Біологія тварин

ОКРЕМІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ЕНЗИМІВ У КРОВІ БУГАЙЦІВ ЗА ДІЇ ХЕЛАТНОЇ СПОЛУКИ ХРОМУ

 Є. О. Дзень, І. В. Лучка, Ю. Т. Салига, О. Г. Малик

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Метою дослідження було визначити деякі біохімічні показники сироватки крові бугайців та активність ензимів антиоксидантного захисту при згодовуванні 15-місячним бугайцям Хрому (III) у формі Хром метіонінового хелату. Було застосовано чотири часових періоди по 15 днів кожен. У першому (підготовчому) періоді тварини одержували основний раціон (ОР), а в другому, третьому та четвертому періодах тварини одержували хелатні сполуки Хрому (III) (0,8 мг чистого металу в день для кожної тварини) у вигляді розчину під час ранкового випоювання. Кров отримували з яремної вени за 2 години після ранкової годівлі, на початку 1-го періоду та в кінці 2-го, 3-го і 4-го періодів для визначення у сироватці крові окремих біохімічних показників. Було показано, що додавання Хрому (III) у формі метіонінового хелату під час ранкової годівлі призвело до зростання рівня сечовини (Р<0,05) та зниження рівня аміаку у крові на 45-ту і 60-ту доби. Також знизилася (Р<0,05) концентрація глюкози на 45-ту добу від початку досліду. Водночас, додавання Хрому не вплинуло на вміст загального білка крові та активність супероксиддисмутази. Активність каталази зростала (Р<0,05)на 45-ту і 60-ту доби, в той час як активність глутатіонпероксидази знижувалася(Р<0,05)на 60-ту добу експерименту. Таким чином, додаткове введення у раціон бугайців Хрому у дозі 0,8 мг чистого металу в день у вигляді хромметіонінового хелату оптимізує вивчені нами біохімічні показники та активність антиоксидантних ферментів у крові та покращує продуктивні якості тварин. Враховуючи те, що при згодовуванні хромметіонінового хелату реєструвалась вища активність антиоксидантних ензимів та окремих біохімічних показників крові, можна зробити висновок про доцільність додаткового введення в раціон бугайців органічного Хрому.

Ключові слова: ВЕЛИКА РОГАТА ХУДОБА, МІКРОЕЛЕМЕНТИ, ХРОМ, ХЕЛАТНІ СПОЛУКИ, КРОВ, ОБМІН ПРОТЕЇНІВ, ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ, СИСТЕМА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ

1. Snitynskyi V. V. Actual problems of feed and animal nutrition. New of agrarian sciences, 2003, no. 12, pp. 25–34. (in Ukrainian)
2. Zakharenko M. O., Shevchenko L. V., Mykhalska V. M. The role of trace elements in the life of animals. Veterinary Medicine of Ukraine, 2004, no. 2, pp. 13–16. (in Ukrainian)
3. Schermaier A. J., O’Conor L. H., Pearson K. H. Semi-automated determination of chromium in whole blood and serum by Zeeman electrothermal atomic absorption spectrophotometry. Clinical Chemistry Acta, 1985, .vol. 152, pp. 123–134. https://doi.org/10.1016/0009-8981(85)90183-4
4. Iskra R. Ja., Vlizlo V. V. The content of essential trace elements in tissues of piglets after actions of chromium chloride. The animal biology, 2012, vol. 14, no. 1–2, pp. 113–120. (in Ukrainian)
5. Solohub L. I., Antoniak H. L., Babych N. O. Chromium in humans and animals. Biochemical, immunological and environmental aspects. Lviv, Yevrosvit Publ., 2007, 128 p. (in Ukrainian)
6. Kalyn B. M. Application of chelate compounds of trace elements in animal nutrition. The methodical recommendations. Lviv, 2011, 40 p. (in Ukrainian)
7. Lowry O. H. Protein determination with the Folin phenol reagent. J. Biol. Chem., 1951, vol. 193, pp. 265–275.
8. Vlizlo V. I., Fedoruk R. S., Ratych I. B. Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary. A reference book. Lviv, Spolom Publ., 2012. 764 p. (in Ukrainian)
9. Kondrakhyn Y. P. Methods of veterinary clinical laboratory diagnostics: Directory. A reference book. Moscow, Kolos Publ, 2004, pp. 88–116. (in Russian)
10. Moyin V. M. Simple and specific method for determining the activity of glutathione peroxidase in erythrocytes. Laboratory work, 1986, no. 12, pp. 724–727. (in Russian)
11. Dubinina E. E., Salnikova L. A., Yefimova L. F. Activity and superoxide dismutase isozyme spectrum of red blood cells and human plasma. Laboratory work, 1983, no. 10, pp. 30–33. (in Russian)
12. Korolyuk M. A., Ivanova I. G., Mayorova I. G., Tokaryev V. E. Method of catalase activity determination. Laboratory work, 1988, no. 1, pp. 16–18. (in Russian)
13. Shigematsu S., Khan Ahmir H., Kanzaki M., Pessin J. Intracellular insulin-responsive glucose transporter (GLUT4) distribution but not insulin-stimulated GLUT4 exocytosis and recycling are microtubule dependent. Molecular endocrinology, 2002, vol. 16, no. 5, pp. 1060–1068. https://doi.org/10.1210/mend.16.5.0836
14. Halenova T. I., Raksha N. H., Savchuk O. M., Ostapenko L. I. Operation of some key enzymes of carbohydrate metabolism in rats in experimental diabetes mellitus type 2. Experimental and clinical physiology, 2011, no. 2, pp. 13–21. (in Ukrainian)
15. Yanovych V. H., Solohub L. I. Basics transformation of nutrients in ruminants. Lviv, Triada Plus Publ, 2000. p. 384. (in Ukrainian)
16. Pryor W. A. Free Radicals in Biology. Vol. 3, London, New York, San Francisco, Ed. by Academic Press, 1977, 312 p.
17. Halliwell B. Biochemistry of oxidative stress. Biochem Soc Trans., 2007, vol. 35, no. 5, pp. 1147–50. https://doi.org/10.1042/BST0351147

скачати повний текст статті в форматі PDF