi.org/10.1016/S0932-4739(96)80059-9
7. Grobov O. F., Smirnov A. M., Popov E. T. Diseases and pests of honeybees. A handbook. Agropromizdat, 1987, pp. 1–334. (in Russian)
8. Ignatieva A. N., Zinatullina Z. A., Tokarev Y. S. The spread of pathogens honeybee Nosema in the European part of Russia. Materials of the International Youth Conference “Infectious diseases of arthropods”, St. Petersburg, Pushkin, 25–29 March, 2012, pp. 24–27.
9. Kasprzak S., Topolska G. Nosema ceranae (Eukaryota: Fungi: Microsporea) — a new parasite of western honey bee Apis mellifera L. Wiadomosci Parazytologiczne, 2007, no. 53 (4), pp. 281–284.
10. Klee J., Besana A., Genersch E., Gisder S., Nanetti A., Tam D., Chinh T., Puerta F., Ruz J., Kryger P., Message D., Hatjina F., Korpela S., Fries I., Paxton R. Widespread dispersal of the microsporidian Nosema ceranae, an emergent pathogen of the western honey bee,
Apis mellifera.
Journal of Invertebrate Pathology, 2007, no. 96, pp. 1–10.
https://doi.org/10.1016/j.jip.2007.02.014
11. Malone L. A., Giacon H. A., Newton M. R. Effect of Nosema apis on longevity of caged Honey bees (Apis mellifera). 12th Congress of the International Union for the Study of Social Insects JUSSI, Paris, Sorbonne, August 21–27, 1994, p. 465.
12. Martin-Hernández R., Meana A., Prieto L., Salvador A., Garrido-Bailón E., Higes M. Outcome of colonization of
Apis mellifera by
Nosema ceranae.
Applied and Environmental Microbiology, 2007, no. 73, pp. 6331–6338.
https://doi.org/10.1128/AEM.00270-07
13. Mendoza Y., Diaz-Cetti S., Ramallo G., Santos E., Porrini M., Invernizzi C. Nosema ceranae Winter Control: Study of the Effectiveness of Different Fumagillin Treatments and Consequences on the Strength of Honey Bee (Hymenoptera: Apidae) Colonies. Journal of Economic Entomology, 2016, pp. 1–228.
14. Pavlichenko (Odnosum) H., Yefimenko T. The lifespan of bees, depending on the dose of infection by microsporidia Nosema apis Zander. Materials of the International Youth Conference “Infectious diseases of arthropods”, St. Petersburg, Pushkin, 25–29 March, 2012, pp. 50–51. (in Russian)
15. Ritter W. Nosema ceranae. Asiatischer Nosema-Erreger festgestellt. Neu verbreitet oder erst jetzt entdeckt. ADIZ, die Biene, der Imkerfreund (Zeitschrift der Landesverbände), 2006, no. 3, p. 7.
16. Roudel M., Aufauvre J., Delbac F., Blot N. New Insights On The Genetic Diversity Of the Honeybee Parasite Nosema Ceranae Based On the Multilocus Sequence Analysis. XXXXIII International Apicultural Congress, Kyiv, September 28 — October 4 2013, pp. 193–194.
https://doi.org/10.1017/S0031182013001133
17. Stevanovic J., Stanimirovic Z., Genersch E., Kovacevic S., Ljubenkovic J., Radakovic M., Aleksic N. Dominance of Nosema ceranae in honey bees in the Balkan countries in the absence of symptoms of colony collapse disorder. Apidologie, 2010, no. 42, pp. 49–58.
18. Tokarev Y. S., Ignatieva A. N., Zinatullina Z. A. Molecular diagnostics of Nosema. Beekeeping, 2010, no. 5, pp. 18–19.
19. Voronin V. N., Issy I. V. About the methods of working with microsporidia. Parasitologia, 1974, no. 3, pp. 272–273. (in Russian)
20. Yefimenko T., Bodnarchuk L. Some properties of host parasite interactions beetween honey bees from different generations and their microsporidial parasite Nosema apis. 12th Congress of the International Union for the Study of Social Insects IUSSI, Paris, Sorbonne, August 21–27, 1994, p. 348.
21. Yefimenko T. M. Determination of lethal doses of exposure and time of microsporidia Vairimorpha antheraeae for caterpillars of scoop (Noctuidae). Tez. doc. V Congress, Vitebsk, September, 1992, p. 59. (in Russian)
22. Yefimenko T., Odnosum H., Tokarev Y., Ignatieva A. Nosema ceranae (Microspora, Nosematidae) — a honey bee parasite in Ukraine. Ukrainian entomological journal, 2014, no. 2 (9), pp. 71–76.
23. Yoshiyama M., Kimura K. Distribution of Nosema ceranae in the European honeybee, Apis mellifera in Japan. Journal of Invertebrate Pathology, 2011, no. 106 (2), pp. 263–267.
24. Zander E. Tierische Parasiten als Krankheitserreger bei der Biene. Leipziger Bienenzig, 1909, no. 24, pp. 147–150.
25. Zinatullina Z. A., Ignatieva A. N., Zhigileva O. N., Tokarev Y. S. “Asian” Nosema in Russia. Beekeeping, 2011, no. 10, pp. 24–26.
скачати повний текст статті в форматі PDF